Справа №295/4559/25
1-кс/295/2116/25
02.04.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , внесене в кримінальному провадженні за № 12025060610000131 від 01.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та додані до нього матеріали, -
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №205 від 25.10.2022 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу 2 аеромобільного батальйону ВОС-104916 Д військової частини НОМЕР_1 , цього ж дня зараховано до списків особового складу вказаної військової частини на всі види забезпечення, ОСОБА_4 посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Перебуваючи на посаді стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу 2 аеромобільного батальйону ВОС-104916 Д військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_4 30.03.2025 близько 22 год. 30 хв. разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою перевірки наявності особового складу прибули до одного з наметів для проживання військослужбовців, який розміщений у лісі на територій військового містечка та дислокації особового складу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , де побачили ОСОБА_9 , який сидів на ліжку та вживав алкогольні напої.
ОСОБА_7 у цей же день, час та місці підійшов до ОСОБА_9 та умисно наніс кулаком близько трьох ударів по голові останнього, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вийшли з палатки, а ОСОБА_9 вийшов слідом за ними.
30.03.2025 близько 22 год. 40 хв ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи біля вищевказаної палатки, що розташована за зазначеною вище адресою, помістили ОСОБА_9 у автомобіль марки «LEND ROVER» моделі «DISCOVERY», н.з. НОМЕР_2 , після чого покликали ОСОБА_10 , який не був обізнаний в злочинних діях останніх, якому вказали їхати разом з ними, та останній сів до вищевказаного автомобіля.
В подальшому, 30.03.2025 близько 23 год. ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_10 , який не був обізнаний в злочинних діях останніх, приїхали на ділянку місцевості, що розташована на березі річки «Тетерів» поблизу с. Тригіря, Житомирського району Житомирської області, де наказали ОСОБА_9 вийти з вищевказаного автомобіля.
В цей час ОСОБА_9 вийшов з салону автомобіля марки «LEND ROVER» моделі «DISCOVERY», н.з. НОМЕР_2 та почав втікати, однак впав на траву, після чого до останнього підбігли ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та, застосовуючи фізичну силу, за попередньою змовою групою осіб, умисно нанесли численну кількість ударів по голові, тулубу, грудній клітині та ногам, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла.
В подальшому ОСОБА_4 затягнув ОСОБА_9 до річки, тричі занурив голову останнього у воду, після чого, тримаючи ОСОБА_9 за одяг, разом з ОСОБА_7 витягнули останнього на берег та попідруки повели до автомобіля марки «LEND ROVER» моделі «DISCOVERY», н.з. НОМЕР_2 , куди помістили ОСОБА_9 та поїхали до наметового містечка дислокації військової частини НОМЕР_3 , що у АДРЕСА_1 .
01.04.2025 близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вигрузили з вищевказаного автомобіля ОСОБА_9 та завели до його палатки, поклавши останнього на ліжко, а самі разом з ОСОБА_8 з місця вчинення злочину втекли.
Від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді тупої поєднаної травми тіла ОСОБА_9 помер.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке кваліфікується як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- рапортом- повідомлення на лінію «102» від 31.03.2025;
- протоколами огляду місця події від 31.03.2025, за адресою: військовий полігон в межах с. Тригір'я, Житомирського району, Житомирської області;
- протоколом огляду місця події віід 01.04.2025 за адресою: військовий полігон в межах с. Тригір'я, Житомирського району, Житомирської області;
- протоколом огляду трупа від 01.04.2025;
- копією лікарського свідоцтва про смерть;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.04.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.04.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.04.2025;
- протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, у відповідності до ст. 208 КПК України від 01.04.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 01.04.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 01.04.2025:
- протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 01.04.2025;
- протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 від 01.04.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі строком від 10 до 15 років або до довічного позбавлення волі. Вік підозрюваного ОСОБА_4 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування.
В обґрунтування ризику, передбаченого 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи те, що свідки проходять військову службу в одній військовій частині, а тому існує ризик впливу на свідків з метою зміни останніми показань з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику, передбаченого ч. 4 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи мешканцем іншої області та військовослужбовцем, може не з'являтись за викликом слідчого, прокурора та суду.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, зазначив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими та доведеними.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що почувши шумні звуки з намету військового містечка, він разом з ОСОБА_7 підійшли до такого намету, в якому побачили потерпілого, який вживав алкоголь. ОСОБА_8 запропонував провчити потерпілого. В подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та потерпілий поїхали на автомобілі в невідомомму для ОСОБА_4 напрямку. Приїхавши на місце, ОСОБА_8 витягнув з автомобіля потерпілого та потягнув до річки. Після того, як підозрюваний підійшов до ОСОБА_8 та потерпілого, у останнього уже йшла кров з носа. ОСОБА_4 пояснив, що наніс потерпілому один удар між лопатками після чого вирішив допомогти потерпілому, вмивши останнього, легенько вмокнувши у воду. В подальшому ОСОБА_8 , ображаючи потерпілого нецензурною лайкою, наніс йому три удари ногою та три удари кулаком в грудну клітину, а також ще ряд ударів та головою в борт автомобіля. Після повернення до наметового військового містечка потерпілий, будучи живим, не міг встати та вийти з автомобіля, а тому його відвели в палатку та поклали на ліжко. ОСОБА_4 зазаначив, що готовий понести відповідальність за те, що не допоміг потерпілому та залишив останнього в безпорадному стані, однак наголосив, що не вбивав потерпілого. Вказав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 не наносили ударів потерпілому. Пояснив, що шкодує про скоєне.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що підозра ОСОБА_4 є формальною, ризики, наведені в клопотанні, прокурором не доведені, тяжких ударів підозрюваний потерпілому не завдавав, неможливо встановити, що саме від тілесних ушкоджень нанесених ОСОБА_4 потерпілому, останній помер. Просив застосувати запобіжний захід у виді арешту за місцем несення військової служби.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В провадженні СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025060610000131 від 01.04.2025 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
01.04.2025 о 22 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
01.04.2025 ОСОБА_4 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризику, який дає достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.
Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ходорів Львівської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, раніше не судимий.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні, а саме - ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 підлягає застосуванню виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави.
Строк дії ухвали встановити до 25.05.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1