Справа № 275/1278/23
02 квітня 2025 року с-ще Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , малолітньої особи, щодо якої внесено клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, ОСОБА_4 , законного представника малолітньої особи, щодо якої внесене клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, ОСОБА_5 , захисників адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , представників малолітнього потерпілого адвоката ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_10 , представника Служби у справах дітей Брусилівської селищної ради Житомирської області ОСОБА_11 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів Житомирської області клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Морозівки Житомирського району Житомирської області, громадянина України, який навчається у 8 класі Морозівської гімназії Брусилівської селищної ради Житомирської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні №12023060420000359 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, -
У продовж червня до 2 серпня 2023 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, в обідню пору, особа, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із малолітнім потерпілим ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та особою, яка не досягла одинадцятирічного віку, перебували в будинку останнього, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . В зазначений час та місці в особи, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спільно з особою, яка не досягла одинадцятирічного віку, виник протиправний злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з анальним та оральним проникненням в тіло малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з використанням геніталій. Продовжуючи свій злочинний протиправний умисел, особа, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, малолітній ОСОБА_4 спільно з особою, яка не досягла одинадцятирічного віку, завели малолітнього потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до однієї з кімнат будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де за допомогою геніталій вчинили дії сексуального характеру, пов'язані з анальним та оральним проникненням в тіло малолітнього потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначені протиправні дії сексуального характеру, пов'язані з анальним та оральним проникненням в тіло малолітнього потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинялись у кімнаті вищезазначеного будинку особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, малолітнім ОСОБА_4 спільно з особою, яка не досягла одинадцятирічного віку, тричі упродовж червня до 2 серпня 2023 року і були об'єднані єдиним злочинним умислом.
Таким чином, малолітній ОСОБА_4 , будучи особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 4 ст.152 КК України, тобто вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).
Допитаний в судовому засідання малолітній ОСОБА_4 , який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, підтвердив факт вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з анальним проникненням в тіло малолітнього ОСОБА_13 . Суду пояснив, що дійсно разом з ОСОБА_14 в одній з кімнат будинку проживання останнього підходив до ОСОБА_15 та притулявся до його попи своїм статевим органом. Вказав, що це було один раз. При цьому ОСОБА_16 ніхто силоміць не тримав, а ОСОБА_17 наказав ОСОБА_16 нікому не розповідати про те, що трапилось.
Також факт вчинення малолітнім ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 152 КК України, знайшов своє достатнє підтвердження в показаннях законного представника потерпілого ОСОБА_8 , законного представника ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , показаннях свідків, а також досліджених судом письмових доказах.
Так, допитана в судовому засіданні законний представник малолітнього ОСОБА_4 . ОСОБА_5 пояснила, що про вказані події влітку 2023 року вона дізналась від матері ОСОБА_18 , від матері ОСОБА_13 та Висоцької Таїсії. Вони їй розповіли, що хлопці знущались над ОСОБА_16 . Під час розмови з ОСОБА_19 той їй сказав, що його заставив це зробити ОСОБА_17 , та стверджував, що це було лише один раз. Вказала, що після цієї події ОСОБА_19 став замкнутим, приймав антидепресанти, лікувався у невролога та психолога.
Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що влітку 2023 року до неї прийшла ОСОБА_20 з дочкою, які повідомили, що з її сина ОСОБА_16 знущались, пробували ґвалтувати і в рот, і в попу. Це робили ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Сама Висоцька, як вона їй сказала, дізналась про це від ОСОБА_16 , який їй розповів, що хлопці погрожували його вбити, якщо він комусь про це розкаже. Тоді вона пішла додому до родини ОСОБА_23 , та ОСОБА_17 в присутності своєї матері розповів, що вони з ОСОБА_24 вдвох засовували ОСОБА_16 свої статеві органи в рот і в попу. Коли вона пішла до родини ОСОБА_25 , то ОСОБА_19 не зміг нічого розказати, лише махнув головою на підтвердження слів ОСОБА_26 про ці факти. Згодом її син ОСОБА_16 їй сам розповів, що його друзі ОСОБА_19 та ОСОБА_17 пхали йому в рот та попу свої статеві органи, це було три рази. ОСОБА_16 розповів, що він кричав, однак хлопці тримали його за руки та ноги та погрожували вбивством, якщо він щось розкаже. Вказала, що після цих подій ОСОБА_16 став замкнутим, з ним працювала психолог. Також у дитини почались проблеми зі шлунком. Всі ці події важко відобразились як на психічному стані ОСОБА_16 , так і всієї родини, яка морально страждала від наслідків цього злочину. Тому просила задовольнити поданий нею у вказаному провадженні цивільний позов до ОСОБА_27 про відшкодування моральної шкоди, яку вона оцінює у 200 000 гривень.
Допитана в якості свідка ОСОБА_28 суду пояснила, що десь у липні-серпні 2023 року до неї додому прийшла ОСОБА_29 та ОСОБА_30 і розповіли, що діти, в тому числі її син ОСОБА_17 , знущались над маленьким ОСОБА_16 . Згодом її син їй розповів, що він та ОСОБА_19 свої статеві органи засовували ОСОБА_16 в попу, робили це по черзі. Це було три рази в три різні дні у них вдома. Її син сказав, що робив це під впливом ОСОБА_19 . Після цих подій її син став замкнутим, почав спілкуватись з дорослішими за себе.
Малолітній свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що події з ним, ОСОБА_19 та ОСОБА_16 відбувались влітку 2023 року, це було три рази. Вказав, що вони знімали з себе нижню білизну.
Неповнолітній свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що одного дня влітку 2023 року він з сестрою та ОСОБА_32 , ОСОБА_33 і ОСОБА_34 гуляли у Журибіди вдома. ОСОБА_17 , ОСОБА_19 та ОСОБА_16 пішли в іншу кімнату і буди відсутні 30-40 хвилин. Коли він туди заглянув, то побачив, як ОСОБА_16 стояв на ліжку навколішки зі спущеними штанами та трусами попою доверху, ОСОБА_17 зі спущеними штанами та трусами стояв біля ОСОБА_16 , ОСОБА_19 також зі спущеними штанами та трусами стояв трохи далі від ліжка. Вказав, що ОСОБА_35 погрожував ОСОБА_16 , щоб той нікому нічого не казав.
Допитана в якості свідка ОСОБА_36 суду пояснила, що про ці події дізналась влітку 2023 року від свого сина ОСОБА_37 , який їй розповів, що коли вони з сестрою були вдома у ОСОБА_23 , він бачив, як ОСОБА_19 та ОСОБА_17 зі спущеними штанами та трусами стояли біля маленького ОСОБА_16 , який також був без штанів та трусів на ліжку. Того ж дня вона зустріла маленького ОСОБА_15 , з яким має добрі стосунки, і він, коли вона почала розпитувати, їй розповів, що ОСОБА_32 та ОСОБА_34 намагались запихувати йому в попу свої статеві органи і йому від цього було боляче. ОСОБА_16 дуже просив не розповідати його матері, бо сказав, що йому погрожував ОСОБА_17 . Однак вона відразу пішла до ОСОБА_38 , якій все розповіла. Потім вони разом пішли до ОСОБА_18 та ОСОБА_27 . При цьому, коли вони почали питати про події ОСОБА_19 , той лише сказав, що його примусив це робити ОСОБА_17 .
Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні пояснив, що є класним керівником ОСОБА_40 як товариську дитину, яка має друзів у класі. Вказав, що він під вплив попасти не може, бо впертий, має власну думку і не робить того, чого не хоче. Зазначив, що батьки приділяють достатню увагу вихованню ОСОБА_19 .
Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні пояснила, що є вчителькою ОСОБА_13 . Охарактеризувала його як дуже охайного, спокійного, ввічливого хлопця, не схильного до фантазування. Зазначила, що батьки піклуються про його виховання.
Допитана в якості свідка ОСОБА_42 суду пояснила, що є старостою села Морозівка Брусилівської територіальної громади та знає родини ОСОБА_25 та ОСОБА_43 , які охарактеризувала виключно позитивно. Про цю ситуацію, а саме що старші діти зґвалтували меншу, вона дізналась від працівників школи та одразу зв'язалась з родинами дітей, разом з працівниками служби у справах дітей проводила обстеження умов їх проживання. Мами дітей були шоковані, самі діти замкнулись, також проходили лікування у психологів.
Допитана в якості свідка ОСОБА_44 суду пояснила, що є працівником центру надання соціальних послуг Брусилівської селищної ради та у складі комісії відвідувала родину ОСОБА_43 , де дізналась, що дитину з цієї родини ОСОБА_16 зґвалтували ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Також вона була присутня на слідчому експерименті з неповнолітнім ОСОБА_45 , де він розповідав, що побачив у кімнаті в будинку Журибіди, де були ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_46 в судовому засіданні пояснила, що працює вчителем в Морозівській гімназії, знає ОСОБА_47 як учня гімназії, якого охарактеризувала як ввічливого, чемного, не конфліктного, але закритого хлопця.
Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні пояснила, що працює в Морозівській гімназії, а також є сусідкою родини ОСОБА_25 . Охарактеризувала цю родину дуже позитивно, а ОСОБА_19 як спокійного, тихого хлопця, не лідера. При цьому зазначила, що ОСОБА_22 навпаки є лідером, може бути агресивним. Вказала, що раніше ОСОБА_19 та ОСОБА_17 товаришували, зараз вона їх разом не бачить.
Допитана в якості свідка ОСОБА_49 пояснила, що залучалась в якості психолога при проведенні опитування слідчим ОСОБА_50 та ОСОБА_51 . Зазначила, що з опитування їй стало зрозуміло, що хлопцями були вчинені насильницькі дії по відношенню до ОСОБА_13 - ОСОБА_19 та ОСОБА_17 знімали нижню білизну та торкались статевими органами до тіла ОСОБА_16 . Згодом вона працювала з цими дітьми, надавала їм психологічну допомогу. Вважає, що ОСОБА_19 дуже соромно за вчинене, оскільки про це дізнались сторонні люди.
Допитана в якості спеціаліста начальник служби у справах дітей Брусилівської селищної ради Житомирської області ОСОБА_11 пояснила, що 02.08.2023 року до служби у справах дітей Брусилівської селищної ради надійшло повідомлення про вчинення сексуального насильства відносно дитини. Як представник служби вона була залучена при опитуванні поліцією ОСОБА_18 та ОСОБА_47 , втім, вони буди дуже засмучені та нічого не розказували про цю подію. Однак коли вона у складі комісії селищної ради проводила обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_23 , ОСОБА_17 розповів, що забирав ОСОБА_16 до себе додому гратись. Там вони знімали штани і пробували вчиняти дії сексуального характеру, відео яких він бачив в телефоні у батька, однак в них нічого не вийшло. Також вказала, що родина ОСОБА_25 характеризується виключно позитивно, батьки належним чином займаються вихованням дітей.
Крім того, на дослідженому в судовому засіданні відеозапису допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_13 , проведеного у відділенні захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги, малолітній потерпілий розповів, що його друзі ОСОБА_35 та ОСОБА_19 4 рази вдома у ОСОБА_52 грали з ним у гру, засовували свої статеві органи йому у рота та у попу. Розповів, що ОСОБА_35 йому погрожував, що вб'є, якщо він про це розкаже. ОСОБА_19 йому не погрожував.
Згідно висновку спеціаліста-психолога відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги ОСОБА_53 за результатами допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_12 , 2016 р.н., дослідженого судом, до початку допиту з потерплим було проведено тест на визначення правди і неправди. Дитина розуміє, що таке правда. Загальна психологічна атмосфера під час допиту малолітньої дитини ОСОБА_12 не мала ознак стигматизації та психологічного тиску. Емоційний фон під час спілкування був врівноважений, спілкування малоактивне. Дитина говорить тихо, мова спілкування-українська. Відтворення інформації та подій розвинені у відповідності до вікових особливостей. Під час вступної фази потерпілий поводив себе спокійно, почував себе нормально. Під час фази вільної розповіді потерпіла дитина сиділа вільно на дивані, руки були постійно задіяні в рухах: то заховані за спину, то переплітались попереду дитини. ОСОБА_54 постійно поглядав в сторону мами, очікуючи на підказку. Відповідав тихо, нерозбірливо, довго думав перед тим, як дати відповідь. Дитина розповіла, що має друзів: дівчинка Ніка, хлопчики, старші по віку, на ім'я ОСОБА_55 "здоровий", ОСОБА_55 "маленький", ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_56 , з якими грається. Познайомився з хлопчиками коли йшов з бабусею по дорозі, і вони запросили його погратися. З бабусиного дозволу потерпіла дитина пішла гратися в футбол з хлопчиками біля дому ОСОБА_37 . Після гри у футбол ОСОБА_16 з ОСОБА_57 пішли гратися додому до ОСОБА_17 в "хованку". Під час детальних запитань потерпіла дитина сиділа в незмінному положенні, відповідала коротко по суті, мова тиха, іноді нерозбірлива. Дитина розповіла, що один з друзів, хлопчик ОСОБА_17 запросив його до себе додому погратися. Також прийшов ОСОБА_19 . На запитання: "В яку гру гралися?" потерпіла дитина відповіла одним словом "рот". Відповідаючи на питання: "Що було далі?" дитина повідомила, що гралися "в жопу". На запитання: "Хто робив ці дії?", потерпіла дитина відповіла, що ОСОБА_17 і ОСОБА_19 роздягли ОСОБА_16 , зняли трусики, держали його за руки, закрили рота руками і виконували дії сексуального характеру. Потерпіла дитина знаходилась в положенні лежачі на ліжку. На прохання показати на ляльці, як він лежав, відмовився. Після такої гри діти їли пельмені, і потім ОСОБА_16 пішов один додому. Через три дні (зі слів потерпілої дитини) ОСОБА_17 прийшов додому до ОСОБА_16 і знов запросив його до себе додому погратися. Цього разу діти гралися в таку саму гру. Зі слів потерпілої дитини, ОСОБА_19 торкався рота ОСОБА_16 "пісюном", ОСОБА_17 торкався "жопи" "пісюном". Під час розповіді дитина складала пальці однієї руки в кільце, а другою робила рухи проникнення в кільце. Третього разу ОСОБА_19 торкався ОСОБА_16 "пісюном" в "жопу", а ОСОБА_17 торкався "пісюном" рота ОСОБА_16 . Потерпіла дитина казала, що їй боляче, але підозрювані закривали йому рота. ОСОБА_17 погрожував ОСОБА_16 , кажучи, що вб'є його, якщо він розкаже (зі слів потерпілої дитини). Після завершення допиту малолітній потерпілий ОСОБА_12 почував себе нормально (з його слів). Вчинені підозрюваними дії сексуального характеру щодо малолітнього потерпілого ОСОБА_12 могли провокувати тілесний, психологічний, емоційний дискомфорт через порушення кордонів дитини. Є висока ймовірність, що обставини, в яких опинилася дитина, можуть позначитися на його психоемоційному стані. З огляду на те, що батьки ОСОБА_16 розлучені, і це може впливати стресово на дитину, враховуючи обставини, в яких опинилася дитина, родині потерпілої дитини доцільно звернутися за психологічною допомогою до фахівців. З метою недопущення погіршення стану психічного здоров'я та повторного травмування рекомендується обмежити повторний допит/опитування (а.с. 175-178 т. 2).
Крім того, з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_8 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, заявила, що 29.07.2023 року неповнолітні місцеві хлопці ОСОБА_19 та Валентин вчиняли сексуальне насильство над її малолітнім сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с 57-58 т. 2).
З акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_43 від 03.08.2023 року, складеного комісією у складі начальника ССД Брусилівської селищної ради ОСОБА_11 , старости на території Морозівського старостинського округу ОСОБА_58 , ФСР КУ «ЦИСП» Брусилівської селищної ради ОСОБА_44 , керівника мобільної бригади соціально-психологічної допомоги ОСОБА_59 , ДОП СПД № 1 ВП № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_60 , вбачається, що в будинку чисто, світло, санітарний стан задовільний, в дитини наявна окрема кімната, яка облаштована та забезпечена всім необхідним, наявний одяг, який відповідає віку та сезону, іграшки для розвитку дитини, а також продукти харчування в достатній кількості. При спілкуванні з дитиною та його мамою з'ясовано, що малолітні діти ОСОБА_61 та ОСОБА_62 під час спільних ігор у будинку ОСОБА_17 вчиняли дії сексуального характеру відносно малолітнього ОСОБА_13 (а.с. 66 т. 2).
Згідно оцінки рівня безпеки дитини, проведеного 03.08.2023 року комісією у складі начальника ССД Брусилівської селищної ради ОСОБА_11 , старости на території Морозівського старостинського округу ОСОБА_58 , ФСР КУ «ЦИСП» Брусилівської селищної ради ОСОБА_44 , керівника мобільної бригади соціально-психологічної допомоги ОСОБА_59 , ДОП СПД № 1 ВП № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_60 , дитина ОСОБА_12 , 2016 р.н., зазнала сексуального насильства поза межами сім'ї. Загрози життю та здоров'ю дитини в сім'ї не виявлено (а.с. 67-71 т. 2).
Згідно рапорту-характеристики ДОП СПД № 1 ВП № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_60 від 11.08.2023 року, сім'я ОСОБА_43 не перебуває на обліку СПД № 1 ВП № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області та протягом останнього року не притягувались до адміністративної відповідальності. Від мешканців села Морозівки сім'я характеризується з позитивної сторони (а.с. 74 т. 2).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту з неповнолітнім свідком ОСОБА_63 від 27.09.2023р. та фото таблиці до нього, в ході слідчого експерименту неповнолітній свідок показав, що він побачив, коли зайшов у кімнату, де перебували ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_64 , а саме, що ОСОБА_19 стояв з приспущеними штанами та трусами серед кімнати, ОСОБА_16 стояв навколішки на ліжку також з приспущеними штанами та трусами, ОСОБА_17 стояв біля ОСОБА_16 з приспущеними штанами та трусами (а.с. 124-133 т. 2).
Згідно висновку експерта № 1339 від 04.08.2023 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_12 , 2016 р.н., у ОСОБА_12 виявлено: синці на правому стегні, які утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою, відносяться до легких тілесних ушкоджень; осаднення на лівому стегні, яке утворилось від дії тупих твердих предметів, відноситься до легкого тілесного ушкодження; анальну тріщину, яка утворилась від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути в терміни та за обставин, вказаних обстеженим та його матір'ю (а.с. 134 т. 2).
Згідно висновку експерта № 1541 від 05.09.2023 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_12 , 2016 р.н., у ОСОБА_12 виявлено: синці на правому стегні, які утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, як від ударів такими, так й при ударі до таких, відносяться до легких тілесних ушкоджень; осаднення на лівому стегні, яке утворилось від дії тупих твердих предметів, не виключено при падінні, відноситься до легкого тілесного ушкодження; анальну тріщину, яка утворилась від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути статевий член в стадії ерекції, палець, а також утруднений акт дефекації, тощо. Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути в терміни та за обставин, вказаних обстеженим та його матір'ю (а.с. 135 т. 2).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 414-2023 від 05.09.2023 року за результатами проведеної амбулаторної комплексної судової психологічно-психіатричної експертизи ОСОБА_4 , ОСОБА_4 на даний час виявляє клінічні ознаки органічного ураження головного мозку з емоційно-вольовою нестійкістю, тикозними розладами, з порушенням артикуляції (F 07.8 МКХ-10). Вищевказані зміни зі сторони психіки у ОСОБА_4 не досягають ступеню тяжкого психічного розладу та не позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рівень загального розвитку малолітнього ОСОБА_4 відповідає його віковому періоду. Загальна психологічна характеристика малолітнього ОСОБА_4 : схильний до емоційної нестійкості, лабільності, послаблений вольовий контроль поведінки, при хвилюваннях посилюються тики, схильний до легковажності, до дратівливості. Увага не стійка, розпорошена, але пам'ять не порушена, здатний утримати в пам'яті достатній об'єм інформації. Інтелект низький, але відповідає варіанту норми. Здатний встановлювати прості причинно-наслідкові зв'язки (а.с. 136-138 т. 2).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_25 від 03.08.2023 року, складеного комісією у складі начальника ССД Брусилівської селищної ради ОСОБА_11 , головного спеціаліста ССД Брусилівської селищної ради ОСОБА_65 , керівника мобільної бригади соціально-психологічної допомоги ОСОБА_59 , сім'я забезпечена всім необхідним, в будинку санітарний стан задовільний, відносини між членами родини добрі. При спілкуванні з дитиною встановлено, що 29.07.2023р. ОСОБА_19 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були дома у ОСОБА_17 і під час цього ОСОБА_17 запропонував ОСОБА_19 вчинити дії сексуальне насильство над ОСОБА_16 (а.с. 110 т. 2).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_23 від 03.08.2023 року, складеного комісією у складі начальника ССД Брусилівської селищної ради ОСОБА_11 , головного спеціаліста ССД Брусилівської селищної ради ОСОБА_65 , керівника мобільної бригади соціально-психологічної допомоги ОСОБА_59 , сім'я в міру своїх можливостей забезпечена всім необхідним. При спілкуванні з дитиною встановлено, що 18.07.2023р., 24.07.2023р., 29.07.2023р. він зі своїми друзями ОСОБА_19 , ОСОБА_66 та ОСОБА_16 були в нього дома і під час цього вони вирішили вчинити дії сексуального характеру відносно ОСОБА_16 (а.с. 241 т. 2).
