Справа № 537/883/25 Номер провадження 22-ц/814/2096/25Головуючий у 1-й інстанції Мартишева Т. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
03 квітня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2025 року виправлено описку в ухвалі Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2025 року про залишення заяви без руху.
Перший абзац резолютивної частини ухвали викладено у такій редакції:
«У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити».
З ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2025 року не погодилася ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, яка містила в собі, зокрема й клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду, що мотивовано скрутним майновим становищем заявника.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2025 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору у передбаченому законодавством порядку та розмірі, а також з метою правильного зазначення найменування суду, до якого подається вказана апеляційна скарга та подання копій апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Вищевказана ухвала мотивована тим, що скаржником не було сплачено судовий збір, а заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягало задоволенню у зв'язку з відсутності доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
31 березня 2025 року до Полтавського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 18 березня 2025 року, в якій остання, зокрема прохає звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Повторно заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що заявник отримує мінімальний щомісячний дохід у вигляді пенсії за віком, належить до вразливої категорії осіб, є малозабезпеченою особою, яка щомісячно здійснює витрати на своє утримання та на оплату житлово-комунальних послуг, а тому отриманого нею доходу не достатньо для сплати судового збору, який підлягає сплаті за поданою апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища заявник до поданої нею апеляційної скарги долучила: довідку про доходи №8215510215226208, видану пенсіонеру ОСОБА_1 в тому, що вона перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком, а саме сума пенсії за період з 01 лютого 2024 року по 31 січня 2025 року складає 35063,55 грн; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07 лютого 2025 року, з якого вбачається, що за період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (виплаченого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.
Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Однак, з наданих ОСОБА_1 доказів щодо її матеріального становища неможливо встановити річний дохід останньої за попередній календарний рік (а саме 2024 рік) з огляду на періоди охопленої ними інформації: довідка про доходи №8215510215226208 відображає отримані грошові кошти за період з 01 лютого 2024 року по 31 січня 2025 року; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07 лютого 2025 року відображає період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року.
З огляду на вище вказане, доказів, що визначений до сплати розмір судового збору за апеляційне оскарження судового рішення становить для ОСОБА_1 надмірний тягар, останньою не надано.При цьому інших підстав для звільнення від сплати судового збору скаржником не заявлялося.
Слід звернути увагу, що ОСОБА_1 уже було відмовлено у звільненні від сплати судового збору по даній справі, а її апеляційна скарга залишена без руху, але вона недоліки апеляційної скарги не усунула, зокрема й не вказала правильне найменування суду, до якого подається вказана апеляційна скарга та не подала копії апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, натомість направила до суду апеляційної інстанції повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене та враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено обов'язок сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Частиною другою статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому, відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи, що заявником у визначений в ухвалі термін вкотре не виконано вимоги статті 356 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Також необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 356, 357, 381 ЦПК України, -
У задоволенні повторного клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2025 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко