25 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/4480/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від позивача - Кулик С.А. (у режимі відеоконференції);
від відповідача - Бакулін А.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.159Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 (суддя Кухар Н.М., повний текст складено 30.12.2024) у справі №922/4480/23
за позовом Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м.Київ,
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м.Харків,
про стягнення 158 296 392,95 грн.
Позивач, Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (далі - АТ "Українські енергетичні машини"), про стягнення заборгованості в розмірі 158 296 392,95 грн., у тому числі: суми основного боргу в розмірі 90 000 000,00 грн.; штрафу в розмірі 18 000 000,00 грн.; пені в розмірі 11 250 000,00 грн.; 3% річних за користування чужими грошима в розмірі 6 512 876,71 грн.; інфляційних за час прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 32 533 516,24 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договорів про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №010/21/10 від 01.03.2021, №014/21/10 від 22.03.2021 у частині повернення у визначені дати сум безпроцентної поворотної фінансової допомоги.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/4480/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ "Українські енергетичні машини" на користь АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" заборгованість у розмірі 153 098 447,74 грн. (у тому числі: сума основного боргу в розмірі 90 000 000,00 грн.; штраф у розмірі 18 000 000,00 грн.; пеня в розмірі 6 052 054,79 грн.; 3% річних за користування чужими грошима в розмірі 6 512 876,71 грн.; інфляційні за час прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 32 533 516,24 грн.), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 553,12 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 5 197 945,21 грн. пені відмовлено.
В основу рішення покладено висновки суду про те, що АТ "Українські енергетичні машини", як правонаступник прав та обов'язків АТ "Завод "Електроважмаш", не виконало зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги в повному обсязі. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних та штрафу, суд першої інстанції визнав їх законними та обґрунтованими. Натомість, у наданих позивачем розрахунках пені місцевий господарський суд виявив допущені порушення, оскільки позивачем у розрахунку було допущено перевищення розміру подвійної облікової ставки НБУ.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних, Господарський суд Харківської області не встановив жодних підстав для можливого зменшення розміру нарахованих позивачем санкцій.
Не погодившись із означеним рішенням, АТ "Українські енергетичні машини" через підсистему «Електронний суд» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить частково скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/4480/23 у частині стягнення пені у розмірі 3 026 027,40 грн. (50% від присудженого судом першої інстанції), штрафу в розмірі 9 000 000,00 грн. (50% від присудженого судом першої інстанції). Прийняти нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 3 026 027,40 грн., штрафу в розмірі 9 000 000,00 грн. та частково задовольнити клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), 3% річних, інфляційного збільшення у частині зменшення пені та штрафу на суми у вказаних розмірах. Здійснити перерозподіл судових витрат залежно від задоволених позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що викладені у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій обставини та аргументи є такими, що заслуговують на увагу, та є вагомими для зменшення суми нарахувань, проте суд першої інстанції не врахував їх.
Разом з тим, враховуючи, що позиція відповідача в суді першої інстанції ґрунтувалася на тому, що факт правонаступництва в результаті приєднання Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (далі - АТ «Завод «Електроважмаш») до відповідача ще не настав, та оскільки в результаті встановлення у рішенні від 19.12.2024 того, що факт правонаступництва вже відбувся 01.12.2021, і відповідач в апеляції не оскаржує це, відповідач просить суд апеляційної інстанції врахувати нові обставини, що підлягають встановленню, з доказами, що підлягають дослідженню.
До апеляційної скарги, разом з іншим, додано копії наступних документів: накази ДП «Завод «Електроважмаш» про простій працівників ДП «Завод «Електроважмаш» №261-01/09 від 26.01.2021 (у лютому 2021), №261-01/61 від 22.02.2021 (у березні 2021); №261-01/145 від 29.03.2021 (у квітні 2021), №261-01/230 від 22.04.2021 (у травні 2021), №261-01/381 від 28.05.2021 (у червні 2021), №261-01/546 від 24.06.2021 (у липні 2021), №261-01/722 від 22.07.2021 (у серпні 2021), №261-01/04 від 30.08.2021 (у вересні 2021), №261-01/202 від 24.09.2021 (у жовтні 2021), №261-01/380 від 25.10.2021 (у листопаді 2021), №261-01/530 від 25.11.2021 (у грудні 2021); лист Фонду державного майна України №10-71-15825 від 13.07.2021 «Щодо проведення позачергових загальних зборів АТ «Турбоатом»; витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номери кримінальних проваджень: 22022220000000817; 42022221750000247; 12024221190001230); рапорти від 10.02.2023, від 13.03.2023 та від 01.06.2023; лист Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса» №21610/21611 від 08.08.2023 та Висновок експертів №21610/21611 за результатами проведення експертного оціночно-будівельного дослідження від 07.09.2023; висновок експертів №22650/24741 за результатами проведення комісійного оціночно-будівельного дослідження від 27.11.2023; витяг з Наказу Міністерства енергетики України №215 від 04.06.2024 «Про затвердження Переліку підрядних організації підприємств, установ та організацій ПЕК»; наказ Міністерства енергетики України №3661 від 09.02.2024 «Про підтвердження АТ «Укренергомашини» статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період»; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП «Завод «Електроважмаш» станом на 27.08.2021; Статут АТ «Завод «Електроважмаш» 2021 рік.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки АТ "Українські енергетичні машини" не заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, не обґрунтовано неможливості подання таких доказів до Господарського суду Харківської області з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача, приймаючи до уваги, що відповідач на наявність таких доказів під час розгляду справи судом першої інстанції не посилався (матеріали справи доказів протилежного не містять і апелянт про це не зазначає), судова колегія не прийняла означені докази.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.
Після отримання через підсистему «Електронний суд» від АТ "Українські енергетичні машини" заяви про усунення недоліків (вх.1809 від 10.02.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/4480/23. Встановлено строк по 10.03.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 25.03.2025 о 10:30год.
Через підсистему «Електронний суд» 10.03.2025 від АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.3036; у межах встановленого судом строку), згідно з прохальною частиною якого заявник просить апеляційну скаргу АТ "Українські енергетичні машини" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/4480/24 - залишити без змін.
Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у апеляційній скарзі, з огляду на наступне:
- посилання відповідача на військову агресію Російської Федерації проти України та введення воєнного стану є некоректними, оскільки заборгованість виникла фактично до введення на території України воєнного стану;
- відсутність світла, мобілізація персоналу, обмеження господарської діяльності через часті та тривалі повітряні тривоги та необхідність через це працівників йти в укриття, руйнація виробничих потужностей, втрата російського ринку - посилання відповідача на ці обставини носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності таких обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні;
- відповідач неодноразово заявляє, що не мав та не має наміру у добровільному порядку здійснювати виконання зобов'язань за спірними договорами та сплачувати заборгованість на користь позивача. Відповідачем на погашення заборгованості не сплачено жодного платежу;
- відповідачем не надано суду жодних документів на підтвердження скрутного фінансового становища.
Через підсистему «Електронний суд» 25.03.2025 від АТ "Українські енергетичні машини" отримано заяву з додатковими поясненнями (вх.3806).
Судова колегія звертає увагу, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2025, зокрема, встановлено учасникам справи строк по 10.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань.
Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, керуючись ст.ст.118, 119 ГПК України, приймаючи до уваги подання додаткових пояснень поза межами встановленого судом процесуального строку та відсутність клопотання відповідача про продовження такого строку, поданого до закінчення цього строку, судова колегія залишила без розгляду подані відповідачем додаткові пояснення.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.03.2025 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Між АТ "Об'єднана гірнично-хімічна компанія" (позикодавець) Державним підприємством "Електроважмаш" (позичальник) було укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №010/21/10 від 01.03.2021 (далі - договір фінансової допомоги 1) та договір №014/21/10 від 22.03.2021(далі - договір фінансової допомоги 2).
За умовами п.1.1 означених договорів позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на зворотній основі (далі - допомога), а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.
Договори фінансової допомоги 1 та 2 є ідентичними за змістом, відмінними є лише розмір допомоги згідно з п.3.2, строк повернення за п.5.1, а також граничний розмір відповідальності по стягненню пені згідно з п.6.2:
- 40 000 000,00 грн., строк повернення - не пізніше 31.05.2021, розмір пені обмежений 5% від суми договору (за договором фінансової допомоги 1);
- 50 000 000,00 грн., строк повернення - не пізніше 14.05.2021, розмір пені не обмежений (за договором фінансової допомоги 2).
Відповідно до п.6.2 договорів фінансової допомоги 1 та 2, у разі порушення позичальником строків повернення допомоги, передбачених договором, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченої та несвоєчасно повернутої допомоги за кожен день такого прострочення, але не більше 5% від суми допомоги (обмеження у 5% встановлено лише за договором фінансової допомоги 2), а у випадку прострочення повернення допомоги більше, ніж на 30 календарних днів позичальник повинен сплатити позикодавцю штраф у розмірі 20% суми допомоги.
Як убачається з матеріалів справи (зокрема, з банківських виписок) та підтвердив представник відповідача в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.03.2025, АТ "Об'єднана гірнично-хімічна компанія" виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі та надало ДП "Електроважмаш" безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у визначених договорами розмірах.
ДП "Електроважмаш", у порушення взятих на себе зобов'язань, станом на визначені договорами дати суми безвідсоткової поворотної фінансової не повернуло.
На підставі домовленостей між контрагентами, з метою врегулювання порядку повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, шляхом розстрочення платежів, між сторонами укладено договори про порядок повернення фінансової допомоги, а саме:
- договір №072/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №010/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 01.03.2021 (далі - договір про порядок повернення 1, договір №072/21/10 від 13.10.2021);
- договір №073/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №014/21/10 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 22.03.2021 (далі - договір про порядок повернення 2, договір №073/21/10 від 13.10.2021).
Згідно з п.1.1 договору №072/21/10 від 13.10.2021 сторони підтвердили наявність заборгованості боржника за договором №010/21/10 у основній сумі боргу - 40 000 000,00 грн. та у сумі пені за договором №010/21/10 у розмірі 493 150,68 грн. станом на 01.07.2021.
Сторони домовились про погашення заборгованості та пені, вказаних у п.1.1 цього договору, шляхом розстрочення оплати у порядку та на умовах, визначених цим договором, на 12 місяців до 30.09.2022, включно (п.1.2 договору №072/21/10 від 13.10.2021).
Графік погашення заборгованості та сплати пені погоджений сторонами у п.2.1 договору №072/21/10 від 13.10.2021:
з 01.10.2021 по 31.03.2022, включно, боржник сплачує частину заборгованості у сумі 500 000,00 грн. щомісячно (п.2.1.1);
з 01.04.2022 по 30.09 2022, включно, боржник сплачує частину заборгованості щомісячно в сумі, яка не може бути менше 6 200 00,00 грн., крім останнього місяця, у якому сплачується у повному обсязі залишок від суми заборгованості (п.2.1.2);
боржник сплачує пеню, вказану в п.1.1 цього договору, у строк не пізніше 30.09.2022.
Боржник здійснює перерахування сум заборгованості та пені не пізніше останнього дня кожного місяця згідно з графіком, що визначений у п.2.1 цього договору, на поточний рахунок кредитора, зазначений у реквізитах сторін цього договору (п.2.1.3).
За умовами п.2.3 договору №072/21/10 від 13.10.2021, у разі прострочення боржником строків оплати, передбачених пунктом 2.1 цього договору, порядок погашення цих сум, передбачений пунктом 2.1 цього договору, не застосовується, а строк погашення заборгованості, а також штрафних санкцій за договором №010/21/10 вважається таким, що настав. У такому випадку у боржника виникає зобов'язання негайно погасити заборгованість у повному обсязі та сплатити штрафні санкції за договором №010/21/10 від 01.03.2021.
Згідно з п.1.1 договору №073/21/10 від 13.10.2021 сторони підтвердили наявність заборгованості боржника за договором №014/21/10 у основній сумі боргу - 50 000 000,00 грн. та у сумі пені за договором №014/21/10 в розмірі 965 753,42 грн. станом на 01.07.2021.
Відповідно до п.1.2 договору №073/21/10 від 13.10.2021 сторони домовились про погашення заборгованості та пені, вказаних у п.1.1 договору, шляхом розстрочення оплати у порядку та на умовах, визначених цим договором, на 12 місяців до 30.09.2022, включно.
Пунктом 2.1 договору передбачений графік погашення заборгованості та сплати пені:
з 01.10.2021 по 31.03.2022, включно, боржник сплачує частину заборгованості в сумі 500 000,00 грн. щомісячно (п.2.1.1);
з 01.04.2022 по 30.09.2022, включно, боржник сплачує частину заборгованості щомісячно в сумі, яка не може бути менше 7 900 000,00 грн., крім останнього місяця, в якому сплачується у повному обсязі залишок від суми заборгованості (п.2.1.2);
боржник сплачує пеню, вказану в п.1.1 договору, у строк не пізніше 30.09.2022.
Боржник здійснює перерахування сум заборгованості та пені не пізніше останнього дня кожного місяця згідно з графіком, що визначений у п.2.1 договору, на поточний рахунок кредитора, зазначений у реквізитах сторін цього договору (п.2.1.3).
За умовами п.2.3 договору №073/21/10 від 13.10.2021, у разі прострочення боржником строків оплати, передбачених пунктом 2.1 цього договору, порядок погашення цих сум, передбачений пунктом 2.1 цього договору не застосовується, а строк погашення заборгованості, а також штрафних санкцій за договором №014/21/10 вважається таким, що настав. У такому випадку у боржника виникає зобов'язання негайно погасити заборгованість у повному обсязі та сплатити штрафні санкції за договором №014/21/10.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем на користь позивача передбачених договорами платежів в рахунок погашення простроченої заборгованості за період дії договорів про порядок повернення фінансової допомоги 1 та 2 і сторони на наявність таких обставин не посилаються, Господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку, що у АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на підставі п.2.3 договорів про порядок повернення виникло право на стягнення з АТ "Українські енергетичні машини" суми заборгованості та штрафних санкцій у повному обсязі.
Згідно з наказом Фонду державного майна України №1570 від 08.09.2021, Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) припиняється шляхом приєднання до АТ "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269).
Наказом Фонду державного майна України №2143 від 01.12.2021 затверджено передавальний акт між АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "Українські енергетичні машини", до якого включено заборгованість АТ "Завод "Електроважмаш" перед АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" у сумі:
- 40 000 000,00 грн. основного боргу за договором №072/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №010/21/10 від 01.03.2021 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги;
- 50 000 000,00 грн. основного боргу за договором №073/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №014/21/10 від 22.03.2021 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.
Наказом Фонду державного майна України №2143 від 01.12.2021, разом з іншим, АТ "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269) визначено правонаступником обов'язків АТ "Завод "Електроважмаш" за договорами:
- №072/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №010/21/10 від 01.03.2021 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги;
- №073/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №014/21/10 від 22.03.2021 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.
В результаті припинення АТ "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до АТ "Українські енергетичні машини", та на підставі передавального акту між АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "Українські енергетичні машини", новим боржником у зобов'язаннях за укладеними з АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» договорами є АТ «Українські енергетичні машини», про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.
АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" неодноразово зверталося до АТ "Українські енергетичні машини" із претензіями від 06.01.2022, від 01.06.2022 та від 29.06.2022, останнього разу - із листами від 03.05.2023 за №112/549 та №112/550 з вимогою сплатити суму заборгованості, а також штрафні санкції у визначеному договорами порядку і строки та попередженням, що у випадку не дотримання порядку повернення позики АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" залишає за собою право звернутись до суду із вимогами про стягнення заборгованості у повному обсязі.
Відповіді на претензії та листи матеріали справи не містять.
Наявність заборгованості стала причиною звернення АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" з розглядуваним позовом до суду.
Судова колегія враховує наступне.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1). Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (ч.2). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3).
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ч.1 ст.74, ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом (відповідачем) за змістом апеляційної скарги, АТ "Українські енергетичні машини", як правонаступник прав та обов'язків АТ "Завод "Електроважмаш" за договорами №072/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №010/21/10 від 01.03.2021 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги та №073/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за договором №014/21/10 від 22.03.2021 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, не виконало зобов'язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги у повному обсязі. Означене свідчить про наявність правових підстав для стягнення з АТ "Українські енергетичні машини" суми основного боргу в розмірі 90 000 000,00 грн.
За змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218, 230 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати сплати пені та штрафу.
Відповідно до приписів ст.ст.611, 625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" нараховано та пред'явлено до стягнення з АТ "Українські енергетичні машини" штраф у розмірі 18 000 000,00 грн., пеню в розмірі 11 250 000,00 грн., 3% річних у розмірі 6 512 876,71 грн., інфляційні в розмірі 32 533 516,24 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних та штрафу, Господарський суд Харківської області визнав їх законними та обґрунтованими.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за договором фінансової допомоги 1, місцевий господарський суд визнав, що її розмір (2 000 000,00 грн.) є законним та обґрунтованим, оскільки він не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ. Разом з тим, перерахувавши суму пені за договором фінансової допомоги 2, судом першої інстанції встановлено, що ця сума перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ на 5 197 945,21 грн., та має становити 4 052 054,79 грн. замість 9 250 000,00 грн. Відтак, за розрахунками суду першої інстанції, належний до стягнення з відповідача розмір пені складає 6 052 054,79 грн.
Правильність визначення періодів прострочення для розрахунків, відповідність таких розрахунків нормам законодавства та умовам договорів, а також арифметична правильність розрахунків 3% річних, інфляційних, штрафу та пені за змістом апеляційної скарги АТ "Українські енергетичні машини" не заперечуються та з огляду на приписи ст.269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) Східним апеляційним господарським судом не перевіряються.
Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду справи №922/4480/23 Господарським судом Харківської області АТ "Українські енергетичні машини" у відзиві на позовну заяву надало свої контррозрахунки заявлених вимог (хибність яких встановлена місцевим господарським судом та не заперечується апелянтом) та просило зменшити розмір інфляційних, 3% річних, штрафних санкцій (пені), штрафу на 90% від зазначеного у контррозрахунках у цьому відзиві.
В обґрунтування клопотання відповідач послався на наступні обставини. АТ "Українські енергетичні машини" зазнає негативних наслідків через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, а саме: шкода; неможливість використовувати своїх працівників, що призводить до неможливості здійснювати повноцінну господарську діяльність, відповідати за зобов'язаннями. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 АТ «Укренергомашини» відноситься до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №643 від 31.05.2022 відповідача віднесено до категорії особливо важливих для економіки суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Господарський суд Харківської області, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності, дотримання балансу інтересів сторін, виснував про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних.
Відмова у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру 3% річних та інфляційних АТ "Українські енергетичні машини" за змістом апеляційної скарги не оскаржується.
Натомість, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача в частині зменшення розміру належних до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу). Згідно з прохальною частиною апеляційної скарги відповідач просить зменшити розмір присуджених до стягнення судом першої інстанції пені та штрафу на 50%.
