Справа № 163/508/25
Провадження № 3/163/361/25
27 березня 2025 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.
з участю секретаря Голядинець О.В.,
представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,
захисника Губіна Д.А. в режимі відеоконференції,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0005/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , керівника ТОВ "РІЧ ТРАК", РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «РІЧ ТРАК» не вжив заходів щодо вчасного вивезення транспортного засобу комерційного призначення - напівпричіпу марки "KAESSBOHRER", номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , який був ввезений через митний пост "Ягодин" 28.07.2024 водієм ТОВ «РІЧ ТРАК» в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 60 днів, а саме до 26 вересня 2024 року, в результаті чого перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу більше ніж на 30 діб, що було виявлено 26 грудня 2024 року під час його вивезення за межі митної території України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти захиснику Губіну Д.А.
Захисник Губін Д.А. не заперечив проти розгляду справи за відсутності його підзахисного, висловив свою правову позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, яке ставиться йому в провину, повністю підтримав свої письмові пояснення з наведених у них підстав, просив провадження у справі закрити.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти на останнього стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України, стягнути судовий збір та витрати митниці.
Заслухавши захисника, представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суддя дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення.
За ч.6 ст.481 МК України настає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Витягами з модуля АСМО "Інспектор" та ЄАІС вбачається, що водій ТОВ "РІЧ ТРАК" ОСОБА_2 28 липня 2024 року ввіз на митну територію України транспортний засіб комерційного призначення - напівпричіп марки "KAESSBOHRER", номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 .
Під час ввезення транспортного засобу митним органом водію встановлено строк тимчасового ввезення напівпричепу до 26.09.2024, однак він був доставлений для вивезення за межі митної території України на митний пост "Устилуг" водієм ТОВ "РІЧ ТРАК" ОСОБА_3 лише 26 грудня 2024 року.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію № НОМЕР_4 власником причіпу марки "KAESSBOHRER", номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 є бельгійська компанія "Delta Trucks bvba".
Вищевказаний причіп знаходить у користування ТОВ "РІЧ ТРАК" на підставі контракту №07/2024 від 08.07.2024 з компанією "Delta Trucks bvba".
Директором ТОВ "РІЧ ТРАК" є ОСОБА_1 .
Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (ч.1 ст.108 МК України).
Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені (ч.2 ст.108 МК України).
За змістом ч.4 ст.108 МК України якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин.
У частині 1 статті 192 МК України визначено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частинами третьою та п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.
Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
За змістом вищенаведених норм митного законодавства суд дійшов висновку, що відповідальність за вчасне вивезення транспортного засобу комерційного призначення за межі митної території України покладається саме на посадову особу підприємства, яким в цій справі є саме ОСОБА_1 , а не особа водій, який не був уповноважений керівником на вчинення юридично значущих дій за які особисто мав би нести відповідальність. Адже, в силу життєвих, трудових (графіка перевезення) чи інших об'єктивних обставин той же самий водій не завжди спроможний здійснити вивезення транспортного засобу, а визначальним для митного органу у відповідності до ч.1 ст.112 МК України є своєчасність вивезення такого транспортного засобу незалежно від водія, який ним буде керувати.
Із аналізу приєднаних до матеріалів справи доказів та з'ясованих на їх підставі фактичних обставин вбачаються підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 як керівник ТОВ "РІЧ ТРАК" є належним суб'єктом адміністративної відповідальності за несвоєчасне вивезення причіпа за межі митної території України, а покликання захисника на той факт, що його підзахисний не є належним суб'єктом правопорушення, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовані під час розгляду справи.
Що стосується інших доводів захисника Губіна Д.А. суд приходить до наступного висновку.
В письмових поясненнях причиною невиконання зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу порушник назвав технічний стан напівпричіпу. також вказав, що звертався до Волинської митниці із заявами про продовження строку вивезення транспортного засобу.
Так, із досліджених письмових матеріалів встановлено, що директор ТОВ "РІЧ ТРАК" ОСОБА_1 , ще до закінчення встановленого митним органом строку вивезення напівпричіпа - 26.09.2024, звернувся до Волинської митниці із заявою про продовження строку вивезення тимчасово ввезеного транспортного засобу, у зв'язку із його поломкою, однак підтверджуючих такі обставини документів не надав.
