03 квітня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/7832/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Писаної Т. О., Гаращенка Д. Р.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 ,
на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 16 вересня 2020 року
у цивільній справі № 761/1759/20 Шевченківського районного суду міста Києва
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання та 3% річних,
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , 20 січня 2025 року безпосередньо до Київського апеляційного суду через засоби поштового зв'язку повторно подав апеляційну скаргу, яку зареєстровано 10 лютого 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, апелянту необхідно надіслати на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 291,90 грн.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року апелянт подав заяву, в якій зазначає, що заочне рішення суду першої інстанції відповідно до закону не отримував, про дане рішення суду дізнався від ОСОБА_3 . Щодо судового збору зазначає, що йому 64 роки, він не працює, знаходиться на утриманні дружини, просить продовжити термін для усунення недоліків ухвали від 14.02.2025, щоб надати відповідні докази для звільнення судового збору.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва було винесено 16 вересня 2020 року.
Останнім днем строку подачі апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції є 16 жовтня 2020 року включно.
Перша апеляційна скарга, що була подана апелянтом ОСОБА_1 14 березня 2024 року, повернута заявнику ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 у зв'язку із неусуненням недоліків, що були визначені ухвалою апеляційного суду.
Супровідним листом від 15.11.2024 вказану ухвалу із апеляційною скаргою та додатками направлено рекомендованим листом на зазначену апелянтом поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга, подана 20 січня 2025 року, є повторною.
В заяві на виконання вимог ухвали від 14.02.2025, апелянт не зазначає, коли саме дізнався про винесене заочне рішення та отримав його копію.
Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який сплив 16 жовтня 2020 року, апелянт не порушує.
Так, за загальним правилом, відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених в ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отже, розгляд питання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є невід'ємною і першочерговою складовою процесу вирішення питання про можливість подальшого руху апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження. Без позитивного вирішення цього питання апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду по суті.
Процесуальний закон автоматично не поновлює строки на оскарження судового рішення особі, яка не приймала участь у розгляді справи й не містить виключень для такого скаржника щодо необхідності клопотати про поновлення пропущеного строку на оскарження, та обґрунтування поважності причин пропуску.
Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не порушує питання про поновлення строку, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання поновлення строку та відкриття апеляційного провадження.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За таких обставин зважаючи на відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже відповідна заява скаржником не подана, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року та повернути апеляційну скаргу особі, що її подала.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів
Судді Є. П. Євграфова
Т. О. Писана
Д. Р. Гаращенко