Таким чином, проаналізувавши досліджені докази у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що малолітній ОСОБА_4 , будучи особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 4 ст.152 КК України, тобто вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).
Відповідно до ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 22 Кримінального Кодексу України кримінальній відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 152 КК України, підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 14 років.
До особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, за правилами частини другої статті 97 КК України застосовуються примусові заходи виховного характеру, вичерпний перелік яких встановлено частиною другою ст. 105 зазначеного Кодексу.
За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
При обранні конкретного виду примусового заходу виховного характеру суд має врахувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, обставини його вчинення, особу неповнолітнього, умови життя та виховання, стан здоров'я та рівень розвитку, інші особливості неповнолітньої особи.
Судом встановлено, що на час вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 віку настання кримінальної відповідальності не досяг, навчається у 8 класі Морозівської гімназії Брусилівської селищної ради Житомирської області, раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Відповідно до п.п. 5, 7 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» застереження (п. 1 ч. 2 ст. 105 КК України), яке є одним із найм'якіших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину. Передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п. 3 ч. 2 ст. 105 КК), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, опікуни і піклувальники.
Питання про передачу неповнолітньої особи під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують.
Згідно пояснень законного представника малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_5 вона як мати в змозі впливати на сина та здійснювати контроль за його поведінкою.
З огляду на це та встановлені судом обставини суд погоджується з думкою сторони обвинувачення щодо можливості застосування до малолітнього ОСОБА_4 заходів виховного характеру в виді застереження, обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього, а саме встановлення обмеження та заборони виходу з дому по особистим питанням без присутності батьків або осіб, що їх замінюють, з 21 години до 06 години ранку наступного дня, а також передачі під нагляд матері, що, на думку суду, повністю відповідатиме інтересам неповнолітнього і сприятиме його виправленню.
Також суд вважає за необхідне цивільний позов законного представника ОСОБА_12 ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, залишити без розгляду, оскільки зі змісту ст. 501 КПК України випливає, що цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, у справі про застосування примусового заходу виховного характеру суд не вирішує, його має бути розглянуто в порядку цивільного судочинства. Аналогічні положення закріплені і у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування судами примусових заходів виховного характеру».
Крім того, суд вважає за необхідне згідно вимог ст. 100 КПК України речові докази по справі, а саме футболку, шорти та нижню білизну (труси), які було поміщено до спец пакету НПУ ГСУ7323523, мобільний телефон марки «Редмі ноут 8», які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_5 , футболку, шорти та нижню білизну (труси), які було поміщено до спец пакету НПУ ГСУ7323414 та мобільний телефон марки «Самсунг», які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_67 .
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 97, ч. 2, 3 ст. 105 КК України, ст. ст. 376, 500, 501 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирський області майора поліції ОСОБА_68 про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, примусові заходи виховного характеру в вигляді:
- застереження, роз'яснивши ОСОБА_4 наслідки вчинених протиправних дій, завдання шкоди потерпілому, оголосити осуд за вчинені дії;
- обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього, а саме встановити обмеження та заборонити ОСОБА_4 вихід з дому по особистим питанням без присутності батьків або осіб, що їх замінюють, з 21 години до 06 години ранку наступного дня, на строк 1 (один) рік;
- передачі під нагляд матері ОСОБА_5 строком на 1 (один) рік з метою забезпечення постійного контролю за його поведінкою.
Контроль за виконанням примусових заходів виховного характеру ОСОБА_4 покласти на службу у справах дітей Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області та органи превенції Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_12 ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, - залишити без розгляду.
Речові докази - футболку, шорти та нижню білизну (труси), які було поміщено до спец пакету НПУ ГСУ 7323523, мобільний телефон марки «Редмі ноут 8», які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_5 , футболку, шорти та нижню білизну (труси), які було поміщено до спец пакету НПУ ГСУ 7323414 та мобільний телефон марки «Самсунг», які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_69 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 04 квітня 2025 року о 16.45.
Суддя ОСОБА_1