03 квітня 2025 р. Справа № 440/9213/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 17.09.24 по справі № 440/9213/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Полтавській області, перший відповідач), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі по тексту - Центр, другий відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів - Пенсійного фонду України в Полтавській області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня 2022 року члену сім'ї загиблого ОСОБА_1 не в повному обсязі, як того вимагає ЗУ «Про статус ветеранів війни» ст. 15 - у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, а в значно меншому розмірі - 966 грн;
- зобов'язати Пенсійний фонд України в Полтавській області провести перерахунок та нарахувати вдові загиблого ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня 2022 року відповідно до ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни» у повному обсязі - у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком враховуючи виплачену грошову допомогу до 5 травня 2022 року в сумі 966 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 по справі № 440/9213/22, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 по справі № 440/9213/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення арифметичної помилки у судовому рішенні, в якій просила суд виправити очевидні арифметичні помилки в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року в частині невірного «зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2022 року у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком» зазначивши вірне «п'ятьох мінімальних пенсій за віком».
В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначила, що оскільки ОСОБА_1 є вдовою загиблого військового у Афганістані, то має право на одержання грошової допомоги до 5 травня 2022 року саме у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Сума ж у розмірі 3 мінімальних заробітних плат передбачена для вдовів померлих військових у мирний час.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 440/9213/22 заяву про виправлення описки у резолютивній частині судового рішення від22 листопада 2022 року в адміністративній справі № 440/9213/22 залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення Полтавського окружного адміністративного суду - ухвалу від 17 вересня 2024 року по справі № 440/9213/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги - виправити арифметичну помилку в судовому рішенні.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що позивач є вдовою загиблого військового на території іноземної держави, що в свою чергу, дає їй право на одержання грошової допомоги саме у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, а не трьох.
Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів, викладених у ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Повідомив, що оскільки редакція статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка діяла до 01.01.2008, передбачала, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, висновок суду про наявність у позивача права на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком не є опискою.
Відповідно до частини 1 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 жовтня 2022 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просив суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд зауважено, що редакція статті 15 Закону №367-ХІV, яка діяла до 01.01.2008, передбачала: щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд першої інстанції зазначив, що висновок суду про наявність у позивача права на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком не є опискою, а відтак виправленню не підлягає.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18).
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що з мотивувальної частини судового рішення від 22.11.2022 вбачається, що вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції, врахувавши висновки Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню частина п'ята статті 15 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, за змістом якої дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
За викладеним у мотивувальній частині судового рішення висновком, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Будь-яких обставин про наявність у ОСОБА_1 права на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком судом у вказаному рішенні не встановлено.
До того ж, зі змісту заяви ОСОБА_1 про виправлення описки вбачається, що позивач фактично не погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром грошової допомоги (трьох мінімальних пенсій за віком замість п'яти). Однак, при цьому фактично просить змінити зміст судового рішення шляхом встановлення нового розміру грошової допомоги, який судом не визначався.
Колегія суддів вважає, що наведені у заяві про виправлення описки доводи свідчать не про наявність описок в судовому рішенні, а фактично вказують на незгоду позивача із визначеним судом першої інстанції розміром грошової допомоги до 5 травня 2022 року.
Колегія суддів наголошує, що задоволення заяви у такий спосіб, як просить позивач, потягне за собою зміну змісту рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 440/9213/22, що є неприпустимим, оскільки змінювати зміст судового рішення, навіть у разі виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення, у порядку статті 253 КАС України не допускається.
Вказані доводи стосуються суті рішення та можуть бути перевірені лише під час розгляду апеляційної або касаційної скарги на рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З аналізу наведених норм слідує, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на чому наполягає апелянт, є підставою для скасування судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги на таке судове рішення, а не виправлення описки за правилами статті 253 КАС України.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що незгода із прийнятим судом першої інстанції рішенням є підставою для його оскарження в апеляційному порядку, визначеному КАС України, а не для виправлення описки.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 242, 243, 250, 253, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 440/9213/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко