ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 927/1164/24
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №927/1164/24
за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, м. Чернігів, вул. Гончара, 40; код ЄДРПОУ 22815333)
до Приватного підприємства "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 16, кв. (офіс) 239; код ЄДРПОУ 331810977)
про стягнення 19 500, 00 грн.
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
23.12.2024 Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулося з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" стягнення збитків у розмірі 19500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарською операцією за договором № 787 на проведення оціночних робіт від 23.08.2023, тим самим позбавивши позивача права на включення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 19500,00 грн, яка фактично є його збитками.
Нормативно-правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог позивач визначив ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 623 Цивільного кодексу України.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Приватним підприємством "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" подано до суду 29.01.2025 відзив на позовну заяву, в якому Відповідач зазначає, що на виконання п.п. 4.2. та 4.3. Договору№ 787 на проведення оціночних робіт від 23.08.2023, Замовником платіжною інструкцію №0003397688 від 06.09.2023 був проведений авансовий платіж на рахунок відповідача у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок. По платіжній інструкції № 0003402097 від 28.09.2023 був проведений остаточний розрахунок на рахунок Суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок. Виконання та оплата замовлених оціночних робіт підтверджуються також Актом прийому-передачі наданих послуг згідно Договору №787 від 23 серпня 2023 року. ПП«АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» була направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкова накладна №28 від 28.09.2023 на суму117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
29.09.2023 реєстрація даної податкової накладної була зупинена ДПС з наступним поясненням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 28.09.2023 №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.». 06.10.2023 було створене ПОВІДОМЛЕННЯ № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до податкової накладної № 28 від 28.09.2023р. на суму 117000,00 грн. в т.ч. ПДВ 19500,00 грн. яке не було прийнято до розгляду ГУ ДПС у м. Києві з поясненням, що «Згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 06.10.2023.».
Відповідач зазначає, що з 01.10.2023р. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" було переведено на спрощену систему оподаткування 3 групи зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ. У зв'язку з цим підприємство автоматично було виключено з реєстру платників ПДВ (дата анулювання реєстрації 30.09.2023р., причина анулювання 45 - є платником єдиного податку за ставкою без ПДВ), а дії в реєстрі податкових документів - заблоковані. Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, прийнято до розгляду. Податкова накладна, яка є предметом претензії, буде зареєстрована в ЄРПН коли ПП "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" стане платником ПДВ.
Стислий виклад відповіді позивача на відзив.
Позивачем 05.02.2025 подано до суду Відповідь на Відзив, в якій позивач зазначає, що АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» не погоджується з такою аргументацією відповідача та звертає увагу суду на протиправну поведінку в діях відповідача, яка полягає у наступному. Як вбачається з матеріалів даної справи, 28.09.2023 АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» сплатило відповідачу кошти за проведення оціночних робіт по Договору № 787 від 23.08.2023 на суму 117 000, 00 грн., з яких ПДВ складає 19 500, 00 грн. Однак, відповідач в порушення вимог діючого законодавства, зокрема ст. 201 Податкового кодексу України, не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), тим самим позбавивши позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ по даній операції до складу податкового кредиту на загальну суму 19 500, 00 грн. Станом на день подання даного позову податкова накладна в ЄРПН не зареєстрована, Таким чином, відповідач, у встановлений Податковим кодексом України строк не зареєстрував податкову накладну на відповідну подію. Отже, відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації податкової накладної не виконав. Позивач зазначає, що якби відповідач вчасно, з урахуванням п. 201. 10 ст. 201 ПК України, направив на реєстрацію податкову накладну, то вона була б належним чином зареєстрована. Таким чином, протиправна поведінка ПП «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» полягає в тому, що останнім у передбачені чинним законодавством строки не було оформлено та зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, в результаті чого позивач втратив право на віднесення суми ПДВ по податковій накладній до складу податкового кредиту.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2024 справу № 927/1164/24 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
16.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 927/1164/24.
Згідно до з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025, матеріали справи № 927/1164/24 передано на розгляд судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом подання до суду: зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
21.01.2025 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.
29.01.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного підприємства "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" надійшов Відзив на позовну заяву.
30.01.2025 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» надійшла Відповідь на Відзив.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
23.08.2023 між Акціонерним товариством «Чернігівобленерго» (Замовник) та Приватним підприємством «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» (Субєкт оціночної діяльності) укладено Договір № 787 на проведення оціночних робіт від 23.08.2023 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Суб'єкт оціночної діяльності визначає вартість Об'єкта оцінки та надає Замовнику відповідний повний письмовий звіт в термін, визначений п. 5.1. даного Договору, а Замовник оплачує роботу Суб'єкта оціночної діяльності у відповідності до п.4 даного Договору.
