Справа № 944/405/22
Провадження №1-кп/944/359/25
01.04.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові кримінальне провадження відомості щодо якого внесено 05.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000033 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки республіки Німеччина, українки, громадянки України, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка займає посаду начальника проектно-кошторисної групи Яворівської КЕЧ району, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,
за обвинувальним актом ОСОБА_4 , маючи спеціальні знання, досвід роботи та реальну можливість перевірити роботи по вищезгаданому об'єкту згідно підпунктів 2.1., 2.2., 3.1., 4.1., 4.2., 4.3., 5.1., 5.3., 7.1. договору № 2/23-18, будучи зобов'язаною здійснювати технічний нагляд, 27.12.2018 через свою злочинну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити, у невстановлений під час досудового розслідування спосіб, отримала та підписала в акті № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від 02.10.2018, акті № 4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від 10.10.2018 та акті № приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2018 року від 27.12.2018, із недостовірними даними, а саме у вказаних актах виконаних робіт завищено об'єми виконаних робіт, а саме: Е-23-2-2 «Укладання каналізаційних безнапірних розтрубних труб із полівінілхлорида ПХД діаметром 200мм.», L=96,0м.; С113-1454, «Труби зовнішньої каналізації ПХД діаметром 200х4,9мм.», L=299м.; С113-1454, «Труби поліетиленові для подачі холодної води РЕ 100 SDR-17 (1,0МПа), зовнішній діаметр 50х3мм.», L=79,3м.; С113-1480, «Труби поліетиленові для подачі холодної води РЕ 100 SDR-17 (1,0МПа), зовнішній діаметр 110х6,6мм.», L=260,4м.; С121-781-1, «Драбини металеві приставні», Р=102,5 кг.; ЕН15-172-4, «Фарбування суриком ґрат, рам, радіаторів, труб, діаметром менше 50мм тощо за два рази (драбин)» S=5,3389м2.
На підставі вищезгаданих документів 30.08.2018, 04.10.2018, 11.10.2018 та 28.12.2018 Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (код ЄДРПОУ 07930854), місцезнаходження: м. Яворів, вул. Львівська, 19, здійснено перерахування грошових коштів з належного йому розрахункового рахунку № 35211092005510 відкритого в Держказначейській службі України м. Київ на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ «Пумб» належний ТОВ «ІБК РАНГ», (код ЄДРПОУ 38165836), чотирма платежами: платіжне доручення №996 від 28.08.2018 на суму 174 385,61 грн.; платіжне доручення №1167 від 02.10.2018 на суму 300 812,57 грн.; платіжне доручення №1199 від 10.10.2018 на суму 124 985,05 грн. та платіжне доручення №1626 від 27.12.2018 на суму 78 324,69 грн., всього на загальну суму 678 507,92 грн., з них 194 456,7 грн. перераховані ТОВ «ІБК РАНГ», в особі директора ОСОБА_5 в якості оплати за фактично невиконані роботи.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України.
01.04.2025 від обвинуваченої ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення правопорушення пройшло понад п'ять років, а згідно статті 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.367 КК України, за яким вона обвинувачується відносяться до нетяжкиих злочинів. Беручи до уваги час вчинення інкримінованого діяння - вона має бути звільненою від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 п.2 ст.49 КК України, а кримінальне провадження закрито.
Суд, в порядку визначеному КПК України, роз'яснив обвинуваченій суть обвинувачення за ч.1 ст.367 КК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які є нереабілітуючі, та право заперечувати проти закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо задоволення даного клопотання та надав суду вимогу УІАП ГУ НП у Львівській області щодо обвинуваченої, з якої вбачається, що остання нового кримінального правопорушення не вчинила.
Представник потерпілого Яворівської квартирно-експлуатаційної частина (району) в судове засідання не з'явився.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Згідно з п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частини другої статті 284 цього Кодексу.
Статею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Згідно з обвинувального акта кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою у 2018 році.
Відповідно до ч.1 ст.367 КК України, службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до вимог ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України є нетяжкими злочином (на час вчинення кримінального правопорушення відносилося до злочину невеликої тяжкості).
Згідно з п.3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно невизнання особою вини не є перешкодою для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили, та Постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 552/5595/18 (провадження № 51-5289км19), звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
У ч.3 ст.4 КК України, зазначено, що часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
У відповідності до вимог ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст.49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №192/3301/16-к від 25.02.2021.
Враховуючи те, що на час розгляду в суді кримінального провадження спливли строки давності, також відсутні відомості про зупинення строку притягнення до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що є всі підстави звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження про її обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Таким чином, кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, виключно обвинувальним вироком.
Питання про процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст. 124 КПК України, оскільки особа звільняється від кримінльної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підстав і застосування до неї більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.02.2024 (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
А відтак, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні, які були понесені на стадії досудового слідства на залучення експерта слід стягнути із обвинуваченої на користь держави Україна.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд,
ухвалив:
клопотання ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України на підставі вимог ч.1 ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000033 від 05.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати за проведення почеркознавчої експертизи від 30.11.2021 № СЕ -19/114-21/20743-ПЧ в розмірі 2574,30 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1