При цьому, враховуючи, що позиція відповідача в суді першої інстанції ґрунтувалася на тому, що факт правонаступництва в результаті приєднання АТ «Завод «Електроважмаш» до відповідача ще не настав, та оскільки в рішенні Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 встановлено, що факт правонаступництва вже відбувся 01.12.2021, і відповідач в апеляції це не оскаржує, апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати наступні нові обставини, що підлягають встановленню:
- ті активи, які відповідач отримав за передавальним актом від АТ «Завод «Електроважмаш», у значній мірі були орієнтовані на виробництво продукції, споживачем якої були підприємства російської федерації. Втрата цього ринку, відсутність об'єктивної можливості переорієнтувати виробництво та неможливість знаходження на заміну російським інших рівноцінних споживачів, на думку апелянта, не дає можливості з переданих активів від АТ «Завод «Електроважмаш» отримувати прибуток для погашення заборгованості, яка утворилася під час здійснення господарської діяльності АТ «Завод «Електроважмаш» та ДП «Завод «Електроважмаш»;
- з 2019 року на рахунки АТ «Завод «Електроважмаш» (його правопопередника ДП «Завод «Електроважмаш») декілька разів були накладені арешти, що сприяло зростанню заборгованості підприємства перед кредиторами, виникненню заборгованості по заробітній платі та по сплаті соціальних внесків до Державного бюджету;
- негативним чином на можливість виконувати АТ «Завод «Електроважмаш» (ДП «Завод «Електроважмаш») зобов'язання вплинула епідемічна ситуація через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою короновірусом SaRs-CoV-2;
- ДП «Завод «Електроважмаш» та відповідач внесені до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, згідно з Наказами Фонду державного майна України №777 від 08.06.2018 та №764 від 08.06.2017. Розпорядженням Кабінету міністрів України №36-р від 16.01.2019 затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності, відповідно до якого ДП «Завод «Електроважмаш» та відповідач є включеними до нього. Накладення або стягнення надмірних сум штрафних санкцій значно зменшує вартість як АТ «Завод «Електроважмаш», так і відповідача, як об'єктів приватизації, що в результаті купівлі-продажу завдасть збитків державі внаслідок недоотримання реальної вартості єдиного майнового комплексу АТ «Завод «Електроважмаш» та відповідача. Стягнення надмірних санкцій впливає на ділову репутацію відповідача;
- відповідач не укладав спірні договори з позивачем та не отримував безвідсоткову поворотну фінансову допомогу за ними, не використовував дану допомогу у власній господарській діяльності. Відповідач не обирав позивача як свого контрагента, не обговорював з ним умови спірних договорів перед укладанням. Укладення договору з ненадійним контрагентом є власною необачністю позивача;
- з моменту виникнення зобов'язань саме у відповідача, як правонаступника, перед позивачем до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України минуло лише 85 днів (з 01.12.2021 до 24.02.2022). Оскільки до відповідача була передана кредиторська заборгованість АТ «Завод «Електроважмаш» на суму більше 2 млрд. грн. більше ніж 260 кредиторів, цей строк був занадто малим, щоб вирішити будь-яким належним чином питання погашення заборгованості перед позивачем;
- територія, майно відповідача неодноразово були піддані обстрілам, у результаті чого зазнали руйнувань та пошкоджень;
- безпосередня діяльність відповідача спрямована на відновлення зруйнованого чи пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації майна об'єктів критичної інфраструктури, які забезпечують безперебійне функціонування Об'єднаної енергетичної системи України. Відповідно до наказу Міністерства економіки України №3661 від 09.02.2024 відповідач є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (штраф і пеню) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм убачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; строк прострочення виконання; наслідки порушення зобов'язання; відповідність/невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінку винної особи (у тому числі, вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, та розмір, до якого підлягає зменшенню. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 23.03.2021 у справі №921/580/19.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, разом з іншим, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України), а також принципах господарського судочинства відповідно до ст.2 ГПК України. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №910/1269/23.
Виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, у тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки (пені та штрафу), покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Надаючи оцінку доводам відповідача та висновкам Господарського суду Харківської області щодо наявності або відсутності підстав для зменшення розміру належних до стягнення з відповідача пені та штрафу, колегія суддів враховує наступне.
Як зазначалося вище за текстом постанови, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, строк прострочення виконання та поведінку винної особи.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.03.2025, відповідачем на погашення заборгованості не сплачено жодного платежу.
Судова колегія враховує, що відповідач, не зважаючи на всі поступки, на які пішов позивач (розстрочення оплати на рік, нарахування пені лише за один місяць замість чотирьох), навіть не приступив до виконання договорів про порядок повернення фінансової допомоги.
До того ж відповідач не визнає існування зобов'язань по оплаті грошових коштів у рахунок повернення отриманої поворотної фінансової допомоги, зокрема оскаржив у судовому порядку факт укладення договорів (справа №910/2041/24 за позовом АТ "Українські енергетичні машини" до АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання недійсними договорів №010/21/10 від 01.03.2021, №014/21/10 від 22.03.2021, №072/21/10 від 13.10.2021 та №073/21/10 від 13.10.2021).
Оцінюючи строк прострочення, судова колегія звертає увагу, що договір №010/21/10 від 01.03.2021 та договір №014/21/10 від 22.03.2021 передбачали надання короткострокової поворотної фінансової допомоги з чіткими термінами повернення та окресленою метою їх отримання. Так, договір №010/21/10 від 01.03.2021 зобов'язує отримувача повернути грошові кошти, отримані в якості поворотної фінансової допомоги, до 31.05.2021 (тобто, через два місяці), а метою отримання фінансової допомоги є погашення заборгованості по заробітній платі. Договір №014/21/10 від 22.03.2021 зобов'язує отримувача повернути грошові кошти, отримані в якості поворотної фінансової допомоги, до 14.05.2021 (тобто, менше ніж через два місяці), а метою отримання фінансової допомоги є погашення заборгованості по заробітній платі, податкам та енергоносіям, а також оплата за товарно-матеріальні цінності.
В оскаржуваному рішенні, фактичні обставини справи свідчать, що дві короткострокові фінансові допомоги майже перейшли до категорії безнадійної заборгованості, а їх повернення наштовхується на спротив з боку боржника (відповідача) щодо повернення отриманих грошових коштів.
Щодо поведінки винної особи судова колегія також враховує, що безпосередньо в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.03.2025 представник відповідача на запитання судової колегії не зміг пояснити, які дії вчиняються відповідачем з метою погашення заборгованості перед позивачем. Представник відповідача зазначив, що рішення керівництвом щодо спірної ситуації досі не прийняте.
Тобто, відповідач фактично підтвердив, що не мав та не має наміру у добровільному порядку здійснювати виконання зобов'язань за спірними договорами та сплачувати заборгованість на користь позивача.
Натомість, довготривале невиконання відповідачем зобов'язань з повернення фінансової допомоги негативно впливає на діяльність підприємства позивача.
Господарським судом Харківської області правильно враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" відноситься до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. При цьому судова колегія вважає доречними твердження апелянта про те, що ДП «Завод «Електроважмаш» також включено до означеного переліку.
Місцевим господарським судом також надана належна оцінка доводам відповідача про те, що його віднесено постановою Кабінету Міністрів України №643 від 31.05.2022 "Деякі питання управління об'єктами державної власності на період воєнного стану" до категорії особливо важливих для економіки суб'єктів господарювання державного сектору економіки. Так, суд першої інстанції правильно зазначив, що ця постанова, як і Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №777 від 03.09.2008 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №927 від 15.11.2019), не стосується визначення категорій важливості певних суб'єктів господарювання, а обумовлює виключно обрання керівництва та управління певних суб'єктів господарювання державного сектору економіки, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Щодо посилань відповідача на наслідки військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану судова колегія зауважує, що означені обставини вплинули не лише на відповідача, але і на більшість виробничих підприємств України, зокрема і на підприємство позивача.
Судова колегія не приймає доводи апелянта про те, що укладення договору з ненадійним контрагентом є лише власною необачністю позивача.
Скрутне фінансове становище відповідача, наявність накладених арештів на банківські рахунки - є насамперед результатом господарської діяльності відповідача, як самостійного суб'єкта господарювання, а, тому, вказані обставини не є безумовними, самостійними та достатніми підставами для зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню за прострочення виконання договорів.
Більше того, відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні при поданні апеляційної скарги не надає суду жодних підтверджуючих документів. Таким документом у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» може бути будь-який документ фінансової звітності. При цьому фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Окрім вищевикладеного судова колегія зауважує, що більшість обставин, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі як на виняткові обставини для зменшення належного до стягнення з відповідача розміру неустойки, не звучали в суді першої інстанції. Тобто, означені обставини не були предметом розгляду в Господарському суді Харківської області. До того ж до апеляційної скарги додані нові докази, які не були подані до суду першої інстанції, та які, як зазначалося вище за текстом постанови, були залишені без розгляду Східним апеляційним господарським судом на підставі ст.269 ГПК України.
З огляду на вищевикладене у сукупності Східний апеляційний господарський суд не вбачає наявності виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість реалізації судом дискреційних повноважень для зменшення розміру неустойки (штрафу та пені).
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга відповідача має бути залишена без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
З урахуванням приписів ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/4480/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 04.04.2025.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова