Іменем України
03 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11687/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу № 640/11687/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин російської федерації ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі - відповідач, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 02.07.2022 про відмову в подачі заяви на оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти заяву на оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 прийнято адміністративну справу до провадження, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/33238/21 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято справу до провадження; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.
21.03 2025 позивачем до суду подано уточнену позовну заяву з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 12.07.2022 про відмову в подачі заяви на оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти заяву на оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 продовжено розгляд справи після усунення недоліків позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він навчається в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого на стаціонарі.
У зв'язку з навчанням ним було отримано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , терміном дії до 30.07.2022.
На початку липня 2022 року позивач подав документи на продовження дії посвідки на тимчасове проживання до відповідача, але останнім було відмовлено у вчиненні даної дії.
З метою отримання офіційної відмови, університетом до відповідача направлено листа від 07.07.2022 № 331-01.
У відповідь на вказаний лист відповідач надав офіційну відмову від 12.07.2022, з посиланням на те, що у зв'язку з введенням воєнного стану припинено прийом заяв від іноземців.
Також в цій відмові відповідач зазначає, що не прийнято жодного нормативно-правового акту щодо врегулювання даного виду відносин, тобто, на думку позивача, відповідач підтверджує протиправність своєї відмови і відсутність її нормативного обґрунтування.
Позивач вказує, що ним не здійснено жодного правопорушення, яке можливо було б віднести до дій, які б давали підстави для прийняття щодо позивача рішення про відмову в оформленні посвідки. При цьому, будь-яких конкретних підстав для відмови в оформленні посвідки у спірному рішенні не зазначено, а позивачу не надано можливості надати будь-які пояснення та навіть не було ознайомлено вчасно з вказаними рішеннями.
Отже, оскаржуване рішення, на думку позивача, прийнято відповідачем всупереч чинного законодавства та підлягає скасуванню.
13.09.2022 відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначається, що 06.07.2022 позивач звернувся до відповідача для подачі документів на продовження дії посвідки на тимчасове проживання, але ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області дотримуючись законодавства України відмовило позивачу у їх прийнятті.
07.07.2022 до ЦМУ ДМС у Києві та Київській області звернувся Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого з листом за № 331-01, в якому просив надати офіційну відповідь щодо відмови у прийнятті документів на отримання посвідки на тимчасове проживання позивача.
За результатами розгляду вказаного листа ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повідомило, зокрема, що до прийняття нормативно-правового акту щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, ДМС тимчасово припинено прийом заяв від громадян російської федерації, зокрема щодо оформлення документів про право тимчасового перебування/проживання на території України.
Зі сторони відповідача, на його думку, не було допущено бездіяльності, оскільки рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про відмову в прийнятті заяви для оформлення посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 не приймалось.
Відповідач вказує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
Згідно з наказом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого від 13.09.2017 № 272-СП, ОСОБА_1 13.09.2017 зараховано студентом першого курсу денної форми навчання за спеціальністю «Кінотелеоператор». Наказом вказаного університету від 08.07.2019 № 195-СП позивача поновлено на навчання на другий курс.
Позивачем отримано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , терміном дії до 30.07.2022.
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області за результатами розгляду листа Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого від 07.07.2022 № 331-01 щодо відмови в подачі заяви на оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 , листом від 12.07.2022 № 8010.6.7-18728/80.1-22 «Про надання роз'яснень» повідомило: «На сьогодні Україна перебуває в умовах воєнного стану, введеного та продовженого Указами Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-1Х «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 №133 «про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 №259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 №321/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 25.05.2022 №2263-ЇХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв'язку із повномасштабною збройною агресією зі сторони російської федерації.
Згідно основних засад міжнародного права іноземець, який перебуває за кордоном, користується захистом та заступництвом держави свого громадянства, не втрачає юридичного зв'язку зі своєю державою та підпорядковується нормам законодавства країни свого громадянства.
Відповідно до пунктів 6, 23 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» до заходів правового режиму воєнного стану віднесено, зокрема, встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства; інтернування (примусове оселення) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України.
До прийняття нормативно-правового акту щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, ДМС тимчасово припинено прийом заяв від громадян російської федерації, зокрема щодо оформлення документів про право тимчасового перебування/проживання на території України.».
Листом від 20.07.2022 № 351-01 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого звернувся до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області з проханням зняти з обліку студента - громадянина російської федерації ОСОБА_1 на підставі відрахування зі складу студенів університету по причині відмови в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання Державною міграційною службою України.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що 06.07.2022 позивач звернувся до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для подачі документів на продовження дії посвідки на тимчасове проживання, але дотримуючись законодавства України ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відмовило позивачу у прийнятті документів.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Частиною 1 статті 1 Закону № 3773-VI надано визначення термінів, зокрема:
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
- посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з частиною 13 статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Згідно з абзацом 16 частини першої статті 15 Закону № 3773-VI в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року здійснюється за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання.
Частиною 13 статті 5 Закону № 3773-VI передбачено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відрахування з такого закладу.
Згідно з частиною 18 статті 5 Закону № 3773-VI окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою - сімнадцятою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для отримання посвідки на тимчасове проживання такі документи:
1) чотири кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
2) паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов'язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 цього Закону, можуть подавати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо за отриманням нового документа особа зобов'язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262;
3) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;
4) документ, що підтверджує сплату державного мита та адміністративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дії посвідки.
Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання врегульовано статтею 5-5 Закону № 3773-VI, відповідно до якої іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, зобов'язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
Частинами 1, 2 статті 5-3 Закону № 3773-VI передбачено, що посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки. Іноземець або особа без громадянства подає документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії.
Між тим, відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 (далі - Порядок № 322, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 322, посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Підпунктом 1 пункту 3 Порядку № 322 встановлено, що посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто. Згідно з підпунктом 3 пункту 7 Порядку № 322, у разі закінчення строку дії посвідки здійснюється її обмін.
Оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої), обмін посвідки здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС (пункт 9 Порядку № 322).
Згідно з пунктом 20 Порядку № 322 керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет та видачі посвідки, і працівників, які виконують функції з оформлення посвідки (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення).
Пунктом 21 вказаного Порядку передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі. Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.
У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування (пункт 22 Порядку № 322).
Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення (пункт 23 Порядку № 322).
Пунктом 61 Порядку № 322 передбачено випадки, в разі наявності яких територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки.
Згідно з пунктом 62 Порядку № 322 копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідки із зазначенням причин відмови не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи надсилається рекомендованим листом такій особі і приймаючій стороні.
Таким чином, Порядком № 322 визначені права та повноваження підрозділу ДМС щодо перевірки обставин вказаних у заяві-анкеті особи та доданих до неї документів, у тому числі шляхом надсилання запитів до відповідних державних органів або їх територіальних органів та зобов'язує прийняти позитивне рішення за результатами розгляду у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією РФ, який в подальшому продовжувався.
Приписами статті 21 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ визначено, що правовий статус іноземців та осіб без громадянства, юридичних осіб іноземних держав, які перебувають на території України під час дії воєнного стану, визначаються Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У зв'язку з веденням на території України воєнного стану, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 01.11.2022 № 1232, якою врегульовано питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану (далі також Постанова № 1232, у редакції, чинній на момент ухвалення рішення).
Пунктом 1 цієї Постанови установлено, що у період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення або скасування надання територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби адміністративних послуг громадянам Російської Федерації здійснюється з урахуванням таких особливостей:
розгляд заяв про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення посвідок на постійне проживання, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цією постановою, зупиняється до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором;
у разі звернення громадянина Російської Федерації із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення посвідок на постійне проживання, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ Державної міграційної служби інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором.
При цьому, згідно з пунктом 2 Постанови № 1232 зазначені у пункті 1 цієї постанови обмеження не поширюються на:
осіб, що мають законні підстави для оформлення дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, передбачені пунктами 4, 6, 9 та 10 частини другої та пунктами, 2 та 4 частини третьої статті 4 Закону України “Про імміграцію»;
осіб, що мають підстави для оформлення посвідки на тимчасове проживання, передбачені частинами четвертою, чотирнадцятою, п'ятнадцятою статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», або інші передбачені цією статтею підстави за умови підтримки їх заяв про оформлення посвідки на тимчасове проживання письмовим клопотанням центрального органу виконавчої влади, до повноваження якого належить сфера діяльності таких осіб;
осіб, що звернулися із заявами про продовження строку перебування в інших випадках, крім передбачених абзацами другим та третім цього пункту, якщо рішення за такими заявами приймаються Головою Державної міграційної служби або його заступниками.
В той час, особи, зазначені в абзаці третьому пункту 2 цієї постанови, повинні протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою звернутися за обміном посвідки на тимчасове проживання, якщо строк звернення за її обміном настав у період з 24 лютого 2022 р. до дня набрання чинності цією постановою (пункт 3 Постанови № 1232).
Разом з тим, суд наголошує, що предметом спору є відмова позивачу у прийнятті документів про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання. Питання розгляду заяви позивача щодо продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, відповідно, не є предметом розгляду в межах даної справи.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , видана позивачу 06.07.2021, зі строком закінчення дії - 30.07.2022.
У зв'язку із закінченням строку дії вказаної посвідки на тимчасове проживання в Україні позивач, як він вказує у позові, на початку липня 2022 року подав документи на продовження дії посвідки на тимчасове проживання до відповідача, але ним було відмовлено у вчиненні такої дії.
Водночас, як уже мовилось, у відзиві відповідач також вказує, що 06.07.2022 позивач звернувся до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для подачі документів на продовження дії посвідки на тимчасове проживання, але ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відмовило позивачу у прийнятті документів.
Відтак, факт подачі документів позивачем на продовження дії посвідки на тимчасове проживання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, а також відмова відповідачем у їх прийнятті сторонами визнається.
Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У суду не має сумніву щодо достовірності вказаних обставин, тому вони не підлягають доказуванню.
Вирішуючи питання щодо правомірності відмови відповідачем у прийнятті документів на продовження дії посвідки на тимчасове проживання, суд зазначає таке.
Як вбачається з листа відповідача від 12.07.2022 № 8010.6.7-18728/80.1-22 «Про надання роз'яснень» останній мотивує відмову у прийнятті документів тим, що до прийняття нормативно-правового акту щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, ДМС тимчасово припинено прийом заяв від громадян російської федерації, зокрема, щодо оформлення документів про право тимчасового перебування/проживання на території України.
З цього приводу суд зазначає, що суб'єкти владних повноважень не можуть обґрунтовувати відмову у вчиненні певних дій відсутністю нормативно-правового акта. Державні органи повинні діяти в межах своїх повноважень та не використовувати відсутність підзаконних актів як підставу для відмови у реалізації прав громадян, в тому числі іноземців.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище правові висновки, суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність, яка порушила права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом у вказаній вище частині вимог.
Відповідно, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність відповідача щодо відмови у прийнятті заяви позивача про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання протиправною.
Що стосується вимоги про скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 12.07.2022 про відмову в подачі заяви на оформлення посвідки на тимчасове проживання позивачу, суд зазначає, що як вбачається зі змісту листа від 12.07.2022 № 8010.6.7-18728/80.1-22 «Про надання роз'яснень», Київському національному університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого надано певні роз'яснення на його ж лист.
Відтак, вказаний лист не має ознак акта владно-розпорядчого характеру.
Під час розгляду цієї справи сторонами не надано та судом не здобуто жодних доказів на підтвердження прийняття відповідачем будь-яких рішень щодо відмови позивачу у прийнятті заяви про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання.
До того ж, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що жодних рішень про таку відмову не приймалось.
Зважаючи на вказані обставини, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
Що стосується вимоги про зобов'язання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти заяву на оформлення посвідки на тимчасове проживання позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За правилами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Верховний Суд визначав у своїй практиці, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму його поведінки (діяння), яка полягає у неприйнятті рішення чи нездійсненні юридично значимих та обов'язкових дій на користь певних заінтересованих осіб, які на підставі закону були віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були прийняті (здійснені) (постанова від 19.04.2018 у справі № 800/426/17).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 800/580/17 вказала, що суд при задоволенні позовних вимог може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов'язавши його виправити оскаржувані порушення.
У постанові від 04.08.2020 у справі № 340/2074/19 Верховний Суд розвинув цей висновок і додатково зазначив, що як у пункті 4 частини 1 статті 5, так і у пункті 4 частини 2 статті 245 КАС України цей спосіб захисту складається з двох частин:
1) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною;
2) зобов'язуючої - суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення на користь позивача.
Отже, за умови констатації бездіяльності як протиправної, суд зобов'язаний в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу та зобов'язати відповідача виправити порушення шляхом вчинення певних дій, які не були вчинені протиправно.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача в цій частині буде зобов'язання відповідача прийняти заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість дій щодо відмови у прийнятті заяви позивача про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання.
Враховуючи встановлені обставини у справі, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У свою чергу суд звертає увагу на те, що перевірка рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративним судом здійснюється ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладену у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 818/494/18, від 11 червня 2020 року у справі № 820/2817/17 та від 12 лютого 2020 року у справі № 809/1612/17. Таким чином, суд оцінює бездіяльність відповідача, виходячи лише з тих мотивів, якими керувався суб'єкт владних повноважень при його прийнятті.
Згідно з вимогами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню у розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов громадянина російської федерації ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний номер 42552598, місцезнаходження: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті заяви про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання.
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок