про відмову у забезпеченні позову
02 квітня 2025 року 320/10725/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!» до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась громадська організація «Громадянський рух «Всі разом!» з позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення №427 від 27.02.2025 «Про розгляд питання щодо винесення припису незареєстрованому суб'єкту у сфері онлайн-медіа ГО «Громадянський рух «Всі разом!», м. Київ» та припис як додаток до даного рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення належним чином завірені копії матеріалів/документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення №427 від 27.02.2025.
До суду 02.04.2025 від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову ГО «Громадянський рух «Всі разом!» до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення шляхом:
- зупинення дії рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 27.02.2025 №427 «Про розгляд питання щодо винесення припису незареєстрованому суб'єкту у сфері онлайн-медіа ГО «Громадянський рух «Всі разом!», м. Київ» та припису як додатку до даного рішення;
- заборони відповідачу проводити перевірку щодо виконання вказаного рішення та припису ГО «Громадянський рух «Всі разом!», а також вчиняти інші дії, що стосуються предмету позову (оскарження рішення і припису, як його додатку) в цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача у вигляді права на свободу слова, вираження поглядів, права поширювати суспільноважливу інформацію, відповідно до статутних цілей на сайті організації, а також бездпіставного застосування штрафних санкцій до позивача, як неприбуткової організації, заборони поширення даного онлайн-медіа, скасування його реєстрації тощо. Позивач вважає, що викладені у заяві обставини, є підставою для вжиття заходів забезпечення позову відповідно до частини другої статі 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!» про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи заявника на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на очевидну протиправність оскаржуваного рішення та на можливість настання негативних наслідків.
При цьому, з наявних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Заявником не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача, нічим не підтверджене, не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.
Рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.11.2024 (справа №280/5449/24), від 10.04.2019 (справа №826/16509/18) та від 26.12.2019 (справа №640/13245/19).
Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Суд звертає увагу, що сама лише незгода із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з'ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Суд зауважує, що підстави вважати, що оскаржуване рішення, дію якого заявник просить зупинити в межах даної заяви, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з'ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.
Верховний Суд у постанові від 29.08.2023 у справі №120/1001/23 зазначив, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
У заяві про забезпечення позову, заявник вказує на протиправність оскаржуваного рішення, однак суд зазначає, що на цій стадії вирішення питання про забезпечення позову, суд не може оцінювати оскаржуване рішення та вважати його таким, що містить очевидні ознаки протиправності, оскільки в іншому випадку втрачається сенс розгляду самої справи по суті, під час якого такому рішенню буде надана оцінка на предмет його правомірності.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!» до до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про вжиття заходів забезпечення позову (вх. від 02.04.2025 №23573) у справі №320/10725/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.
Суддя Перепелиця А.М.