Головуючий І інстанції: Шевченко О.В.
04 квітня 2025 р. Справа № 520/23207/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/23207/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, СхРУ ДПСУ (військова частина НОМЕР_1 )), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів за період з 01.04.2018 по 06.08.2024 у зв'язку із порушенням термінів виплати фіксованої індексації грошового забезпечення, яка виплачена у розмірі 109135.29 грн. за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/1194/24 відповідно до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у порядку Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрат доходів за період з 01.04.2018 по 06.08.2024 у зв'язку із порушенням термінів виплати фіксованої індексації грошового забезпечення, яка виплачена у розмірі 109135.29 грн. за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 520/1194/24 відповідно до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у порядку Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено компенсації втрат доходів за період з 01.04.2018 по 06.08.2024 у зв'язку із порушенням термінів виплати фіксованої індексації грошового забезпечення, яка виплачена у розмірі 109135.29 грн. за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 520/1194/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.03.2018 по 06.08.2024 відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.03.2018 по 06.08.2024 відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/1194/24.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 06.08.2024 виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/1194/24 (залишено в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024) та здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4431,89 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та допомогу на оздоровлення на оздоровлення за 2018 та 2019 роки з урахуванням суми індексації-різниці грошового забезпечення, що виникла з 01.03.2018 в розмірі 4431,89 грн та розраховується згідно з приписами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 в розмірі 109 135,29 грн., що не заперечується позивачем.
Вказує, що оскільки, суми коштів, нараховані та виплачені на виконання рішення суду позивачу в місячний термін після встановлення їх судом, затримка у їх виплаті зі сторони регіонально управління відсутня.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 по справі №520/23207/24 - залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу по лінії Державної прикордонної служби, зокрема:
- з 02.12.2014 по 12.06.2015 у НОМЕР_2 прикордонному загоні;
- з 12.06.2015 по 25.07.2016 НОМЕР_3 прикордонному загоні;
- з 25.07.2016 по 31.01.2020 на різних посадах у СхРУ ДПС України;
- з 31.01.2020 по 28.07.2021 у НОМЕР_2 прикордонному загоні.
Наказом № 305-ОС від 28.07.2021 начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 виключено з 28.07.2021 зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі №520/1194/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність СхРУ ДПС України щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Зобов'язано СхРУ ДПС України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 235,66 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Визнано протиправною бездіяльність СхРУ ДПС України у непроведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, виплаченої у березні 2018 року в розмірі 1453,00 грн та у квітні 2019 року в розмірі 15286,40 грн, із врахуванням суми індексації-різниці грошового забезпечення, що виникла з 01.03.2018 по 31.01.2020 в розмірі 235,66 грн. та розраховується згідно приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Зобов'язано СхРУ ДПС України розрахувати і виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення, виплачену у березні 2018 року в розмірі 1453,00 грн та у квітні 2019 року в розмірі 15286,40 грн, із врахуванням суми індексації-різниці грошового забезпечення, що виникла з 01.03.2018 по 31.01.2020 в розмірі 235,66 грн та розраховується згідно з приписами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/1194/24 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі №520/1194/24 скасовано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4431,89 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із урахуванням раніше виплачених коштів у якості індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2018 та 2019 роки з урахуванням суми індексації-різниці грошового забезпечення, що виникла з 01.03.2018 в розмірі 4431,89 грн та розраховується згідно з приписами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003№1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахувати і виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення на оздоровлення за 2018 та 2019 роки з урахуванням суми індексації-різниці грошового забезпечення, що виникла з 01.03.2018 в розмірі 4431,89 грн та розраховується згідно з приписами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/1194/24 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 119797,25 грн., що підтверджено випискою по особовому рахунку позивача від 06.08.2024 (а.с. 11) та довідкою ДПС України №09/119 від 05.08.2024 (а.с. 7) та зазначено позивачем в позовній заяві.
При цьому, відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку №159, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності з боку відповідача протиправної бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані нормами Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 № 159.
Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050 ІІІ (далі Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз вищенаведених норм, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.
З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а, відповідно до якої у разі наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Колегією суддів встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/1194/24 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі №520/1194/24 скасовано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4431,89 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із урахуванням раніше виплачених коштів у якості індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2018 та 2019 роки з урахуванням суми індексації-різниці грошового забезпечення, що виникла з 01.03.2018 в розмірі 4431,89 грн та розраховується згідно з приписами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003№1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахувати і виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення на оздоровлення за 2018 та 2019 роки з урахуванням суми індексації-різниці грошового забезпечення, що виникла з 01.03.2018 в розмірі 4431,89 грн та розраховується згідно з приписами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
06.08.2024 на виконання вищевказаної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі № 520/1194/24 відповідачем було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.01.2020 в розмірі 109 135,29 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується банківською випискою. (а.с. 11)
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення, тобто дохід за спірний період з 01.03.2018 по 30.01.2020 позивачу була нарахована та виплачена лише 06.08.2024, а не при звільненні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем встановлених строків виплати нарахованих доходів та, як наслідок, наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2050-III.
Отже, враховуючи, що несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбулись у зв'язку із неправомірними діями відповідача, колегія суддів приходить висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2018 по день фактичної остаточної виплати індексації 06 серпня 2024 року.
Разом з тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 травня 2024 року по справі №200/5032/20-а зазначив, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».
Крім того, позивач звертався до відповідача з відповідною заявою про виплату йому компенсації, відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, однак у своєму листі №09/Щ-331/318 від 15.08.2024 відповіді не надав.
За такого правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.03.2018 по 06.08.2024 відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.03.2018 по 06.08.2024 відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/1194/24.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 по справі № 520/23207/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий