03 квітня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/1501/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та просить наступне.
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 вислуги років за час навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та час проходження служби в органах кримінально-виконавчої системи з 15.08.2004 року до 15.02.2008 року до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.
2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 вислугу років за час навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та час проходження ним служби в підрозділах Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області з 15.08.2004 року до 15.02.2008 року до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.
Ухвалою судді від 13.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач), у період з 15.08.2004 року по 07.07.2007 року проходив навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань (курсант), у подальшому Позивач проходив службу в органах кримінально-виконавчої системи України на посаді інспектора Новгород-Сіверського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції підрозділ Сосницького району.
15.02.2008 року Позивача було звільнено з органів кримінально-виконавчої служби за ст. 64 «ж» (за власним бажанням) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України».
Після звільнення з органів кримінально-виконавчої служби Позивач з 27.10.2008 року почав проходити службу в органах внутрішніх справ, а саме у підрозділах УМВС України в Чернігівській області.
Відповідно до інформації зазначеної у копії послужного списку Позивача до проходження служби в ОВС у період з 15.08.2004 року він проходив навчання у Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань (який відповідно до п. 2 Постанови КМУ №393 зараховується до вислуги років для призначення пенсії). Слід зауважити, що у наданій копії послужного списку дата закінчення навчання не зазначена, однак, Позивач стверджує, що навчання закінчилось датою присвоєння йому спеціального звання «лейтенант внутрішньої служби», тобто 07.07.2007 року, що підтверджується на аркуші 1 послужного списку (наказ №35о/с від 07.07.07р.).
Після навчання Позивач проходив службу у підрозділах кримінально-виконавчої системи в Чернігівській області з 07.08.2007 року по 15.02.2008 року (6 місяців, 9 дні), який відповідно до підпункту «г» пункту 3 Постанови КМУ №393 має зараховується на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за сорок днів. Згідно наказу від 07.07.2007 року Позивачу було присвоєне спеціальне звання «лейтенант внутрішньої служби».
Тобто, на дату звільнення з органів кримінально-виконавчої системи 15.02.2008 року, вислуга років становила 03 років 05 місяців 01 день (вирахувана шляхом сумування часу навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та проходження служби у підрозділах УДДУПВП в Чернігівській області).
Згідно інформації на аркуші 3 послужного списку Позивача (вже під час проходження служби в УМВС України в Чернігівській області) «Станом на 01.03.2009 року вислуга років, яка підлягає заліку для виплати процентної надбавки становить 03 років 10 місяців 04 днів» (яка складається з суми періодів з 15.08.2004 року по 15.02.2008 року та з 27.10.2008 року по 01.03.2009 року).
Тобто станом на 01.03.2009 року до вислуги його років вже було зараховано час навчання у Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та час проходження служби у підрозділах Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області.
В органах кримінально-виконавчої системи Позивач проходив службу з 15.08.2004 року по 15.02.2008 року та був звільнений на підставі ст. 64 «ж» (за власним бажанням) «Положення про проходження служби рядового і начальницького складу ОВС України».
З 27.10.2008 року Позивач продовжив проходження служби в підрозділах ГУНП в Чернігівській області, 30.05.2009 року Позивачу було присвоєне спеціальне звання «лейтенант міліції».
З 07.11.2015 року Позивача було прийнято на службу в поліцію з одночасним звільненням з органів внутрішніх справ. До теперішнього часу Позивач проходив службу в органах поліції на різних посадах.
У січні 2025 року Позивач дізнався, що для встановлення надбавки за вислугу років у поліції, йому може не враховуватися час навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та проходження ним служби у підрозділах Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області. Тоді Позивач вирішив звернутися за правовою допомогою до адвоката Кашу би Миколи Олексійовича, яким на адресу Відповідача було направлено адвокатський запит з проханням повідомити, чи зараховано до стажу служби період навчання у закладах вищої освіти та проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби та у випадку неврахування повідомити причини (з посиланням на норми чинного законодавства) та врахувати вислугу років в органах ДДУпВП при встановленні надбавки за вислугу років та для надання додаткової оплачуваної відпустки в підрозділах Національної поліції України.
Листом від 30.01.2025 року №К-55аз/124/05/20-2025 Відповідачем повідомлено, що відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено виключний перелік періодів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції, Державний департамент України з питань виконання покарань відсутній у переліку відомств, служба в яких дає право на включення відповідного періоду до стажу служби в поліції. Відповідачем зазначено, що будь яких рішень судів, що набрали законної сили щодо зобов'язання зарахувати період проходження служби Позивачем в ДДУПВП не надано, а тому, враховуючи вищевикладене, Відповідач не має правових підстав включити до стажу служби в поліції періоди проходження Позивачем служби в ДДУПВП.
Додатково, разом з відповіддю на запит, Відповідачем було надано копію послужного списку, трудової книжки та витяг з наказу про призначення на посаду в поліції.
Враховуючи, що період навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та період проходження служби у підрозділах УДДУПВП в Чернігівській області (03 роки 06 місяців 01 день) вже були враховані до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років Позивач вважає, що вказані періоди мають бути враховані до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами статті 78 Закону № 5 80-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону № 5 80-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально- виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях частиною п'ятою статті 23 цього ж Закону було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Таким чином, на Позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Отже, наведені норми чинного законодавства встановлюють, що служба в органах внутрішніх справ (в подальшому - в поліції) є аналогічною службі персоналу органів і установ виконання покарань.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді матеріалів справи № 160/11127/20 у своїй постанові від 20.10.2022 року дійшов висновку що суд першої інстанції ухвалив законне рішення, визнав протиправною бездіяльність щодо не зарахування до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі та зобов'язав відповідача врахувати стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно- розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 вислуги років за час навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та час проходження служби в органах кримінально-виконавчої системи з 15.08.2004 року до 15.02.2008 року до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки, є протиправною.
Відтак слід зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 вислугу років за час навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та час проходження ним служби в підрозділах Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області з 15.08.2004 року до 15.02.2008 року до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо незарахування ОСОБА_1 вислуги років за час навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та час проходження служби в органах кримінально-виконавчої системи з 15.08.2004 року до 15.02.2008 року до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 вислугу років за час навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державного департаменту України з питань виконання покарань та час проходження ним служби в підрозділах Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області з 15.08.2004 року до 15.02.2008 року до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