03 квітня 2025 р.Справа № 627/1311/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05.02.2025 (суддя: Каліберда В.А., селище Краснокутськ Краснокутського району Харківської області) по справі № 627/1311/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Краснокутського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №743/6933-п від 27.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 484,40 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Краснокутськ), має індивідуальний номер в реєстрі Оберіг - 070720235594696800007, та уточнив дані вчасно, що підтверджується електронним військово-обліковим документом з Електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
31.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 складено довідку №4093 від 31.10.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 , 1997 р.н., надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як вчителю фізичної культури, на строк до 10 листопада 2024 року.
В подальшому, ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було продовжено до 07.02.2025.
Як убачається зі змісту постанови, повістка про виклик ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) була направлена за адресою реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У свою чергу, в електронному військово-обліковому документі адреса місця проживання ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_2 .
Відтак, ОСОБА_1 про наявність повістки про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Краснокутськ) не знав та не міг знати, оскільки така повістка направлялася не за його місцем фактичного проживання, як того вимагає чинне законодавство, яке регулює дані правовідносини, а за місце його реєстрації, що свідчить про порушення порядку направлення відповідної повістки та відсутність в діях військовозобов'язаного складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а, отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.
При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 05.02.2025 по справі № 627/1311/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05.02.2025 по справі № 627/1311/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовну заяву задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що, як убачається зі змісту постанови, повістка про виклик ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) була направлена за адресою реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 . У свою чергу, в електронному військово-обліковому документі адреса місця проживання ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 про наявність повістки про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Краснокутськ) не знав та не міг знати, оскільки така повістка направлялася не за його місцем фактичного проживання, як того вимагає чинне законодавство, яке регулює дані правовідносини, а за місцем його реєстрації, що свідчить про порушення порядку направлення відповідної повістки та відсутність в діях військовозобов'язаного складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що в оскаржуваній постанові та протоколі не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а, отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.
При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
В оскаржуваній постанові не зазначено, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, відсутні передбачені законом умови, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП), що свідчить про надмірний формалізм з боку суб'єкта владних повноважень під час використання ним своїх владних повноважень.
Підсумовуючи вищевикладене, вважає, що оскаржувана постанова вимогам чинного законодавства не відповідала, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст. 210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а, відтак, підлягає скасуванню.
Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що 22.11.2024 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 майором ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення №743/4564 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 22.11.2024 о 10 год. 40 хв. в порядку, визначеному п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», при перевірці документів у ІНФОРМАЦІЯ_9 у гр-на ОСОБА_1 було встановлено факт порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Під час перевірки, відповідно до наданих ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_8 документів та пояснень, було встановлено, що він без поважних причин не з'явився за викликом у строк 20.10.2024 на 11 год. 00 хв., зазначений у повістці № 470269, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти про повернення повістки - адресат відсутній за вказаною адресою, до ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином оповіщений, однак, за викликом не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано звернення від 20.11.2024 №4386 до СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП.
22.11.2024 о 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 був супроводжений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч.1, абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
27.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 743/6933-п, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за порушення абз.2 ст.17 Закону України «Про оборону України», абз. 2 ч.1, абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці, яка була направлена за адресою зареєстрованого місця проживання останнього, для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти про повернення повістки - «за закінченням встановленого строку зберігання», повісткою та рапортом про неявку особи до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+», сформованим 28.11.2024. Номер в реєстрі Оберіг 070720235594696800007.
Згідно з витягом з реєстру Краснокутської територіальної громади, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2024 на ім'я ОСОБА_1 була створена повістка № 470269 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_5 ) за адресою: АДРЕСА_1 , на 20.10.2024 о 11 год. 00 хв., для уточнення даних.
Вказана повістка направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 , та повернулася без вручення адресату з повідомленням відділення Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
20.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_11 направлено звернення №4386 до СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
22.11.2024 о 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 був супроводжений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Також, у позовній заяві позивач вказав, що в електронному військово-обліковому документі адреса місця проживання ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, доказів того, що ОСОБА_1 до моменту складення протоколу стосовно нього була повідомлена відповідачу вказана адреса фактичного проживання або будь-яка інша адреса, ніж зареєстрована адреса місця проживання, зокрема, шляхом оновлення персональних даних через електронний кабінет призовника з використанням мобільного додатку «Резерв+» або шляхом звернення до Центру надання адміністративних послуг, позивачем суду не надано. Дійсно, у наданому позивачем витязі із застосунку «Резерв+» військово-облікового документу в графі адреса проживання зазначено - АДРЕСА_2 . Однак дата уточнення даних - 22.11.2024, дані уточнено вчасно. Тобто позивачем адреса фактичного проживання була внесена до електронного військово-облікового документу після направлення повістки №470269.
Таким чином, відповідно до п.34 Порядку №560, повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 була направлена за єдиною відомою адресою - за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , та повернулася з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, у розумінні п.41 Порядку № 560, ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_8 , однак за викликом не прибув, причини неприбуття ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив.
Разом з тим, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваної постанови була неявка по повістці № 470269, направленій для уточнення даних.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», позивач вчасно оновив свої персональні дані.
Так, відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», останній містить відмітку «дані уточнені вчасно», остання дата уточнення даних 22.11.2024. Зокрема, у вказаному додатку наявні адреса проживання позивача ( АДРЕСА_2 ), телефон, відомості про проходження ВЛК, постанова ВЛК «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
При цьому, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані позивач не уточнив.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на п.69 Порядку № 560, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-ХІ від 21.03.2024 та п.17-1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», та зазначає, що підставою для виклику позивача була саме відсутність персональних даних, які неможливо отримати при електронній взаємодії з іншими електронними реєстрами, а саме відомостей про результати медичних оглядів.
Так, згідно з п.17-1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Разом з тим, в електронному військово-обліковому документі (витяг з додатку «Резерв+» від 28.11.2024) наявна дата ВЛК щодо ОСОБА_1 - 07.02.2014 та постанова ВЛК «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Згідно з п.69 Порядку № 560, резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Однак, як вбачається зі змісту повістки № 470269, ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_8 не для проходження медичного огляду, а для уточнення даних.
Також, колегія суддів відмічає, що за змістом протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, доводи щодо відсутності у відповідача відомостей про результати медичних оглядів не були зазначені як підстава для винесення оскаржуваної постанови.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 складено довідку №4093 від 31.10.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 , 1997 р.н., надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як вчителю фізичної культури, на строк до 10 листопада 2024 року. В подальшому, ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було продовжено до 07.02.2025.
Таким чином, відповідач 31.10.2024 мав можливість уточнити у позивача всі необхідні дані, однак, такою можливістю не скористався, а 27.11.2024 виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.
Отже, в даному випадку, за встановлених обставин, з урахуванням виконання позивачем вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо вчасного оновлення даних та наявності в електронному військово-обліковому документі дати проходження ВЛК та результатів проходження такої, неявка позивача по повістці за викликом для уточнення даних не може бути підставою для покладення на позивача адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, за порушення вимог абз.2 ч.1, абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведених відповідачем доводів та наданих матеріалів слід дійти висновку, що відповідачем не доведено правомірності постанови від №743/6933-п від 27.11.2024.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим, оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи відсутність фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи те, що суд першої інстанції внаслідок невірного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05.02.2025 по справі № 627/1311/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05.02.2025 по справі № 627/1311/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №743/6933-п від 27.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн..
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова