Справа № 591/3263/25
Провадження № 1-кс/591/1367/25
04 квітня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_4 у справі №591/3263/25, провадження 1-кс/591/1331/25,-
У провадження слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_4 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Окружної прокуратури міста Суми щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину посадовою особою правоохоронного органу керівника Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_5 за ознаками ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч.3 ст. 382, 396 КК України; зобов'язання відповідальної особи Окружної прокуратури міста Суми: справу направити до ДБР м. Києва; надати витяг з ЄРДР, рух провадження, а також копію доручення прокурора органу досудового розслідування за ч. 7 ст. 214 КПК; зобов'язання керівника Окружної прокуратури міста Суми усунути порушення законодавства та бездіяльність щодо невиконання повноважень за ст. 13 ЗУ «Про прокуратуру»; встановлення контролю за ст. 535 КПК України.
03 квітня 2025 року скаржником ОСОБА_3 було заявлено відвід судді, який він мотивував тим, що суддя ОСОБА_4 жодного разу не задовольнив його попередні скарги в порядку ст.214 КПК України. Окрім того, суддя ОСОБА_4 , на думку заявника, порушує норми чинного законодавства, зокрема, Конституції України, і вчинив, на його думку, істотний дисциплінарний проступок.
Заявник та інші учасники в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що в провадження слідчого судді ОСОБА_4 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Окружної прокуратури міста Суми щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину посадовою особою правоохоронного органу керівника Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_5 за ознаками ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч.3 ст. 382, 396 КК України; зобов'язання відповідальної особи Окружної прокуратури міста Суми: справу направити до ДБР м. Києва; надати витяг з ЄРДР, рух провадження, а також копію доручення прокурора органу досудового розслідування за ч. 7 ст. 214 КПК; зобов'язання керівника Окружної прокуратури міста Суми усунути порушення законодавства та бездіяльність щодо невиконання повноважень за ст. 13 ЗУ «Про прокуратуру»; встановлення контролю за ст. 535 КПК України. Та у вказаній скарзі
ОСОБА_3 було заявлено відвід слідчому судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим ( ч.5 ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Зокрема, пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Розглядаючи вказані доводи суд виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді вирішальне значення має можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
В даному випадку, наведені заявником ОСОБА_3 підстави для заявленого відводу фактично є їх незгодою з процесуальними діями і рішеннями, які приймав суддя ОСОБА_4 .
Однак, незгода з процесуальними діями і рішеннями судді не є підставою для відводу і оцінка дотримання вимог кримінального процесуального законодавства головуючим у конкретній справі суддею не входить у компетенцію іншого судді, який розглядає заяву про відвід.
До того ж, твердження заявника про вчинення суддею ОСОБА_4 дисциплінарного проступку не підтверджене рішенням дисциплінарного органу.
Враховуючи зазначене, у заяві про відвід судді необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-81 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви про відвід слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_4 у справі №591/3263/25, провадження №1-кс/591/1331/25 за скаргою ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1