Справа №498/6/25
Провадження по справі №2/498/153/25
31 березня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Чернецької Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Попович М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Велика Михайлівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
09 січня 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 30.04.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту №100890050. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору. Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 100890050 від 30.04.2021 р. з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 7000,00 грн. Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту, ліцензія та надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Відповідач зобов'язалася виконувати його умови. Згідно договору про надання споживчого кредиту № 100890050 від 30.04.2021 року відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Після укладення цього договору товариств із використанням даних відповідача, зазначених у кредитному договору, створює відповідачу особистий кабінет в інформаційно-телекомунікацій системі, доступ до якої забезпечується відповідачу через веб-сайт. Відповідач підписанням кредитного договору підтвердив, що перед укладення цього кредитного договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою ( паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування. Відповідачем не виконанні належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. Згідно умов договору факторингу №05Т від 29.07.2021 року ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором №100890050 від 30.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 18 579,40 грн., із яких: 6 790,00грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 592,40 грн. - заборгованість за відсотками; 1 197,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами. Тому позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 100890050 від 30.04.2021 року у розмірі 18 579,40 грн. судовий збір у розмірі - 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, заяв та клопотань до суду не надходило.
Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.04.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 100890050, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надало кредит у гривні, а вона зобов'язалась одержати та повернути кошти по кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Пунктами 1.2.-1.4. договору встановлена сума кредиту (загальний розмір) 7 000,00 грн., строк кредиту - 15 днів, з кінцевим терміном повернення 15.05.2021 року.
Згідно п. 1.6. договору тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.1. передбачено, що кошт кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картковий рахунок.
Позивачем на виконання умов договору на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №27213859 від 30 квітня 2021 року. 29.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги.
Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №05Т від 29.07.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідач за кредитним договором № 100890050 від 30.04.2021 року у сумі 18 579,4075 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 790,00 грн. та заборгованість за відсотками 10 592,40 грн.
Позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги про сплату заборгованості за договором № 100890050 від 30.04.2021 року 27.09.2024 року представником позивача була направлена досудова вимога № 2902325320-АВ.
Відповідно до вимог ст. 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ст. 1082 ЦК України).
Разом з тим, при умові, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані у кредитному договорі і таке виконання було б належним, відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.
Після придбання права вимоги до відповідачки, позивач не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за кредитним договором.
Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
На підставі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу права вимоги до відповідача як боржника за договором споживчого кредиту № 100890050 від 30.04.2021 року у визначеному первісним кредитором розмірі, що складає 18 579,40 грн. (тобто після переходу права вимоги жодні додаткові нарахування не здійснювалися).
На підставі наведених норм права, оскільки відповідачка в порушення умов кредитного договору не виконала зобов'язання по поверненню грошових коштів та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість за договором споживчого кредиту № 100890050 від 30.04.2021 року на загальну суму 18 579,40 грн., яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтвердженні витрати на оплату судового збору в розмірі 2 422,40.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надано: копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.08.2024 року, додаткову угоду №100890050 до договору №42649746, платіжну інструкцію від 21 листопада 2024 р. №2111-81, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 6 000,00 грн.,
Суд вважає, що витрати в розмірі 6 000,00 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки перевіряючи детальний опис виконаних робіт наданий представником позивача з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи.
Суд врахувавши, що справа не відноситься до складної, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до розмір 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 279, 280-282, 353,354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за кредитним договором №100890050 від 30.04.2021 року, у розмірі 18 579,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Н.С. Чернецька