про продовження процесуального строку
03 квітня 2025 року справа № 320/42511/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі 21030,90 грн. від 15.05.2019 №Ф-64001-17 У, винесену Головним управлінням ДПС у місті Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Витребувано докази у учасників справи.
У вказаній ухвалі суд зазначив, що питання дотримання строків звернення до суду буде вирішене судом після отримання від відповідача доказів у справі, зокрема доказів направлення та отримання позивачем оспорюваної вимоги, та витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві докази направлення та вручення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-64001-17 У.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив, що під час виготовлення тексту ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі № 320/42511/23 було допущено описку, а саме не правильно зазначено дату постановлення даної ухвали, помилково вказано « 18.12.2023», у той час як правильною датою постановлення ухвали є 19.12.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 виправлено описку в ухвалі Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі № 320/42511/23, зазначивши правильну дату постановлення ухвали 19.12.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 повторно витребувано докази у справі від відповідача: зворотній бік інтегрованої картки платника на позивача з єдиного соціального внеску з повним описом графи «Опис операції» за весь наявний період його адміністрування;копію оскаржуваної вимоги від 15.05.2019 №Ф-64001-17 У про сплату боргу (недоїмки) із доказами направлення та вручення позивачу;розрахунок суми заборгованості за оскаржуваною вимогою від 15.05.2019 №Ф-64001-17 У із зазначенням підстав та періоду нарахування;копії усіх інших вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ із розрахунком суми заборгованості щодо кожної з таких вимог, та докази їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку;витяг з Державного реєстру фізичних осіб на позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) з моменту адміністрування ЄСВ податковим органом;докази направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-64001-17 У до органів ДВС та відкриття виконавчого провадження.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду 20.12.2024 відповідачем надано витребувані судом докази, а саме копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким надсилалася оскаржувана вимога, з якого вбачається вручення цього поштового відправлення особисто позивачу 20.06.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
26.03.2025 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків, у якій останній зазначає, що не заперечує факт отримання оскаржуваної вимоги 20.06.2019, проте строк пропустив з поважних причин, оскільки у 2019 році померла його мати, а у 2021 році помер батько, докази чого додані до заяви.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.
Стаття 13 Конвенції гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France»), заява № 23805/94).
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення ЄСПЛ від 27.06.2000 у справі «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06)).
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06)); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99); рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13)); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95).
Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду або строку на подання апеляційної чи касаційної скарг за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 299 та частиною 5 статті 333 КАС України. Не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Дослідивши матеріали справи, а також оцінивши надані позивачем докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що вказані у клопотанні обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем процесуального строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки зазначені обставини є такими, що об'єктивно унеможливлювали своєчасну реалізацію учасника процесу на відновлення свого порушеного права шляхом звернення з даною позовною заявою.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги викладені позивачем у заяві обставини та долучені до неї докази, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду був пропущений позивачем з поважних причин, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити подану заяву та поновити позивачу відповідний пропущений строк.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи.
Керуючись статтями 171, 243, 248, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
2. Продовжити розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Кушнова А.О.