Справа № 420/7024/25
03 квітня 2025 року
м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши клопотання представника відповідача Одеської митниці (від 31.03.2025 р. вхід. № ЕС/29922/25) щодо розгляду справи №420/39497/25 за правилами загального позовного провадження,-
Приватне підприємство "ЗАХІД", звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), щодо не підготовки висновків про повернення Приватному підприємству "ЗАХІД" (ідентифікаційний код юридичної особи 32333300) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів за митними деклараціями № 23UA50037000802607 від 22.09.2023, № 23UA50037000805200 від 23.09.2023 та щодо не подання їх до виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України;
- зобов'язати Одеську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ ВП: 44005631) підготувати висновок про повернення Приватному підприємству "ЗАХІД" (ідентифікаційний код юридичної особи 32333300) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів за митною декларацією № 23UA50037000802607 від 22.09.2023: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 020) - 2725 633,11 грн.; податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 028) - 545 126,62 грн та подати його для виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України;
- зобов'язати Одеську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ ВП: 44005631) підготувати висновок про повернення Приватному підприємству "ЗАХІД" (ідентифікаційний код юридичної особи 32333300) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів за митною декларацією № 23UA50037000805200 від 23.09.2023: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 020) - 2259 085,44 грн.; податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 028) - 451 817,09 грн. та подати його для виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/7024/25 за позовом Приватного підприємства "ЗАХІД" до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії.
10.01.2025 р. до суду від представника відповідача - Одеської митниці надійшло клопотання (вхід. № ЕС/3447/25), щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд клопотання представника відповідача Одеської митниці (від 31.03.2025 р., вхід. № ЕС/29922/25) щодо розгляду справи №420/7024/25 за правилами загального позовного провадження.
Зокрема, дослідивши наведені відповідачем Одеською митницею у клопотанні про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, доводи, твердження, аргументи, в сукупності з положеннями чинного процесуального законодавства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з приписами ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім того, Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. учасникам справи надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
До того ж, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи, що предмет доказування, характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного, та об'єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання Одеської митниці (від 31.03.2025 р., вхід. № ЕС/29922/25) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача - Одеської митниці (від 31.03.2025 р. вхід. № ЕС/29922/25) щодо розгляду справи №420/39497/25 за правилами загального позовного провадження, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко
03.04.2.5