Справа №295/19009/24
Категорія 142
2-а/295/1/25
02.04.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В обгрунтування позову зауважує, що 19.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 складено постанову № 623 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач звертає увагу, що про існування постанови він дізнався за результатом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. При цьому, протокол у справі про адміністративне правопорушення у присутності позивача не складався, про час та місце розгляду справи особу не повідомлено.
Додає, що у зазначений в оскаржуваній постанові день, вказаний як час фактичного отримання повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідний документ не отримував, проставлений підпис йому не належить.
Позивач акцентує, що про неотримання повістки він 19.10.2024 року повідомив співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли працівники поліції доставили його до центру комплектування. У таких поясненнях позивач також сповістив, що 19.09.2024 року та 20.09.2024 року був за межами міста Житомира у зв'язку з участю в організації поховання діда своєї дружини в місті Бердичеві. Крім того, згідно з витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 відповідно до наказу Мінекономіки № 1647 від 24.03.2023 року надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на проведення мобілізації. Позивач вказує, що для уточнення даних він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 08.07.2024 року, що підтверджується розпорядженням ОМТЦК.
Посилаючись на відповідні обставини, вказуючи на законодавчі вимоги в розрізі процедури підготовки та розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач просить задовольнити позов, відшкодувати судові витрати.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що 19.09.2024 року позивач отримав повістку з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.09.2024 року на 09.00 для уточнення облікових (персональних) даних та у разі потреби проходження медичної комісії, а також для визначення його призначення на особливий період. У свою чергу, позивач виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 проігнорував, у визначений термін не з'явився, про наявність поважних причин, які б заважали вчасно прибути у визначений строк, не повідомив та підтверджуючих документів не надав.
Оскільки наведені діяння становити склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відносно позивача складено постанову у справі про адміністративне правопорушення.
У відзиві зауважено, що відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з п.23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 р, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з п.24 Порядку у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідач підкреслює, що згідно з п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23 лютого 2022 р., територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.15 Порядку керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Так, після неявки позивача у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідачем 24.09.2024 року за вих. № 12985, було направлено звернення до ГУНП в Житомирській області з проханням провести розшук та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 , для складення протоколу про адміністративні правопорушення. В подальшому, 19.10.2024р. позивача було доставлено працівниками поліції до мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства. Позивач причину неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не пояснив.
Представник відповідача просить відмовити у задоволені позову вказуючи на те, що позивач зобов'язаний був прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, проходження ВЛК, визначення його призначення на особливий період, при цьому, без поважних причин виклик проігнорував, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце виклику, чим порушив вимоги ст. 10 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У поданій відповіді на відзив позивач повторно вказує про неотримання ним повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , зауважує на фактичне скерування 31.03.2023 року Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип'ять до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяви про бронювання, підтримує заявлені вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено наступні обставини.
За змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення № 623 від 19.10.2024 року, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_1 19.09.2024 року отримав повістку з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.09.2024 року на 9-00 год.
У постанові вказано, що у відповідний час особа не з'явилась, про наявність поважних причин, які перешкоджали прибути, не повідомляла.
Зазначено, що в результаті відповідних обставин ІНФОРМАЦІЯ_6 24.09.2024 року направлено звернення до Житомирсього РУП ГУНП в Житомирській області з проханням провести розшук та доставлення ОСОБА_1 д ІНФОРМАЦІЯ_3 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. 19.10.2024 року ОСОБА_1 доставлено до мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно постанови ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Вирішуючи питання обгрунтованості заявлених вимог суд зауважує таке.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачають настання відповідальності в разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.
Диспозиція наведеної норми передбачає відсильне застосування та має конкретизуватись через відомості про діяння, зміст яких вказує на недотримання визначених вимогами законодавства обов'язків, правил або певного порядку за сферою оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізацію.
Відповідно до ст. 17 закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
За змістом ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку дослідженим доказам в їх окремому, а також взаємному сукупному значенні суд приходить до висновку про отримання позивачем ОСОБА_1 повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.09.2024 року, що підтверджується розпискою про одержання повістки з проставленим підписом особи, зверненням ІНФОРМАЦІЯ_3 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області щодо доставлення особи для складення протоколу.
За положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вимоги вказаної норми не можуть розумітись як абсолютне звільнення особи - сторони позивача, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питань балансу інтересів в умовах обтяженої для суб'єкта владних повноважень змагальності при наданні доказів слід виходити не лише з формального обов'язку забезпечити доказ, але й з розуміння того, яка саме сторона усвідомлює як певний зовнішній предмет, річ, документи як носій потрібних для підтвердження позиції фактів, знає про існування відповідного доказу, його місцезнаходження.
В даному випадку позивач не заявляв клопотання про призначення експерти на з'ясування питання належності проставленого підпису, не сприяв поданню документів зі зразками вільних та експериментальних зразків підпису в забезпечення проведення експертизи.
При цьому суд вважає грунтовним доводи позивача про істотне порушення суб'єктом владних повноважень процедури підготовки та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, матеріали сформованої справи про адміністративне правопорушення не містять даних про сповіщення позивача про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.
Зміст постанови не відтворює даних щодо присутності особи при розгляді справи, будь-які відомості про пояснення, заперечення не вказуються.
В даному випадку суд вважає необхідним звернути увагу, що відповідно до ч.6 ст. 278 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст. 259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, відповідачем помилково ототожнено процесуальний захід у виді доставлення особи, що застосовується для встановлення особи правопорушника та складення протоколу, із заходами забезпечення розгляду справи по суті.
Адміністративне затримання особи як захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення в порядку ст.ст. 260-263 КУпАП не здійснювалось.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У відповідності до ч.7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, фактично виявленого 20.09.2024 року за наслідком нез'явлення особи, завершився, скасування рішення суб'єкта владних повноважень і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) не відповідатиме процесуальній доцільності та завданням судочинства, суд вважає необхідним скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, провадження закрити.
Керуючись ст. ст. 90, 241-256, 271, 286 КАС України, суд, -
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.10.2024 року № 623 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Д.М.Лєдньов