Справа № 466/2239/25
Провадження № 2-а/466/108/25
03 квітня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Свірідової В.В.
при секретарі Якубів І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
встановив:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову №224 від 27 лютого 2025року щодо притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову посилається на те, що 27 лютого 2025 року року відносно нього було винесено постанову №224 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час дії особливого періоду, що введений Указом Президента України від 17.03.214 №303/2014, воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24.02.2024 №64/2022 (зі змінами), та загальної мобілізації, що введена Указом Президента Украйни від 24.02.2025 №69/2022 і Указом Президента України від 24.02.2025 №65/2022 (зі змінами).
В постанові не вказано обґрунтованих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. При цьому, відповідачем не надано доказів, що саме ним як начальником ТЦК СП (або РТЦК СП) було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
14 березня 2025 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволені позовних вимог відмовити.
У відзиві, зокрема, вказав, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не користується та підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки під час особливого періоду не прибув за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлені строки, що є його обов'язком. Позивачу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку № 1500402 для уточнення даних, яку надіслано на його адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення та за якою позивач повинен був прибути 19 грудня 2024 року. Однак, позивач за вищезазначеною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув та про причини неприбуття не повідомив.
26.02.2025 складено протокол №224 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та за результатами розгляду винесено 27.02.2025 постанову №224 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення. Поважних причин не прибуття за повісткою не встановлено. Вважає, що постанова винесена у відповідності до вимог закону, а позов є безпідставним.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 29.11.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка за №1500402 про прибуття ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14 год. 00 хв. 19 грудня 2024 року для уточнення даних.
Повістка направлена позивачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується копією конверта, який повернувся відповідачу не врученим, з відміткою працівника АТ «Укрпошта» - адресат відсутній за вказаною адресою.
У відповідності до вимог ч.5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Так Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Згідно п. 27 Під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п.28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Пунктом 30 Порядку передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п.п.2 п.41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу було належним чином скеровано повістку для явки в ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення даних, що підтверджується відповідними доказами.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 27.02.2025, винесену на підставі протоколу №224 від 26.02.2025, та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн у зв'язку з порушенням ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача, як військовозобов'язаного належним чином повідомленого про необхідність прибуття до територіального центру комплектування 14:00 год. 19 грудня 2024 року для уточнення облікових даних.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-XII), у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Тобто законодавцем чітко визначено перелік причини, які є поважними.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 р. № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, так як зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Отже, суд вважає доведеним те, що позивач був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14:00 год. 19.12.2024 для уточнення даних, без поважних причин на такий не прибув, а тому його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону.
Окрім того, позивачем не надано доказів щодо уточнення своїх даних у мобільному додатку Резерв +, та не спростував підстави для його виклику в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доводи позивача про неправильну кваліфікацію його дій за ч.3 ст.210-1 КУпАП є помилковими, оскільки диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинення дій, в особливий період.
Таким чином, суд вважає, що в силу вищевказаних норм позивач повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №1500402 від 29.11.2024 (оскільки він вважається належним чином повідомленим про його виклик, а також відсутні поважні причин його неприбуття), чого ним зроблено не було, та у зв'язку з чим, він допустив порушення ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За наведених обставин, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим належним суб'єктом у межах його компетенції, на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб, із дотриманням належної процедури, а накладене відповідачем адміністративне стягнення обране у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що не спростовано позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відтак оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, підстави для її скасування відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Крім того, зважаючи на відмову в задоволенні цього позову, підстав для стягнення судових витрат (сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн.) в порядку статті 139 КАС України, суд не вбачає.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90,139, 242-246,250,255, 286,295 КАС України, суд,-
ухвалив:
в позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Текст судового рішення складено 03.04.2025 р.
Суддя В. В. Свірідова