Справа № 369/16267/24
Провадження №1-кс/369/148/25
28.03.2025 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на винесену слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області постанову про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -
У провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшла скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на винесену слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області постанову про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Скарга обґрунтована, тим що 26 липня 2019 року громадянин КНР ОСОБА_4 подав до Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області письмову заяву про кримінальні правопорушення (передбачені, зокрема, ч.4 ст. 190, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України), вчинені стосовно нього у 2016-2018 роках громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими особами.
У внесенні відомостей цієї заяви до ЄРДР та відкритті за заявою ОСОБА_4 кримінального провадження співробітниками Києво-Святошинського відділу поліції було фактично відмовлено, про що заявник дізнався лише 29 жовтня 2019 року.
Ухвалою від 11 листопада 2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області зобов'язав уповноважених осіб Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області внести до ЄРДР відомості заяви ОСОБА_4 від 26 липня 2019 року про кримінальні правопорушення.
13 грудня 2019 року внесено до ЄРДР відомості про відкриття кримінальне провадження № 12019110200006097 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України.
На початку введення в Україні карантину з приводу COVID-19 ОСОБА_4 поїхав до Китаю і був там декілька років, повернувся до України лише у липні 2024 року та про закриття кримінального провадження дізнався лише 23.08.2024 року за зверненням свого захисника ОСОБА_3 до правоохоронного органу, яке мало місце 08.08.2024 року.
25 грудня 2019 року слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області ОСОБА_7 кримінальне провадження № 12019110200006097 було закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Представник скаржника вказує, що з постановою слідчого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 не згоден, вважає її надуманою, необґрунтованою, спрямованою на штучне виправдання власної бездіяльності і такою, що підлягає скасуванню. На його думку, яка сформувалася в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, слідчим ОСОБА_7 досудове розслідування кримінального провадження № 12019110200006097 взагалі не проводилося, ним не було дотримано принципів всебічності, повноти та неупередженості розслідування. За весь час розслідування, слідчий ОСОБА_7 не провів жодної слідчої дії, навіть не допитав ОСОБА_4 , як потерпілого.
Із тексту постанови про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 випливає, що слідчий ОСОБА_7 не вивчив належним чином заяву ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення від 26 липня 2019 року, оскільки допустив у тексті постанови викривлення стосовно фактичних обставин кримінальних правопорушень, описаних потерпілим у заяві. Також, як зазначає представник скаржника, слідчий ОСОБА_7 не приєднав до матеріалів досудового розслідування письмову заяву ОСОБА_4 про кримінальні правопорушення від 26 липня 2019 року. Цим самим грубо порушив принцип повноти та всебічності дослідження, встановлені ч.2 ст.9 КПК України.
02 вересня 2024 року адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8 було подано слідчому судді Києво-Святошинського районного суду Київської області скаргу на рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 12019110200006097, а також на інші дії та бездіяльність слідчого.
Слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області винесено ухвалу від 03 вересня 2024 року про повернення скарги скаржнику. Засвідчена копія ухвали, відправлена судом поштою 25 вересня 2024 року, досі не надійшла на адресу представника скаржника ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, представник скаржника просив:
- поновити строк для оскарження (в порядку п.3 ч.1 ст.303 КПК України) постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12019110200006097, пропущений з поважних причин;
- скасувати постанову слідчого СВ Києво-Святошинського відділу ГУНП в Київській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 від 25 грудня 2019 року та зобов'язати уповноважених осіб Бучанського РУП ГУНП в Київській області терміново внести відомості про скасування вищезазначеної постанови слідчого до ЄРДР;
- поновити строк для оскарження (в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України) інших дій та бездіяльності слідчого, пропущений з поважних причин;
- зобов'язати уповноважених осіб Бучанського РУП ГУНП в Київській області довнести до ЄРДР не внесені раніше відомості стосовно осіб, які на думку заявника ОСОБА_9 , вчинили щодо нього кримінальні правопорушення, і кваліфікації, яку дав кримінальним правопорушенням потерпілий.
У судове засідання скаржник та його представник не з'явилися. При цьому, на адресу суду від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У судове засідання слідчий не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Суд, вивчивши скаргу, оглянувши матеріали кримінального провадження та оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Так, відповідно до ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Пункт 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. В той же час КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Згідно з ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України зміст мотивувальної частини постанови слідчого повинен містити відомості про: обставини, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до п. 44 рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Олександр Ніконенко проти України» від 14 листопада 2013 року (остаточне 14 лютого 2014 року), заява №54755/08, згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю (див. рішення від 31 липня 2012 року у справі «Мута проти України» (Muta v. Ukraine), заява № 37246/06, п. 61). Розслідування серйозних тверджень про жорстоке поводження має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини тілесних ушкоджень або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення від 17 січня 2013 року у справі «Карабет та інші проти України» (Karabet and Others v. Ukraine), заяви № 38906/07 та № 52025/07, п. 259).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області здійснювалося розслідування кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
25 грудня 2019 року слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області ОСОБА_7 кримінальне провадження № 12019110200006097 було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Так, слідчий суддя встановив, що згідно з наявних матеріалів кримінального провадження, що були досліджені судом, органом досудового розслідування не вжито всіх можливих дій для об'єктивного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Із урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим не дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що вказує на неповне з'ясування обставин кримінального провадження, внаслідок чого постанова про закриття кримінального провадження не може визнаватись законною та обґрунтованою.
Таким чином, постанова слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 від 25.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року, не відповідає вимогам закону, є передчасною, винесена без дотримання вимог щодо всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню, а скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
При цьому, судом встановлено, що на початку введення в Україні карантину з приводу COVID-19 ОСОБА_4 поїхав до Китаю і був там декілька років, повернувся до України лише у липні 2024 року та про закриття кримінального провадження дізнався лише 23.08.2024 року за зверненням свого захисника ОСОБА_3 до правоохоронного органу, яке мало місце 08.08.2024 року.
Таким чином, причини пропуску строку на подання скарги суд вважає поважними та такими, що підлягають поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 284, 303-307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Вважати поважними причини пропуску та поновити строк на оскарження в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року.
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на винесену 25 грудня 2019 року слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області постанову про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Києво-Святошинського відділу ГУНП в Київській області ОСОБА_7 від 25 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12019110200006097 від 13.12.2019 року.
В решті скаргу залишити без задоволення.
Матеріали кримінального провадження повернути начальнику СВ Бучанського РУП ГУНП У Київській області ОСОБА_10 для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_11