Справа № 161/19643/24
Провадження № 3/161/404/25
м.Луцьк 04 квітня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., прокурора - Бурка О.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Силки Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанськ, Луганської області, громадянки України, маючої вищу освіту, працюючою старшим інспектором відділу охорони публічного порядку, масових і охоронних заходів управління превентивної діяльності ГУНП, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.10.2024 року в провадження Луцького міськрайонного суду Волинської області з Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.172-6 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу №63/2024 від 15.10.2024 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Вишгородскього районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, будучи, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції», в щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі за текстом - Декларація), за 2022 рік, поданої за формою, затвердженою Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зазначила відомості про доходи, які відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, а саме: 581 391,04 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та зазначила, що у неї був відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП та відображення недостовірних відомостей у поданій нею декларації про майно, доходи за 2022 рік, невідображення даних відомостей в розділі 11 Декларації - це наслідок некоректної роботи персонального комп'ютера та мережі Інтернет 29.01.2024 року, а також сайту НАЗК, оскільки нею було заповнено всі розділи Декларації, зокрема, і розділ 11 «Доходи, в тому числі подарунки». Вона подала Декларацію, та їй прийшло повідомлення, що Декларація успішно подана, проте, згодом - в квітні місяці, вона дізналась від уповноваженої особи, відповідальної за напрямок по роботі з корупцією, про те, що в поданій нею Декларації за 2022 рік, заповнені не всі розділі. Після цього, вона відкрила декларації та побачила, що зазначені нею відомості, заповнені 29.01.2024 року, не зберіглися. При цьому, відомості, які були відсутні в Декларації, стосувалися не тільки розділу 11 «Доходи, в тому числі подарунки», а й розділ 2.2 «Інформація про членів сім'ї декларування», розділ 3 «Об'єкти нерухомості», розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, в тому числі й за кордоном, у яких у суб'єкта декларування та членів його сім'ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно». Отже, вся ця інформація заповнювалась та була відображена при поданні нею Декларації за 2022 рік, проте, чомусь, згодом, зникла з Декларації. При цьому, ОСОБА_1 зазначила про відсутність в нею умислу на невідображення відомостей щодо доходу, а саме: офіційної заробітної плати як працівника правоохоронних органів, про розмір якої вона отримала довідку саме для відображення її розміру в Декларації про майновий стан. Більше того, вона зазначила, що якби нею не було заповнено всі ці розділи, інформація з яких згодом зникла, то програма не дала б їй подати Декларацію, бо були б наявні певні помилки при заповненні тих чи інших розділів Декларації. Додатково, вона зазначила, що ті данні, які згодом зникли з заповненої нею Декларації за 2022 рік, зокрема, й сума заробітної плати, заповнювались та відображались нею раніше, в Деклараціях про майновий стан за 2016, 2017 та 2018 роки, які вона надала суду. Окрім цього, на підтвердження некоректної роботи сайту НАЗК нею подані роздруковані декларації за 2019 та 2020 рік, в яких взагалі не заповнені розділі: 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування», 3. «Об'єкти нерухомості», 6. «Цінне рухоме майно», 11. «Доходи, в тому числі подарунки», хоча ці Декларації були заповнені повністю, інакше програма б не підтвердила про успішно подані декларації за ці роки. Отже, просила суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Захисник Силка Т.Ю. підтримала пояснення ОСОБА_1 та просила суд закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, в обґрунтування чого надала послідовні пояснення та письмові докази.
Прокурор Бурко О.М. вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з чим просив накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції відповідної статті, а саме в розмірі 17000,00 грн..
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника, прокурора, допитавши в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з п.п. «з» п.1 ч.1. ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього закону, є поліцейські, які ж на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону є також суб'єктами декларування.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до абз. 3 Примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Судом встановлено, що на підставі наказу ГУНП в Київській області від 23.09.2022 №157 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 19.09.2022 року.
В подальшому, відповідно до Наказу ГУНП у Волинській області від 28.11.2023 року №459 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області.
Відповідно до Наказу ГУНП у Волинській області від 05.04.2024 року №134 о/с ОСОБА_1 з 05.04.2024 року перебуває на посаді старшого інспектору відділу охорони публічного порядку, масових і охоронних заходів управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області (на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_6 ).
Зважаючи на встановлені обставини, з урахуванням ст. 17 Закону України «Про національну поліцію», п.п. «з» п.1 ч.1. ст.3, абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та абз. 3 примітки до ст. 172-6 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є суб'єктом декларування, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно вона є особою, яка несе відповідальність за ч.4 ст.172-6 КУпАП у разі подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Окрім того, судом встановлено, що 29.01.2024 року о 21:30 ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
При цьому, відповідно до розділу «Мої повідомлення» в особистому кабінеті декларанта ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі Декларацій, о 21.30 29.01.2024 року ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що її декларація успішно подана до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 12 «Мої повідомлення»).
Як вбачається з повідомлення щодо подання працівниками особового складу УПД ГУНП у Волинській області електронних декларацій за 2021-2022 роки, то станом на 30.01.2024 року дільничний офіцер поліції сктору ДОП ВП Луцького РУП ГУНП ОСОБА_1 подала електронні декларації: за 2021 рік - 22.01.2024 року, за 2022 рік - 29.01.2024 року (п/н 27 списку по особовому складу УПД ГУНП у Волинській області, про що поставила свій особистий підпис.
