02.04.2025 № 400/3865/20
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., розглядаючи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про визнання протиправним рішення та бездіяльності вчинених суб'єктом владних повноваження,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі 400/3865/20 задоволено позов ОСОБА_1 . Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 витяг з послужного списку особової справи. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі позивачу на день звільнення з військової служби. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, що належало до видачі позивачу на день звільнення з військової служби. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним дні основної щорічної відпустки за 2015 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 2008 року по 2015 рік з грошовою компенсацією податку з доходів фізичних осіб. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 11.03.2015 року включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки сплати належних позивачу сум по день фактичного розрахунку.
Рішення суду набрало законної сили 12.04.2021.На виконання рішення по справі № 400/3865/20, судом виготовлені виконавчі листи.
Позивач подав заяву у порядку ст. 383 КАС України, в якій просить суд визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі № 400/3865/20 в частині нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки сплати належних ОСОБА_1 сум по день фактичного розрахунку та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 недонарахований середній заробіток у розмірі 210204,57 грн. та компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 78654,69 грн.
Заява позивача мотивована тим, що 23 грудня 2021 року на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 182 546,59 грн на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі № 400/3865/20 в частині нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки сплати належних ОСОБА_1 сум по день фактичного розрахунку. Відповідач нарахував позивачу лише 226765,95 грн., з яких утримав 3401,49 грн. військового збору (1,5%) та 40 817,87 грн. податок з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО) (18%).На рахунок позивач отримав 182 546,59 грн, чим порушено моє право на майно та грошове забезпечення військовослужбовця. Окрім того відповідачем сплачено середнійо заробіток за весь час затримки виплати належних сум ОСОБА_1 за період з 11.03.2015 року по 11.11.2021року, а отже не враховано весь час затримки.
За приписами ст. 383 ч. 5 КАС України, заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Враховуючи, що питання про розгляд заяви позивача в судовому засідання або в письмовому провадженні вирішується на розсуд суду, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для всебічного і об'єктивного розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву позивача, суд виходить з наступного.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ст. 370 ч. 1 КАС України).
Позивач наголошує, що відповідачем на виконання рішення суду виплачену суму, яка підлягала стягненню не в повному обсязі, оскільки відповідач протиправно утримав з цієї суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Окрім того відповідач не врахував весь час затримки.
На підтвердження зазначеного позивач додав до заяви довідку-розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати належних сум ОСОБА_1 за період з 11.03.2015 по 11.11.2021.
Дослідивши розрахунок судом встановлено, що позивачу на виконання рішення суду у даній справі відповідачем було нараховано 429561,76 грн, але до виплати зазначено суму 226765,90 грн. Із Розрахунково-платіжної відомості на виплату середнього заробітку за час затримки згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду № 400/3865/20 від 10.03.2021 року вбачається, що утримано 3401,49 грн. військового збору (1,5%) та 40817,87 грн. податок з доходів фізичних осіб.
Щодо утримання з позивача на виконання рішення суду у даній справі податку на доходи фізичних осіб в сумі 40817,87грн, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
В силу пунктів 4, 5 Порядку та пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що відповідачем при виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки на виконання рішення суду мало бути компенсовано 40817,87 гривень податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Щодо недонарахування та невиплати недонарахованої частини середнього заробітку за весь час затримки витати належних сум по день фактичного розрахунку, суд зазначає про таке.
Згідно Розрахунку середнього заробітку, відповідач здійснив розрахунок середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум ОСОБА_1 лише за період з 11.03.2015 року по 11.11.2021 року. При цьому, виплата була здійснена - 23 грудня 2021 року, що підтверджується випискою банку.
Отже, період за який повинен бути нарахований середній заробіток (середнє грошове забезпечення) - з 12.03.2015 року по 22.12.2021 року і складає 2478 днів.
Згідно з Розрахунком середнього заробітку - середньоденний заробіток позивача складає 176,34 грн.
Таким чином, до нарахування та виплаті підлягає середній заробіток (середнє грошове забезпечення) у розмірі 436 970,52 грн. (176,34*2478). Відповідачем було нараховано позивачу середній заробіток лише у розмірі 226 765,95 грн.
Отже, недонарахована частина середнього заробітку складає 210 204, 57 грн(436 970,52 грн. - 226 765,95 грн).
Відтак, суд констатує, що відповідач вчинив протиправні дії на виконання рішення суду, а саме протиправно утримав при виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 40817,87 гривень у вигляді протиправно утриманого податку на доходи фізичних осіб та 210 204,57 гривень у вигляді протиправно недоплаченої частини середнього заробітку
Згідно з частинами 1 та 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з частинами 4-5 ст. 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
У діях відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 10.03.2021 року, суд встановив порушення норм Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44 та пунктів 4, 5 Порядку та пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 383 ч. 2 КАС України, у заяві, яка подається у зв'язку з протиправністю дій (бездіяльності) відповідача, які допущені ним при виконанні рішення суду, не вказується прохальна частина, тобто при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд розглядає не вимоги позивача, викладені в заяві, а встановлює наявність чи відсутність протиправності дій (бездіяльності) відповідача, які вчинені ним на виконання рішення суду та у разі встановлення такого факту приймає рішення в порядку ст. 249 КАС України, а не задовольняє вимоги заяви.
Керуючись ст. ст. 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Заяву позивача задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають в утриманні податку на доходи фізичних осіб при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/3865/20, а саме в сумі 40817,87 гривень у вигляд утриманого податку на доходи фізичних осіб та в сумі 210204,57 гривень у вигляді невиплаченого середнього заробітку за час затримки сплати належних ОСОБА_1 сум по день фактичного розрахунку.
3. Військовій частині НОМЕР_1 вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44, та прав ОСОБА_1 під час виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20.
4. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання відповіді на окрему ухвалу - 30 календарних днів з дня її отримання.
5. В решті вимог заяву позивача залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.М. Мельник