Також у цій заяві ОСОБА_1 просив продовжити такий строк до 05.09.2024.
Неотримавши відповіді від митних органів, навіть вважаючи свою заяву задоволеною, після 05.09.2024 (саме до такого числа просив продовжити строк) до митних органів із іншими заявами про продовження строку вивезення тимчасово ввезенного транспортного засобу, у зв'язку із його поломкою, звернувся лише 06.11.2024 та 18.12.2024, тобто перевищивши строк тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, починаючи від 26.09.2024. Документів, які б підтверджували викладені у заявах обставини також не додав.
Після цього, 25.12.2024 ОСОБА_1 надіслав заяву до Волинської митниці про дозвіл вивезти причіп марки "KAESSBOHRER", номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , додавши до такої заяви документи, які підтверджують ремонт транспортного засобу.
Із досліджених документів, які видані ТОВ "Профстанполімер", вбачається, що даним товариством здійснювався ремонт причіпу марки "KAESSBOHRER", кузов № НОМЕР_3 , зокрема:
- згідно рахунку-фактури №ПФ-0000898 від 19.07.2024 та акту здачі -прийняття робіт від 02.12.2024 до даного рахунку, проводились малярні роботи, що не перешкоджало вивезенню транспортного засобу у встановлені строки; разом з цим, вищевказаний рахунок викликає сумнів, оскільки виписаний до ввезення причіпу - 28.07.2024;
- згідно рахунку-фактури №ПФ-0001092 від 15.12.2024 та акту здачі -прийняття робіт від 15.12.2024 до даного рахунку, проводився ремонт ступиці задньої осі напівпричіпа; разом з цим, рахунок, акт надання послуг, датовані аж 15.12.2024, при тому що строк вивезення причіпа закінчився 26.09.2024.
Обґрунтованих доказів того, що здійснити такі ремонтні роботи до 15.12.2024 не видавалась за можливе матеріали справи не містять.
Крім цього, наявність таких заяв ОСОБА_1 , спростовує пояснення захисника про необізнаність останнього із встановленням строку вивезення транспортного засобу.
Відхиляючи доводи захисту в цій частині, суд також виходить з того, що первинний рахунок на ремонт напівпричепа від 19.07.2024 року датований раніше, ніж дата тимчасового ввезення транспортного засобу - 28.07.2024 року. Це свідчить про те, що ввезення здійснювалося саме з метою проведення ремонту, що не відповідає суті статті 112 Митного кодексу України. Відтак суд виснуває, що такі умови були створені штучно з метою більш тривалої експлуатації причіпа на митній території України в порушенні строків тимчасового ввезення. Окремо суд зазначає, що згідно з цим рахунком так званий «ремонт» передбачав виконання малярних робіт, тобто планових, а не таких, що були наслідком аварій, дії непереборної сили або протиправних дій третіх осіб. Саме такі обставини, відповідно до статті 460 Митного кодексу України, можуть виключати адміністративну відповідальність за наявності належного їх підтвердження, чого не встановлено за обставинами цієї справи.
Також безпідставними є доводи захисника про закінчення строків накладення стягнення з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
За обставин даної справи встановлено, що порушення митних правил виявлено 26.12.2024 року.
Саме з цієї дати розпочинається перебіг строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, який відповідно до норм митного законодавства становить 6 (шість) місяців, і закінчується 26.06.2025 року.
Разом з цим, протокол про порушення митних правил надійшов до суду 04.03.2025 року, а тому за приписами ч.1 ст.467 МК України, строк накладення адміністративних стягнень у справі на час розгляду її судом зупинено.
Отже, обставин, що об'єктивно та відповідно до закону перешкоджали б ОСОБА_1 виконати зобов'язання реекспорту транспортного засобу судом не встановлено.
Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.
Враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у виді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вилучений протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0005/UA205000/2025 напівпричіп марки та свідоцтво про його реєстрацію, повернути власнику або іншій уповноваженій особі.
З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі. Витрати на зберігання суд не стягує через неспівмірність таких витрат із видом і мірою стягнення по суті правопорушення.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Штраф в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Вилучений протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0005/UA205000/2025 напівпричіп марки "KAESSBOHRER", номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_4 , повернути власнику або іншій уповноваженій особі.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Дата виготовлення повного тексту постанови - 31.03.2025.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.А.Шеремета