Справа № 489/2360/25
Провадження № 1-кс/489/618/25
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
04 квітня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025152040000380 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, неодруженого, із загальною середньою освітою, працюючого водієм у ТОВ «Приватавтолюкс», раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику переховування від органу досудового розслідування або суду.
Прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Захисники підозрюваного та сам підозрюваний заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави. Обґрунтованість підозри стороною захисту не заперечується. Захисник вважає недоведеним ризик, зазначений у клопотанні, просить критично оцінити показання свідків щодо швидкості автомобіля підозрюваного та наявності людей перед пішохідним переходом. Потерпіла вийшла на перехід раптово, відволікалася на телефон у руках. Батькам потерпілої запропоновано фінансову допомогу, від якої вони відмовились, оскільки все є. захисник просить застосувати цілодобовий домашній арешт, представник підприємства, на якому працює підозрюваний, буде забезпечувати його засобами для існування. Підозрюваний виловив щирий жаль щодо ДТП, викликав швидку та поліцію одразу після події і залишався на місці.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється за ч. 2 ст. 286 КК України в тому, що 02.04.2025, близько 8:00 год керував автомобілем Mercedes-Benz 313, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у світлий час доби по проїжджій частині просп. Миру, зі сторони вул. Театральної в напрямку вул. 1-ша Лінія в м. Миколаєві. Рухаючись в обраному напрямку, водій ОСОБА_4 при проїзді регульованого світлофором перехрестя з вул. Південною порушив вимоги п.п. 2.3.б, 16.1, 8.7.3 (г), 8.10, 16.3, 18.1 Правил дорожнього руху, а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та відповідно не зреагував на її зміни, не контролював рух свого автомобіля, хоча зобов'язаний був постійно це робити і мав таку можливість, перед перехрестям доріг, де рух регульовано світлофором, при ввімкненні жовтого, забороняючого для руху сигналу світлофору, своєчасно не здійснив зупинку перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), або світлофором так, щоб бачити його сигнали, або перед пішохідним переходом, не переконався, що на пішохідному переході відсутній пішохід, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух у вибраному ним напрямку, внаслідок чого допустив контактування передньою правою частиною кузова автомобіля з малолітнім пішоходом ОСОБА_7 , яка перетинала проїжджу частину просп. Миру по пішохідному переходу справа на ліво, відносно напрямку його руху. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння та основи черепу, епідуральної гематоми ліворуч, забою головного мозку.
Відповідно до протоколу затримання, 02.04.2025 о 13:44 ОСОБА_4 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та 03.04.2025 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного злочину, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицею, протоколів допиту свідків, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, подорожнім листом, копіями протоколу допиту підозрюваного та протоколу огляду флеш-накопичувача. В судовому засіданні слідчим судею та всіма учасниками оглянуто кольорові фото з флеш накопичувача.
Обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає доведеним існування ризику переховування від органу досудового розслідування або суду.
Вказане підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами; має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення та покарання за його вчинення.
Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, який зможе запобігти встановленому ризику, слідчий суддя враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.06.2023 по справі №800/582/16. Так, «суддя при ухваленні процесуального рішення про взяття особи під варту за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, як носій судової влади, покликаний забезпечити дотримання права особи на свободу у разі її переслідування державою, повинен розуміти, що правила КПК України, які регламентують процедуру обрання запобіжних заходів, спрямовані на захист права кожного на свободу та особисту недоторканність, запобігають можливості позбавлення свободи будь-кого поза процедурою, встановленою законом. Ідея правового інституту обрання запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі, полягає в саме тому, що за природним правом особа є вільною, але не безмежно і може бути обмежена в цьому праві на підставі закону з ініціативи держави в установленому законом порядку. Цей порядок власне й зобов'язує слідчого суддю шляхом судового контролю за дотриманням порядку та підстав позбавлення особи свободи гарантувати, що така особа не буде позбавлена волі доти, доки не будуть надані вагомі докази на підтвердження того, що вона не може залишатися на волі, бо існують ризики, що унеможливлюють обрання іншого, більш м'якшого, запобіжного заходу. Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, який суттєво обмежує конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність, яке втілює одне з найбільш значимих соціальних благ, що передбачає недопустимість свавільного втручання у право на свободу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя у кожному випадку повинен принципово і критично ставитися до доводів сторони обвинувачення, якими обґрунтовується необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість та необхідність і доцільність застосування такого запобіжного заходу порівняно з іншими запобіжними заходами».
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, прокурором не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, виходячи з даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання на території органу досудового розслідування, не покидав місце ДТП і сам викликав швидку та поліцію, висловив щирий жаль та готовий надавати матеріальну допомогу потерпілій.
Вказані обставини є підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як найсуворішого запобіжного заходу.
Обрання запобіжного заходу має забезпечувати баланс між інтересами підозрюваного та визначеними ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження й інтересами досудового розслідування.
Оскільки матеріали справи дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 та вказують на наявність ризику того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, але при цьому не доводять недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, слідчий суддя вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього за вказаним у клопотанні місцем його постійного проживання по АДРЕСА_1 , де останній зареєстрований та проживає, з покладанням додаткових обов'язків, які б дали змогу контролювати його належну процесуальну поведінку.
Домашній арешт є комплексом призначених за рішенням суду заборон і обмежень, які накладаються на підозрюваного у зв'язку з його повною чи частковою ізоляцією у певному приміщенні, які спрямовані на досягнення мети цього запобіжного заходу в частині нівелювання передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
При обранні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, згідно з якою домашній арешт є позбавленням волі в сенсі статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись стст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч.2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні №12025152040000380 від 02.04.2025, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк з 02.04.2025 до 31.05.2025 включно, заборонивши залишати місце свого проживання адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, та зобов'язавши прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- не відлучатись з міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати, у разі наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати останнього невідкладно прибути до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходитися, за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, на період дії строку запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 31.05.2025 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1