Справа № 308/3875/25
24 березня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022275460000259 від 30.12.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Чеської Республіки, громадянки України, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.1 ст. 190 КК України
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.12.2022 року, у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), з метою особистого протиправного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 у соціальній мережі Фейсбук опублікувала оголошення про продаж неіснуючих черевиків, вартістю 11000,00 грн., яке 28.11.2022 року знайшов потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, у подальшому ОСОБА_5 , не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_3 , через месенджер Фейсбук домовився про купівлю вказаного майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 надіслала потерпілому ОСОБА_5 у месенджері Фейсбук номер банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 . Після чого 28.12.2022 року о 21 год. 30 хв. з належної йому банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_5 надіслав грошові кошти в сумі 11000,00 грн., шляхом пересилання коштів через мобільний за стосунок інтернет -банкінгу «Приват 24».
Після чого 28.12.2022 року із зазначеної вище банківської карти АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів у сумі 11000,00 грн. на банківську карту відкриту в АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_2 за номером рахунку НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , де остання отриманими коштами розпорядилася на власний розсуд, не маючи наміру пересилати вказаний вище товар ОСОБА_5 . Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 завдала ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 11000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України підозрюваній ОСОБА_6 , у присутності її захисника адвоката ОСОБА_7 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чогопідозрювана ОСОБА_4 , у заяві складеній 14.03.2025 року в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 підтвердила роз'яснення їй вказаних положень законодавства та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому, до суду разом із обвинувальним актом подано заяву обвинуваченої від 14.03.2025 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складену в присутності захисника.
У вказаній заяві, складеній у присутності захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 , підтверджено беззаперечне визнання винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами які вона не оспорює і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні. Також у вказаній заяві ОСОБА_4 зазначає, що цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 , визнає у повному обсязі.
Крім того, до суду з обвинувальним актом направлено заяву ОСОБА_5 від 14.03.2025 року, який є потерпілим у кримінальному провадженні, у якій потерпілий зазначив, що згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, йому роз"яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також обмеження щодо права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України. Також у вказаній заяві ОСОБА_5 зазначає, що цивільний позов на суму матеріального збитку у розмірі 11000,00 грн. підтримує у повному обсязі.
В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , складену в присутності її захисника адвоката ОСОБА_7 , в якій вона зазначає, що згодна та не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі та про визнання цивільного позову на суму 11000,00 грн., відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, наданими до суду та дослідженими судом доказами.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Відповідно до довідки УІТ ГУНП в Закарпатській області №25065605942761758080 від 06.03.2025 року ОСОБА_4 станом на час вчинення кримінального правопорушення, у відповідності до положень п. 1 ч.1 ст. 89 КК України, вважалася такою, що не має судимості.
При призначенні ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, суд враховує, особу винної, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, що вчинене нею кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком та реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі, встановленому санкцією статті Особливої частини КК України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_5 цивільного позову про стягнення з ОСОБА_3 на його користь заподіяної йому кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 11000,00 грн. , суд доходить наступного.
Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
У ч.1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частина перша статті 129 КПК України передбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Потерпілий ОСОБА_5 , згідно заяви від 14.03.2025 року, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Обвинувачена ОСОБА_4 у заяві від 14.03.2025 року заявлений ОСОБА_5 цивільний позов визнала повністю.
А тому, суд доходить висновку, що заявлений ОСОБА_5 цивільний позов підлягає до задоволення та з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 слід стягнути заподіяну потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 11000,00 грн.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 34000,00 (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.) грн.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 , завдану йому кримінальним правопорушенням, матеріальну шкоду в розмірі 11000,00 (одинадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1