25.03.2025 Справа №607/5296/25 Провадження №3/607/2475/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фізичну особу-підприємця,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №423770 від 13.03.2025, ОСОБА_1 18.02.2025 близько 18 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо належного виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме допустила неповнолітнього сина, який не має права керування, до керування автомобілем, що в подальшому спричинило вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди і як наслідок вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. Пояснила, що у користування сина транспортний засіб не надавала. Їй не відомо у кого її син взяв автомобіль. Після дорожньо-транспортної пригоди вона неодноразово проводила бесіду із сином, стосовно дотримання ним належної поведінки.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №423770 від 13.03.2025, у матеріалах справи наявні: рапорт від 13.03.2025; матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП; письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.03.2025.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Жодних інших доказів суду не надано, в тому числі, які б підтверджували ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків.
Окрім того, в протоколі не вказано, які саме батьківські обов'язки не виконує ОСОБА_1 .
Матеріалами справи не підтверджено обставин надання ОСОБА_1 в розпорядження сина транспортного засобу.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, обставини якого викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який є предметом розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Керуючись ст.ст. 8, 33, 184, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяП. Я. Стельмащук