Справа № 757/61016/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1408/2025 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
01 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді- ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні № 42024000000001276 від 20.11.2024.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що вимоги ОСОБА_7 , в яких він просить зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора розглянути та задовольнити клопотання про визначення підслідності у кримінальному провадженні №42024000000001276 від 20.11.2024 і визначити підслідність у кримінальному провадженні за відповідним підрозділом слідчих органів Національного антикорупційного бюро України та передати йому матеріали та інформацію по внесеним відомостям до Єдиного реєстру досудових розслідувань для продовження ведення досудового розслідування у відкритому кримінальному провадженні, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу, з урахуванням положень ст.220 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вважає, що висновки слідчого судді про те, що бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді у строки та по суті клопотання потерпілих про визначення підсудності у кримінальному провадженні №4024000000001276 від 20.11.2024 року, поданого в порядку ст. 220 КПК України, не підлягає оскарженню відповідно до вимог ст. 303 КПК України, не ґрунтується на вимогах закону.
Разом з тим, зазначає, що вказане клопотання, яке ним було подано 28.11.2024 року уповноваженим особам Офісу Генерального прокурора не розглянуто у вигляді постанови, а лише надано відповідь у формі листа Генеральної інспекцією за підписом заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинуваченого Генеральної інспекції ОСОБА_9 . Вважає, що це є бездіяльністю уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, що підлягає визнанню протиправним.
Крім того, вказує, що грошові кошти, які були вилучені у нього та потерпілих 14.06.2021 року під час обшуків у кримінальному провадженні№42021000000000497 від 05.03.2021, арешт на які скасовано ухвалою слідчого судді від 30.05.2024, йому та потерпілим не повернуто і будь-яких законних підстав чи причин такого неповернення вказаного майна не надано. Відповідно, права та обов'язки, як потерпілих виникли з моменту подачі заяв про злочин (16.09.2024) та були засвідченні рішенням слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2024 року.
Зазначає, що ухвала слідчого судді від 26.12.2024 року була проголошена без участі заявника, про результати розгляду було повідомлено лише 13.01.2025, шляхом вручення ухвали під розписку в суді, тому строк на апеляційне оскарження пропущено не з його вини.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Враховуючи, що апелянт звернувся до апеляційного суду після отримання копії ухвали слідчого судді в п'ятиденний строк, колегія суддів вважає строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Статтею 303 КПК України визначено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Зокрема, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, вказаний перелік є вичерпним.
Таким чином, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
У порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Зі змісту скарги ОСОБА_6 від 24.12.2024 року до слідчого судді вбачається, що останній зазначив вимогу: - «зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора розглянути по суті та задовольнити клопотання потерпілих про визначення підслідності у кримінальному провадженні №42024000000001276 від 20.11.2024 року за відповідним підрозділом НАБ України та передати ОСОБА_6 матеріали та інформацію по внесеним відомостям до Єдиного реєстру досудових розслідувань для продовження ведення досудового розслідування у відкритому кримінальному провадженні».
Згідно з ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Вирішення інших питань, не передбачених кримінальним процесуальним законом, виходить за межі його компетенції.
Так, положення статті 303 КПК України містять вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відтак вимоги скарги адвоката ОСОБА_6 не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено КПК України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою, керуючись ч. 4 ст. 304 КПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя