01.04.25
Справа № 744/1342/24
Провадження № 2-а/744/3/2025
01 квітня 2025 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаги С. В.,
при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович в інтересах позивача, ОСОБА_1 , пред'явив адміністративний позов, який відповідає формі позовної заяви, до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому представник позивача просив: «визнати протиправною та скасувати постанову № 426 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08 грудня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою на позивача накладено штраф в розмірі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити; справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження; стягнути на користь позивача судові витрати».
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 21 грудня 2024 року позивач отримав поштовим листом постанову № 426 від 08 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000 гривень. Позивача визнано винним у тому, що він порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії воєнного стану.
Представник позивача вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 08 грудня 2024 року є протиправною та підлягає скасуванню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
Вдповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення не відповідає ст. 283 КУпАП та принципу правової визначеності. У постанові не зазначено дату та час (період часу) та місце вчинення адміністративного правопорушення. А саме не вказано, в який саме проміжок часу позивач мав пройти медичний огляд і в який проміжок часу він його не пройшов, та в якому місці.
Окрім того слід зазначити, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що полягає в наступному.
Згідно приписів абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
При цьому вищевказаним законом та Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, не передбачено строків, протягом яких особа має пройти медичний огляд.
Слід зазначити, що 11.11.2024 близько 20:00 години позивач з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений каретою екстреної медичної допомоги до КНП «Корюківська ЦРЛ», де був госпіталізований цього ж дня до відділення неврології та реабілітації. Позивачу було встановлено діагноз: «Гіпертонічна хвороба II стадія, ст.2, ризик 2. Гіпертонічний криз (11.11.2024). Поширений остеохондроз хребта з переважним ураженням міжхребцевих дисків грудного та попереково-крижового відділів хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків, стадія загострення. Виражена люмбоішалгія, тораколгія, виражені м'язево-тонічні розлади. ПФХ 2 ступеня». Позивач був виписаний 18.11.2024 з незначним покращенням, з призначенням подальшого лікування, дано направлення на МРТ грудного та поперекового відділів хребта, направлення на консультацію нейрохірурга.
18 листопада 2024 року позивач записався в електронну чергу до нейрохірурга та 22 листопада 2024 року потрапив на прийом на нейрохірурга. Нейрохірургом позивачу було призначено лікування під наглядом невролога стаціонарно. Тому 22 листопада 2024 року позивача знов було госпіталізовано до відділення неврології та реабілітації КНП «Корюківська ЦРЛ» на денний стаціонар, звідки його було виписано 05 грудня 2024 року. Стан при виписці: «виписаний з незначним поліпшенням для продовження лікування амбулаторно. Утримується помірна торакологія, обмеження рухів в хребті».
04 грудня 2024 року позивача було затримано в місті Мена Корюківського району працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , які вимагали у позивача пройти негайно ВЛК у м. Чернігові. На це позивач пояснив, що на даний час, а саме з 22 листопада 2024 року і по теперішній час (час затримання) він перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП «Корюківська ЦРЛ», і тому ВЛК проходити 04 грудня 2024 року він не може за станом здоров'я і не буде цього робити, про що написав відповідну заяву працівникам ТЦК. По-перше, позивач не бажав проходити ВЛК, перебуваючи в хворобливому стані, а по-друге він не бажав проходити ВЛК в місті Чернігові, а бажав це зробити в місті Корюківка. Після цього на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що 04.12.2024 о 22:50 годині він у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Мена Чернігівської області відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Наступного дня, а саме з 05 грудня 2024 року, після виписки з лікарні, позивач почав проходити ВЛК в КНП «Корюківська ЦРЛ», яку закінчив проходити 10 грудня 2024 року, після чого 11 грудня 2024 року відніс результати огляду (картку обстеження та медичного огляду) до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином він вважає, що в даному випадку відмова від проходження позивачем ВЛК в лікарні міста Чернігова є правомірною, адже по-перше позивач 04 грудня 2024 року ще перебував на стаціонарному лікуванні, а по-друге він не зобов'язаний був проходити ВЛК в тій лікарні, яку йому запропонували працівники ТЦК, а мав право пройти його там, де йому зручніше, що він і зробив наступного дня.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, посадова особа якого виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи з вищевикладеного, на думку представника позивача, постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на позивача адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Ухвалою судді від 31 січня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, доручив представляти свої інтереси в суді адвокату Голику Євгену Валерійовичу.
У судове засідання представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду подав письмову заяву, згідно даних якої просив розгляд даної справи провести без його участі та без участі позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити повністю.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила справу розглянути без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, постанови про адміністративне правопорушення від 10.12.2025 р. № 425 та постанову від 08.12.2024 № 426 - залишити без змін.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У справі встановлено, що 08 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 426 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статі 210-1 Кодексу України по адміністративні правопорушення щодо позивача ОСОБА_1 .
Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 було поставлено до вини те, що «гр. ОСОБА_1 , 1984 року народження, винний у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ч. 3 ст. 210-1, а саме: порушення військовозобов'язаним абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії), вчинених в особливий період (воєнний стан, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 (зі змінами), затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IХ та абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а саме: громадянин ОСОБА_1 , відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги абз. 4 част. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії воєнного стану. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не виявлено. Майнової шкоди не заподіяно».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вдповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи ; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та принципу правової визначеності. У постанові не зазначено дату та час (період часу) та місце вчинення адміністративного правопорушення, тобто не повністю викладено обставини, установлені під час розгляду справи, а саме не вказано, в який саме проміжок часу позивач мав пройти медичний огляд і в який проміжок часу він його не пройшов та в якому місці.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи з вищевикладеного, оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню з подальшим надісланням справи на новий розгляд відповідачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 постанову по справі про адміністративне правопорушення № 426 від 08 грудня 2024 року, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Суддя: С. В. Смага