справа № 380/4023/25
про залишення позовної заяви без руху
02 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку з 31.03.2023 (з дати анулювання реєстрації).
Ухвалою судді від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду 20.03.2025 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що спірне у цій справі рішення надіслано Головним управлінням ДПС у Львівській області на адресу: м. Львів, вул. Вишенського, буд. 14, кв. 7. Наголошує, що ОСОБА_1 не подавав до контролюючого органу відомостей про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР (розділ ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року №822). Повідомляє, що вказане рішення надіслане на адресу позивача 30.03.2023 та повернулося назад 01.05.2023 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Отже, в силу вимог п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023 вважається врученим позивачу 01.05.2023.
Оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 28.02.2025, останній пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
25.03.2025 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування поданих заперечень вказує, що до позовної заяви ним долучалося клопотання про поновлення пропущених строків звернення до суду, в свою чергу суд на етапі відкриття провадження не знайшов підстав для залишення позовної заяви без руху у зв'язку з пропуском такого строку.
Натомість, як вже зазначалось позивачем у клопотанні про поновлення строку, оскаржуване рішення ним було отримано на підставі окремої заяви від 16.01.2025. Доводи відповідача про те, що позивачу було належним чином надіслано листа з оскаржуваним рішенням, не спростовують того факту, що позивач такого листа не отримав, а отже не міг дізнатись про порушення своїх прав, та, як наслідок, звернутись до суду раніше.
Більше того, вважає, що відповідач жодним чином не довів, що поштовим відправленням, яке надсилалось позивачу та повернулось у зв'язку з закінченням строку зберігання, позивачу було надіслано саме оскаржуване рішення, а не будь-який інший документ, зокрема надані відповідачем рекомендоване повідомлення про вручення, та довідка про причини повернення поштового відправлення за №7900071412764, цього не підтверджують.
Згідно з частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд встановив наступне.
За змістом ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами 2, 3 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд у справі №640/5645/19 (постанова від 23.09.2020), щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Аналогічні висновки були висловлені також у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 у справі №826/2098/18.
Суд звертає увагу, що до позовної заяви позивачем долучалася заява про поновлення строку звернення до суду. У вказаній заяві позивач зазначав, що не отримував спірного рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023. Копію такого було отримано лише 22.01.2025 в електронному кабінеті, на підставі окремої заяви від 16.01.2025. Така заява була подана у зв'язку з листом відповідача від 17.12.2024 №39365/23/6/13-01-24-11 щодо необхідності подання податкової звітності як платнику податку загальної системи оподаткування.
Відповідне клопотання об'єктивно не могло бути вирішене судом на стадії відкриття провадження у цій справі, оскільки з приводу обставин надсилання позивачу спірного рішення №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023 у суду була відсутня позиція контролюючого органу.
Так, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порядок листування платників податків та контролюючих органів встановлений у статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
За змістом п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З наведених норм вбачається, що надіслане контролюючим органом рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19, від 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21.
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд наголосив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Отже, обов'язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, відповідного рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції від органів ДПС України (постанова КАС ВС від 04.03.2025 у справі №560/5313/24).
Судом з матеріалів справи встановлено, що спірне у цій справі рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023 було надіслане Головним управлінням ДПС у Львівській області 30.03.2023 (згідно з штампом поштового відділення) на адресу позивача: АДРЕСА_1 та повернулося до податкового органу 01.05.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з номером 7900071412764 та довідкою АТ «Укрпошта» форми Ф.20.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи, у взаємозв'язку з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що спірне у цій справі рішення податкового органу №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023 необхідно вважати врученим позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причини невручення, що в даному випадку 01.05.2023.
Щодо аргументів представника позивача про те, що відповідач жодним чином не довів, що вищезгаданим поштовим відправленням позивачу було надіслано саме оскаржуване рішення, а не будь-який інший документ, суд звертає увагу, що законодавством непередбачено обов'язку надсилання відповідних рішень платникам податків листом з описом вкладення. Натомість, на копії конверта стоїть відмітка поштової служби про отримання відправлення 30.03.2023, тобто через 5 днів після прийняття відповідачем спірного у цій справі рішення від 24.03.2023, на копії повідомлення про вручення до вказаного відправлення скорочено зазначено «Анул. ЄП», тобто анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Наведене вище, на переконання суду, дає достатні підстави вважати, що відповідним поштовим відправленням позивачу було надіслано саме оскаржуване у цій справі рішення.
Водночас, в силу вищезгаданих правових позицій Верховного Суду, не забезпечивши отримання поштової кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, позивач не вправі посилатися на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків, тому відповідні доводи представника позивача суд оцінює критично.
Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначив, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Отже, оскільки з даним позовом позивач звернувся лише 28.02.2025, останній пропустив шестимісячний строк звернення до суду, який необхідно обчислювати з 01.05.2023.
При цьому, наведені позивачем доводи у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин такого пропуску, а також у запереченнях проти залишення позову без розгляду, суд визнає неповажними.
Оскільки Верховний Суд в постановах від 02.07.2024 у справі №480/9116/23, а також від 13.03.2025 у справі №380/27262/23 наголошував на необхідності надання судом можливості позивачу повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду, слід дійти висновку, що позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд,-
позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна