Справа № 444/4724/24
Провадження № 2/444/380/2025
(повне)
03 березня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.,
секретаря судового засідання Сенько М.-Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на частку спадкового майна колишнього колгоспного типу двору та частку в майні двору як члена колишнього колгоспного типу двору, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на частку спадкового майна колишнього колгоспного типу двору та частку в майні двору як члена колишнього колгоспного типу двору.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті батька відкрилася спадщина на все належне йому майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 заповіла все своє майно дочці - ОСОБА_1 , однак дочка ОСОБА_1 від своїх спадкових прав відмовилась.
Позивач зазначає, що у померлого ОСОБА_2 є син - ОСОБА_1 , що стверджено свідоцтвом про народження.
З метою оформлення спадщини після смерті матері, позивач звернувся з заявою в Рава-Руську державну нотаріальну контору і державний нотаріус завів спадкову справу № 38/2023. На підставі поданих документів він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що складається з 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та з 1/3 частини господарських будівель і споруд, яка належала ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на 1/3 житлового будинку та 1/3 господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , оскільки позивачем не подано необхідних документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно.
Ухвалою судді від 11.12.2024 року відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в загальному позовному провадженні.
15.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності (арк.спр.9).
Представник відповідача - Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без представника Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області.
Представник третьої особи - Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не прибув, нотаріальна контора просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника. Одночасно подано належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи №38/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
А тому, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши належно засвідчену копію спадкової справи, матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 (на даний час Львівського району, Рава-Руська міська рада) в будинку, який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого був ОСОБА_2 , членами двору, його син ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_3 (арк.спр.16).
З свідоцтва про смерть НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер (арк.спр.10).
З копії довідки виданої КП ЛОР БТІ 18.10.2022 року за №3900 встановлено, що в КП ЛОР "Червоноградське МБТІ", станом на 31.12.2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Липницької сільської ради 05.05.1991 року згідно рішення виконкому Нестеровської районної Ради народних депутатів №95 від 28.03.1991 року та записано 05.05.1991 року в реєстрову книгу за №24 (арк.спр.18).
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.спр.12).
Із копії свідоцтва серії НОМЕР_3 про народження позивача ОСОБА_1 встановлено, що його батьком є ОСОБА_2 , матір'ю ОСОБА_3 (арк.спр.11).
Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2024 року виданого державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна, а саме 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 є її син ОСОБА_1 (арк.спр.26).
Із Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 29.10.2024 року виданої державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори встановлено, що позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як спадкоємцем недотримано п.2 ст.49 Закону України "Про нотаріат", а саме не надані необхідні документи, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно (арк.спр.27).
Із оглянутої спадкової справи №38/2023 року заведеної після смерті ОСОБА_3 встановлено, що із заявою про спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся її син позивач в справі ОСОБА_1 .
З копії заяви ОСОБА_4 складеної 26.09.2022 року в Рава-Руській міській раді Львівського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_4 цією заявою повідомляє, що їй відомо про те, що вона являється спадкоємцем до майна її матері ОСОБА_3 , яка постійно проживала в с.Помлинів Жовківського району Львівської області і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зміст заповіту посвідченого 21.09.2012 року за реєстровим №114 ОСОБА_5 , секретарем Липницької сільської ради Жовківського району Львівської області, їй відомо. На оформлення спадкових прав на належну їй за заповітом та законом частку спадкового майна вона не претендує (арк. спр. 47).
З матеріалів справи встановлено, що рідна сестра позивача ОСОБА_4 не подала заяви нотаріусу в шестимісячний строк після відкриття спадщини, тобто після смерті матері ОСОБА_3 , однак подала заяву, у якій зазначила, що відмовляється від належної їй частки спадкового майна за заповітом та за законом (арк. спр.47).
З копії технічного паспорта виготовленого Червоноградським МБТІ встановлено, що загальна площа будинку в АДРЕСА_1 становить 68.0 кв.м., житлова 38,6 кв.м., допоміжна 29.4 кв.м. з господарськими будівлями (арк. спр. 21-25).
З довідки виданої виконкомом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області встановлено, що станом на 30.06.1990 року, членами колгоспного двору АДРЕСА_1 були: ОСОБА_2 , голова двору, ОСОБА_3 , дружина, ОСОБА_1 , син (арк.спр.16).
Рішенням виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №79 від 25.04.2024 року про розподіл часток колишнього колгоспного двору вирішено розділити колишній колгоспний двір АДРЕСА_1 в рівних частинах: 1/3 частина за ОСОБА_2 , 1/3 частина за ОСОБА_3 , 1/3 частина за ОСОБА_1 (арк. спр. 44).
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.2008 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та не працездатних.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Відповідно до ст.120 Цивільного кодексу Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином всі вище перелічені особи, є співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах. Отже, позивач ОСОБА_1 , як син померлої ОСОБА_3 , фактично прийняв спадщину 1/3 частку матері як члена колгоспного двору. Крім того, позивачу ОСОБА_1 як члену колишнього колгоспного типу двору також належить право на 1/3 частку в майні двору.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно зі ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти дружина і батьки померлого.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ураховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 89 ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 68,0 кв.м., житлова 38,6 кв.м., допоміжна 29,4 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (літня кухня, сарай, гараж, сарай, хвіртка, ворота, огорожа, колодязь), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 68,0 кв.м., житлова 38,6 кв.м., допоміжна 29,4 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (літня кухня, сарай, гараж, сарай, хвіртка, ворота, огорожа, колодязь), як члена колишнього колгоспного типу двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 13.03.2025 року.
Суддя: Олещук М. М.