Відповідно до п.п. 3, 4, 5 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб'єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб'єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.Суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Отже, на початку заповнення щорічної декларації за 2022 рік ОСОБА_1 ознайомилась з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про що проставила відповідну відмітку. Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації вона ознайомилась із внесеними до неї відомостями та проставила відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подала декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису (п.5 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження відповідно до пункту 3 частини другої статті 23 цього Закону.
Так, як було встановлено судом, при перевірці Декларації ОСОБА_1 за 2022 рік, відповідальною особою за напрямком корупції, було виявлено відсутність заповнених даних, зокрема, у розділі декларації «11. Доходи, у тому числі подарунки», а саме: відсутні відомості про дохід, отриманий ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати від ГУНП в Луганській області у розмірі 422 076,55 грн., та відомості про дохід, отриманий нею у вигляді заробітної плати від ГУНП в Київській області у розмірі 159 314,49 грн., а загалом у розділі 11 декларації відсутні відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 581 391,04 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
У разі самостійного виявлення суб'єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб'єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб'єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.
Відповідно до положень ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції» подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством у визначеному ним порядку. На офіційному веб-сайті Національного агентства забезпечується відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.
Доводи ОСОБА_1 , що нею було повністю заповнені всі поля та розділи декларації, зокрема, й розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки», із відображенням відомостей про суми доходу, які нею були отримані в 2022 році як заробітна плата від ГУНП в Луганській області в розмірі 422 076,55 грн. та заробітна плата від ГУНП в Київській області у розмірі 159 314,49 грн., проте ці данні не зберіглися (зникли) із вже поданої декларації про доходи за 2022 рік в зв'язку із некоректною роботою персонального комп'ютера, мережі Інтернет та сайту НАЗК, суд вважає такими, які заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Так, як вже зазначалось вище, 29.01.2024 року о 21:30 ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Відповідно до розділу «Мої повідомлення» в особистому кабінеті декларанта ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі Декларацій, о 21.30 29.01.2024 року ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що її декларація успішно подана до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 12 «Мої повідомлення»).
Зі слів ОСОБА_1 , після успішної подачі нею Декларації про майно за 2022 рік, вона зайшла в свою Декларацію та упевнилась, що всі розділи Декларації заповнені. Саме цим вона пояснює неподання нею виправленої Декларації впродовж 30 днів, як це передбачено Законом України «Про запобігання корупції», оскільки вважала, що Декларація заповнена в повному обсязі та подана успішно.
Окрім цього, допитана під час судового розгляду справи в якості свідка ОСОБА_4 , яка займає посаду старшого інспектора з о/д ВОППМОЗ УПД ГУНП у Волинській області майор поліції, пояснила, що нею наприкінці січня 2024 року також заповнювалась та подавалась декларація про майновий стан за 2022 рік. Так, під час заповнення даної Декларації у неї також спостерігались технічні проблеми. Так, вона пояснила, що після заповнення нею Декларації за 2022 рік вона натиснула на кнопку «подати декларацію», наклала електронний цифровий підпис та успішно подала декларацію. Проте, згодом, через декілька днів, їй зателефонував начальник сектору запобігання корупції ГУНП та повідомила про те, що її декларація за 2022 рік взагалі відсутня в реєстрі декларацій. Отже, вона під час розгляду справи, підтвердила некоректну роботу сайту НАЗК в січні 2024 року, з реєстру якого взагалі зникла її декларація, яка до цього була успішно подана.
Окрім цього, суд враховує пояснення ОСОБА_1 про те, що при перевірці її Декларації за 2022 рік, були виявлені також незаповненими не тільки розділ 11 «Доходи, в тому числі подарунки», а й розділ 2.2 «Інформація про членів сім'ї декларування» щодо дітей ОСОБА_1 , розділ 3 «Об'єкти нерухомості», розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, в тому числі й за кордоном, у яких у суб'єкта декларування та членів його сім'ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно». Отже, нелогічним є не заповнення декларантом відомостей про дітей, про місце реєстрації та проживання із зазначенням об'єктів нерухомості, які при цьому, відображались нею в попередніх деклараціях, а також не відображення інформації про офіційну заробітну плату, про розмір якої вона отримала інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.11.2023 року, саме з метою відображення достовірних відомостей щодо своїх доходів в щорічній Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 ріку.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу правопорушення в цілому.
Вина є одним із елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
Об'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, його об'єктивна сторона має активну форму прояву та полягає у поданні завідомо недостовірних відомостей.
Склад адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП утворює подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язана з наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення такого діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-6 КУпАП, охарактеризував Вищий спеціалізований суд України в своєму листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17, де зазначив, що наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст. 10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вчинення порушення, в розумінні ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, повинно бути зумовлене будь-якими твердженнями чи обставинами, які в своїй сукупності доводять обізнаність особи щодо вимог вносити, чи не вносити певну інформацію до декларації та обґрунтовували б внесення саме недостовірних даних до декларації з якою-небудь неправомірною метою (небажання розкривати свої статки, намір ухилитись від сплати податків чи зборів, незаконність джерел походження майна тощо), доказів чого матеріали справи не містять.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява N 926/08), беручи до уваги передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП адміністративне стягнення, суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, оскільки у неї були відсутні мотиви вчинити порушення закону, вона не бажала їх настання, поза її волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею, а тому провадження у справі підлягає закриттю за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 172-6, 247, 283-285, 287-291 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 63/2024 від 15.10.2024, - закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя: Т.А. Антіпова