02 квітня 2025 рокусправа № 380/10818/24
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 з уточненими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішенням № 913300197114 від 25.04.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначенням такої пенсії, а саме 2018- 2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , обчисливши розмір пенсії згідно із статтями 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначенням такої пенсії, а саме : за 2018-2020 роки та виплачувати з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 17.11.2006, яку вона одержувала до 01.03.2021. Зазначає, що з 01.03.2021 позивачку було переведено а без подачі заяви про переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» у зв'язку з тим , що за пробним варіантом пенсія за зазначеним Законом ставала вищою від одержуваної позивакою пенсії по віку як державного службовця. При переведенні на пенсію по віку за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 01.03.2021 пенсія становила 3363, 36 грн.- це з урахуванням надбавок за понаднормовий стаж -265, 35 грн, основний розмір пенсії за віком обчислено в розмірі 3098, 01 грн із зарплати 8625, 47 грн. Визначення цієї величини здійснювалося на підставі середньої зарплати в Україні за 2014-2016 рр. Вказує, що 18 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про обчислення їй пенсії по віку за Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно за правилами частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 913300197114 від 25.04.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивачці відмовлено у перерахунку пенсії по віку відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - обчислення пенсії з урахуванням показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2018-2020 роки. Для розрахунку розміру пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2014-2016 роки, з р., тобто - 3764, 40 грн. Відповідно до Рішення № 913300197114 від 02.03.2021 про переведення позивачки 01.03.2021 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розрахунку її зарплати розмір заробітної плати становить 8625,47 грн, яка обчисленої з застосовувався показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2014-2016 роки, з урахуванням осучаснення зарплати в жовтні 2017 р на величину 1,441557. Стверджує, що при можливому переведенні з 01.03.2021 з показником середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2018-2020 роки, а саме 9118, 81 грн, то основний розмір пенсії при індивідуальному коефіцієнті заробітної плати 1, 58948 та коефіцієнті трудового стажу 0, 36 ( які визначені відповідачем і не оспорюються) становив значно більший. Призначена таким чином пенсія з заробітної плати за 2014-2016 роки в подальшому індексувалася з неналежної заробітної плати, що підтверджується рішеннями в пенсійній справі за 2021-2024 роки.
Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 24.05.2024 залишено позов без руху.
Ухвалою суду від 07 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 17.11.2006 отримував пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про держану службу», з 01.03.2021 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку. Отже, позивача з 01.03.2021 фактично було б переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону. Оскільки зміни виду пенсії не відбулось, тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. Вважає рішення Головного управління від 25.04.2024 № 913300197114 є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання його протиправним та скасування. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що з урахуванням пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону 1058 та пункту 8 вищезазначеного Порядку 124, з 01 березня 2021 року позивачу проведено перерахунок пенсійної виплати автоматично, без її звернення та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону 1058, оскільки станом на 01.03.2021 розмір пенсії обчисленої відповідно до статті 37 Закону 3723 становив 3075,45 гри., а розмір пенсії відповідно до статті 27 Закону 1058 -3388,21 грн. З 01.03.2024 розмір пенсії позивачки становить 5209,42 грн. Отже, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону 1058 в найбільш оптимальному розрахунку. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача подав відповідь на відзив в якому покликається на постанову Верховного Суду від 10.06.2024 в справі № 460/51067/22, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені в суді, є обгрунтованими та підягають до задоволення. Вважає, позицію відповідача хибною, тобто такою, що грунтується на неправильному застосуванні норм права.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 17.11.2006 отримувала пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про держану службу».
З 01.03.2021 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18.04.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018 - 2021 роки.
25.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 912080162064 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
В обгрунтування рішення вказано, що згідно поданої заяви 01.03.2021 ОСОБА_1 було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2018-2020 відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2018, 2029, 2020 роки) відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
З 01 березня 2021 року пенсію позивача визначено відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідній редакції, статтею 9 якого встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
З 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктами 4-3, 4-7 такого змісту:
« 4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень;
4-7. Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «;Про державну службу», «;Про Національний банк України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ».
Отже, пунктами 4-3 та 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено автоматичне (без звернення пенсіонера) переведення осіб, яким пенсія була призначена відповідно до спеціальних законів, зокрема Закону №3723-XII, на пенсію на загальних умовах за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо розмір пенсії, розрахований відповідно до пункту 4-3 зазначеного Закону, перевищує розмір пенсії, яку особа отримує за спеціальним Законом України «про державну службу» № 3723-XII.
При цьому Законом визначено, що пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Отже, застосування середньої заробітної плати саме за ці роки (2014 - 2016) є невід'ємною умовою перерахунку.
Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України, зокрема, «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява, що не позбавляє позивача права у випадку незгоди з розміром перерахованої пенсії повернутись до попереднього способу розрахунку такої за нормами Закону України «Про державну службу».
Водночас позивач вважає, що коли особі призначено пенсію згідно з Законом України «Про державну службу», а у подальшому призначено новий вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то при обчисленні розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 грудня 2024 року по справі № 580/9528/23 зазначила, що згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Позивачку з 01.03.2021 переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014 - 2016 роки, який було передбачено приписами пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, приписами пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, яка набрала чинності з 11 жовтня 2017 року, однак застосовується з 01 жовтня 2017 року, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не призначення нової. Перерахунок пенсії у такому випадку має здійснюватися на основі пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при умові, що пенсія була призначена до 01 жовтня 2017 року.
При цьому не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2024 року у справі № 500/4386/22.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою 30.01.2019 у справі №755/10947/17, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. В позові ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 02.04.2025.
СуддяКоморний Олександр Ігорович