ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/14917/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ІНВЕСТ УКРАЇНА»
про стягнення 23019,36 грн
Без виклику представників сторін
У грудні 2025 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ІНВЕСТ УКРАЇНА» про стягнення 23019,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №П/В-23944/НЮ від 27.11.2023 в частині своєчасного надання послуг, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 23019,36 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, зокрема, що з причин, які не залежали від відповідача, позивач фактично передав верстат для виконання умов договору через 16 днів, а саме 12.12.2023, при цьому позивач просив виконати ремонт в максимально можливі терміни і погодився не виставляти претензій щодо строків виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.11.2023 між позивачем (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Виконавець) укладено Договір №П/В-23944/НЮ (далі - Договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати на свій ризик власними силами із свого матеріалу та своїми засобами послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Послуги, надані Виконавцем, відповідно до умов даного Договору. (п.1.1. Договору)
Вартість Послуг, що передбачені цим Договором визначається Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору) та Плановою калькуляцією на надання послуг (Додаток №2 до Договору і складає - 887000 грн. (п.3.1. Договору)
Відповідно до п.5.1.1. Договору передача верстату RAFAMET UBB-112 М (далі - обладнання) в ремонт здійснюється на території Замовника (за адресою вказаною в технічному завданні (Додаток №3 до Договору) за участі представників Виконавця. Дата підписання Акту здачі в ремонт є датою початку ремонту.
Згідно з п.5.1.3. Договору Замовник зобов'язаний надати верстат Виконавцю згідно з графіком надання послуг (Додаток №4 до Договору). Якщо верстат не може бути прийнятий в ремонт у встановлений строк не з вини Виконавця, фактичною датою поставки її в ремонт є підписання двостороннього акту після усунення Замовником недоліків, які оформлені Виконавцем документально, та з відповідним перенесенням дати випуску з ремонту.
Дати підписання Актів здачі в ремонт та видачі з ремонту є підставою для обрахування строків фактичного знаходження верстата в ремонті. (п.5.1.4. Договору)
Пунктом 5.3.1. Договору визначено, що Виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту верстату RAFAMET UBB-112 М у відповідності з графіком надання послуг.
Відповідно до п.5.3.2. Договору Послуги вважаються наданими після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг уповноваженими особами сторін.
Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та протягом 90 днів з його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 29.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання. (п.10.1. Договору)
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було передано, а відповідачем прийнято обладнання в ремонт 12.12.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних представниками позивача та відповідача Акту приймання-передачі обладнання в ремонт від 12.12.2023 за Договором та Акту передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів від 12.12.2023.
Згідно з Додатком № 4 до Договору послуги мали бути надані відповідачем у строк до 29.12.2023.
Втім, послуги за Договором відповідачем надано із порушенням встановленого строку, а саме 25.01.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією підписаного представниками позивача та відповідача Акту приймання-передачі наданих послуг від 25.01.2024 за Договором на суму 885360 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу претензію №НЗТ-34/1372 від 08.07.2024 у якій позивач просив відповідача сплати пеню нарахованої за прострочення надання послуг у розмірі 23019,36 грн.
Листом №077/25 від 25.07.2024 відповідач повідомив позивача про неможливість прийняття відповідного рішення та надання обґрунтованої відповіді про результати розгляду претензії, оскільки у відповідача відсутні оригінали підтверджуючих прострочення строків надання послуг документів.
Доказів оплати нарахованої позивачем пені матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів на підтвердження відсутності вини відповідача у простроченні надання послуг за Договором.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7.3. Договору за порушення строків надання послуг, а також строків усунення дефектів ремонту Замовник має право вимагати від Виконавця сплати пені в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додаткового стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 23019,36 грн, суд встановив його правильність та відповідність умовам Договору та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Твердження відповідача про те, що передача позивачем відповідачу обладнання для надання послуг за Договором відбулась фактично лише через 16 днів з причин незалежних від відповідача (виконавця) та посилання на те, що позивач погодився не виставляти претензій щодо строків виконання, судом відхиляються, оскільки, враховуючи п.5.1.3. Договору, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про затримку щодо передачі позивачем відповідачу верстату з вини позивача, так само як і не містять доказів перенесення (погодження) сторонами іншої кінцевої дати надання послуг (випуску з ремонту), в тому числі, шляхом укладення додаткових угод до Договору.
Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Інвест Україна» (03057, м. Київ, вул. Желябова, буд. 10-А; ідентифікаційний код 35033134) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7; ідентифікаційний код 40081216) пеню у розмірі 23019 (двадцять три тисячі дев'ятнадцять) грн 36 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 02.04.2025.
Суддя Я.В. Маринченко