Об'єкт оцінки: основні засоби, які належать Замовнику, перелік яких представлений в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 4 Договору Вартість оціночних робіт згідно Договору становить 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ 20% - 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень 00 копійок (далі - Ціна Договору).
Розмір авансу становить 50 % від Ціни Договору, що складає 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ 20% - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, який підлягає перерахуванню на поточний рахунок Суб'єкта оціночної діяльності протягом трьох банківських днів з дня підписання Договору.
Остаточний розрахунок в розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ 20% - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, проводиться у термін трьох банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт з оцінки майна.
Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів, в безготівковій формі, на поточний рахунок Суб'єкта оціночної діяльності.
При достроковому розірванні Договору з ініціативи Замовника, сплачений Замовником авансовий платіж у повному розмірі залишається у Суб'єкта оціночної діяльності, як оплата за проведення попередніх початкових оціночних процедур.
Відповідно до п. 5.1 Договору Суб'єкт оціночної діяльності зобов'язується надати Замовнику звіт про оцінку майна, вказаного в пункті 2.1. даного Договору не пізніше 20 робочих днів при умові виконання Замовником п.4.2, та п. 9.1.3 даного Договору.
Згідно п. 8.1 Договору приймання-передача робота оформлюється двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками.
Акт приймання-передачі виконаних робіт складається в день надання звіту (п. 8.2 Договору).
Відповідно до п. 15.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
На виконання п.п. 4.2. та 4.3. Договору, Замовником платіжною інструкцію №0003397688 від 06.09.2023 був проведений авансовий платіж на рахунок відповідача у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок; по платіжній інструкції № 0003402097 від 28.09.2023 був поведений остаточний розрахунок на рахунок Суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Виконання та оплата замовлених оціночних робіт підтверджуються також Актом прийому-передачі наданих послуг згідно Договору №787 від 23 серпня 2023 року.
Як зазначає Позивач у позовній заяві, Відповідачем була направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкова накладна №28 від 28.09.2023 на суму 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок. 29.09.2023 реєстрація даної податкової накладної була зупинена ДПС України, станом на 18.12.2024 статус документа в ЄРПН «реєстрація зупинена». Відповідно до відомостей, що містяться в ЄРПН, відповідач не зареєстрував податкову накладну № 28 від 28.09.2023 на суму 117 000, 00 грн. в т. ч. ПДВ - 19 500, 00 грн.
Таким чином, в порушення договірних зобов'язань та норм Податкового кодексу України, Відповідачем не була зареєстрована податкова накладна в ЄРПН і на суму 117 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ 19 500, 00 грн), у зв'язку з чим AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» позбавлене права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і права на зменшення податкового зобов'язання на суму 19 500, 00 грн.
Направлена позивачем відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією претензія від 08.11.2024 № 50.1/10230/01-14 з вимогою сплатити збитки у розмірі 19500,00 грн. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення збитків в розмірі 19500,00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено і докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: статуту АТ «Чернігівобленерго»; витягу АТ «Чернігівобленерго»; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 № 1434; витягу з Єдиного реєстру податкових накладних; договору від 23.08.2023 № 787 про проведення оціночних робіт; квитанції про реєстрацію податкової накладної; платіжної інструкції від 06.09.2023 № 0003397688; платіжної інструкції від 28.09.2023 № 0003402097; акту від 28.09.2023 прийому-передачі наданих послуг згідно Договору № 787 від 23.08.2023; поштового повідомлення про вручення; податкової накладної від 28.09.2023 № 28; претензії від 08.11.2024 № 50.1/10230/01-14; рахунку № 09/01/01 від 01.09.2023; рахунку № 09/27/01 від 27.09.2023; реєстр отриманих податкових накладних; квитанції про реєстрацію податкової накладної від 29.09.2023; квитанції № 2 від 06.10.2023; витягу з реєстру платників єдиного податку № 94068.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 16 ЦК України.).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями ст. 173 ГК України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Матеріалами справи встановлено, що 23.08.2023 між Акціонерним товариством «Чернігівобленерго» (Замовник) та Приватним підприємством «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» (Субєкт оціночної діяльності) укладено Договір № 787 на проведення оціночних робіт від 23.08.2023 (далі - Договір). На виконання умов договору Приватним підприємством «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» Акціонерному товариству «Чернігівобленерго» передано звіт про оцінку майна, що підтверджується Атом від 28.09.2023.
Оплата Замовником товару відбулася згідно платіжною інструкцію №0003397688 від 06.09.2023 був проведений авансовий платіж на рахунок відповідача у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок; по платіжній інструкції № 0003402097 від 28.09.2023 був поведений остаточний розрахунок на рахунок Суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Звертаючись до суду, позивач зазначає, що відповідачем не зареєстровано відповідну податкову накладну від 28.09.2023 № 28 на суму ПДВ в розмірі 19 500, 00 грн., чим спричинено збитки на вказану суму.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (далі Наказ № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Ураховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Так, з поданого Відповідачем 29.01.2025 відзиву вбачається, що ПП«АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» була направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкова накладна №28 від 28.09.2023 на суму 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
29.09.2023 реєстрація даної податкової накладної була зупинена ДПС України ( квитанція № 9254406849 від 29.09.2023р. додається) з наступним поясненням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 28.09.2023 №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.»
06.10.2023 було створене ПОВІДОМЛЕННЯ № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до податкової накладної № 28 від 28.09.2023р. на суму 117000,00 грн. в т.ч. ПДВ 19500,00 грн. яке не було прийнято до розгляду ГУ ДПС у м. Києві з поясненням, що «Згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 06.10.2023.».
Відповідач зазначає, що з 01.10.2023р. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" було переведено на спрощену систему оподаткування 3 групи зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ. У зв'язку з цим підприємство автоматично було виключено з реєстру платників ПДВ (дата анулювання реєстрації 30.09.2023р., причина анулювання 45 - є платником єдиного податку за ставкою без ПДВ), а дії в реєстрі податкових документів - заблоковані. Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, прийнято до розгляду. Податкова накладна, яка є предметом претензії, буде зареєстрована в ЄРПН коли ПП "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" стане платником ПДВ.
Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем податкову накладну № 28 від 28.09.2023р. на суму 117000,00 грн. в т.ч. ПДВ 19500,00 грн. до податкового органу було надіслано у строки, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України, втім остання була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України.
У той же час, беручи до уваги викладені вище норми податкового законодавства вбачається, що зупинення органами ДПС реєстрації ПН та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДФС убезпечитися від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. На час такого зупинення перебіг строків на включення контрагентом сум до податкового кредиту переривається. За результатами проведеної перевірки органи ДПС приймають рішення про реєстрацію ПН чи відмову в такій реєстрації. І лише у випадку відмови в реєстрації ПН покупець послуг вважається таким, що позбавлений права на формування податкового кредиту, тобто зазнає збитків.
Суд не погоджується з твердженням представника позивача, що відповідачем пропущено строк для подання відповідних пояснень, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 внесені зміни до ПК України, зокрема його ст. 102 доповнено новим п. 102.9.
Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України.
Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну 365 календарних днів, встановленого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється.
Аналогічна правова позиція щодо перебігу строку давності, передбаченого ст.102 ПК України, підтримана Верховним Судом у постановах від 21.97.2023 року у справі №922/5231/21, від 25.07.2023 року у справі №922/5230/21, від 02.08.2023 року у справі №922/5229/21.
З огляду на те, що за спірною податковою накладною № 28 від 28.09.2023р закінчення 365-денного строку для подання відповідачем пояснень та документів припало на період правового режиму воєнного стану, відтак перебіг цього строку для нього зупинився на весь період вказаного режиму.
З матеріалів даної справи вбачається, що ПП "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" з 01.10.2023 є платником єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою у розмірі 3 відсотки доходу, що підтверджується Витягом з реєстру платників єдиного податку №94068.
Таким чином, підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що не реєстрація спірної податкової накладної № 28 від 28.09.2023р, станом на момент ухвалення рішення, не є наслідком протиправної поведінки відповідача. Останній виконав свій обов'язок щодо направлення даної податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН, однак така реєстрація була зупинена, враховуючи дискреційні повноваження податкових органів. Строк на закінчення процедури реєстрації для відповідача не сплив, враховуючи його зупинення до завершення правового режиму воєнного стану в Україні. Крім цього, станом на момент вирішення даної справи відповідач не має об'єктивної можливості закінчити процедуру реєстрації спірної податкової накладної, з огляду на використання ним особливостей оподаткування, які призупиняють його реєстрацію як платника податку на додану вартість.
Також суд доходить висновку, що в даній справі відсутнім є такий елемент цивільного правопорушення як збитки, оскільки до моменту прийняття податковим органом рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, позивач не вважається таким, що втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 19500,00 грн., тобто зазнав об'єктивного зменшення своїх майнових благ.
Відповідно, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА" стягнення збитків у розмірі 19500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02.04.2025, з урахуванням перебування судді Блажівської О.Є у відпустці.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА