про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2068/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Комунального некомерційного підприємства «Олександрійський онкологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» про стягнення заборгованості,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі-позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Олександрійський онкологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» (далі-відповідач), у якій просить суд:
- прийняти рішення про стягнення з Комунального некомерційного підприємства “Олександрійський онкологічний диспансер Кіровоградської обласної ради», код ЄДРПОУ 24151755 заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. “б»-“з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгової пенсії в розмірі 1716,73 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 20632802.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить:
- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суддею встановлено, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру за яку слід сплатити 2422,40 грн судового збору з розрахунку (3028,00 грн х 1 х 0,8). Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про прийняття позовної заяви до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Водночас, статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20).
Також суд зазначає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №815/4575/15 (касаційне провадження №К/9901/47962/18).
Разом з цим, позивачем жодним чином не обґрунтовано заявлене клопотання та не надано належних доказів на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від сплати судового збору за подання до суду цього позову.
Крім того, відповідно до частини першої, пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини четверної статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують усі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також, згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач надав до суду розрахунок суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. “а» ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по Комунальному некомерційному підприємстві “Олександрійський онкологічний диспансер Кіровоградської обласної ради», проте в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу вказаного розрахунку.
Також, до позовної заяві не долучено докази працевлаштування осіб щодо яких стягується заборгованість за Списком 1 у відповідача.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів: сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (оригінал платіжного документа); надсилання відповідачу розрахунку суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. “а» ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також працевлаштування у відповідача осіб щодо яких стягується заборгованість за Списком 1.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Комунального некомерційного підприємства «Олександрійський онкологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК