31 березня 2025 року справа № 320/35426/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкоригувати (уточнити, внести, долучити та ін.) інформацію у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача стосовно перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та для суду), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити прохальну частину позову, що становить його предмет; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача; зазначити належне обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів позивача стосовно вимоги, заявленої у п. 2 прохальної частини позову; надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копію посвідчення про приписку до призовної дільниці про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 з 01.02.2010.
23.09.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача від 19.09.2024 про усунення недоліків позову, подану до суду 20.09.2024, до якої додано уточнену позовну заяву від 19.09.2024.
Так, в уточненій позовній заяві від 19.09.2024 ОСОБА_1 звертається із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_6 з вимогами:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною, яка полягає у відсутності дій (бездіяльності) відповідача щодо коригування (уточнення, внесення, долучення, зміни та ін.) інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкоригувати (уточнити, внести, долучити та ін.) інформацію у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача стосовно перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати бездіяльність відповідача протиправною, яка полягає у неприйнятті рішення, у передбачені законодавством строки, щодо надання відстрочки від призову на військову службу відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не наданні позивачу відповідних документів;
- визнати протиправним рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 22.06.2024 №14;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є особою, яка здійснює постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є особою з інвалідністю І групи, що підтверджується Актом встановлення факту здійснення догляду від 01.05.2024 №03-36/141.
20.05.2024 позивач звернувся до відповідача засобами поштового зв'язку Укрпошта із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказаний лист було вручено відповідачу 23.05.2024, згідно з даними в автоматизованій системі АТ «Укрпошта» щодо трекінгів поштових відправлень. 16.07.2024 позивач отримав від відповідача повідомлення від 25.06.2024 №1/4031 про те, що протоколом №14 від 22.06.2024 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з причин не перебування на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також додатки до заяви не відповідають вимогам.
Також позивач зазначає, що 29.06.2024, на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», він звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області для уточнення своїх облікових даних. За результатами такого звернення позивач отримав Витяг №721060-29062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до якого даних щодо перебування позивача на військовому обліку не знайдено.
Позивач зауважує, що у Посвідченні про приписку до призовної дільниці наявна відмітка про взяття його на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_9 з 01.02.2010, а тому, на думку позивача, інформація у Витязі з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не відповідає дійсності.
Враховуючи вищевикладене, 12.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про коригування інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проте відповіді на вказану заяву позивач не отримав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, для усунення недоліків позовної заяви, на 10 (десять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 2422,40 грн, або уточнити позовні вимоги.
08.11.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 30.10.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 16.01.2025, витребувано докази від сторін.
У судове засідання, призначене на 16.01.2025, сторони у справі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, причини неявки сторін у судове засідання суду не відомі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 повторно витребувано докази у справі ввід відповідача. Враховуючи неявку сторін та необхідність повторного витребування доказів від відповідача, судове засідання відкладено на 18.02.2025.
07.02.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач повідомив, що відповідно до даних АІТС «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на військовому обліку не перебуває, інформація про оновлення персональних даних відсутня.
Також, до матеріалів пояснень відповідачем долучено копію відповіді на лист позивача від 12.07.2024, в якій відповідач повідомив про відсутність інформації про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 та роз'яснив про потребу особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_6 для внесення даних до системи обліку військовозобов'язаних.
У судове засідання, призначене на 18.02.2025, сторони у справі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, причини неявки сторін у судове засідання суду не повідомлено.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданим 02.09.2020, орган, що видав 3232.
Позивач з 26.09.1995 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Акта встановлення факту здійснення догляду №03-36/141 від 01.05.2024 позивач здійснює догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є особою з інвалідністю І групи.
Факт родинних зв'язків між позивачем та ОСОБА_2 також підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 28.08.2000 Тарасівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.
20.05.2024 позивач звернувся до відповідача засобами поштовою зв'язку із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка зайнята постійним доглядом за своїм батьком, який є особою з інвалідністю І групи.
Вказана заява була отримана відповідачем 23.05.2024, згідно з даними в автоматизованій системі АТ «Укрпошта» щодо трекінгів поштових відправлень.
За результатами розгляду заяви позивача від 20.05.2024, відповідач листом від 25.06.2024 №1/4031 повідомив, що протоколом від 22.06.2024 №14 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з підстав не перебування на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також додатки до заяви не відповідають вимогам, встановленим Додатком 5 до Постанови Кабінету Міністрів України №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Відповідно до Посвідчення про приписку до призовної дільниці від 01.02.2010 позивача взято на військовий облік з 01.02.2010 та приписано до призовної дільниці Києво-Святошинського району Київської області.
29.06.2024, на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області для уточнення своїх облікових даних. За результатами такого звернення позивач отримав Витяг №721060-29062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до якого даних щодо перебування позивача на військовому обліку не знайдено.
Враховуючи вищевикладене, 12.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про коригування інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідь на заяву позивача від 12.07.2024, відповідач листом від 08.08.2024 №1/5700 повідомив, що згідно з даними системи військового обліку військовозобов'язаних відсутня інформація про перебування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Також, вказаним листом відповідач зауважив, що з 20.06.2024 військовий облік військовозобов'язаних рядового та сержантського складу мешканців Боярської ОТГ, Гатненської ОТГ та Чабанівської ОТГ переданий до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ). Для внесення даних до системи обліку військовозобов'язаних позивачу необхідно з'явитися особисто до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ).
Незгода позивача із рішенням про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом від 22.06.2024 №14, та бездіяльністю відповідача щодо не коригування інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача щодо перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , зумовили його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин, та звертає увагу на наступне.
Щодо коригування (уточнення, внесення, долучення та ін.) інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача стосовно перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд зазначає наступне.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Так, частиною першою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону №1951-VIII та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ №94 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Порядок №94).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку № 94 Реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є:
- ведення військового обліку громадян України;
- забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;
- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є:
- обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- повнота та актуалізація відомостей Реєстру;
- захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до пунктів 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку №94 суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.
Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №94 передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Порядку №94 отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» прийнято постанову № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа", якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів та форму військово-облікового документа. Дана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 18.05.2024.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові;
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків;
6) окремий номер запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання;
10) військово-облікова спеціальність (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ - код профілю підготовки і напрям службової та оперативно-службової діяльності);
11) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
12) відомості про виконання військового обов'язку;
13) відомості про військовий облік;
14) відомості щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції;
15) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абзацом 1 та 2 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Витягу №721060-29062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 29.06.2024 даних про перебування позивача на військовому обліку не знайдено та зауважено про необхідність звернення до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
Водночас, відповідно до Посвідчення про приписку до призовної дільниці від 01.02.2010 позивача взято на військовий облік з 01.02.2010 та приписано до призовної дільниці Києво-Святошинського району Київської області.
12.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про коригування інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якій просив:
1) Відкоригувати (уточнити, внести, долучити та ін.) інформацію в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , стосовно перебування на військовому обліку.
2) Підтвердити факт перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
3) У разі, якщо ОСОБА_1 дійсно не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 з невідомих йому причин та незалежних від нього причин, повідомити ОСОБА_1 у якому саме ТЦК та СП він перебуває на обліку.
У додатках до даної заяви позивачем долучено копію Витягу №721060-29062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 29.06.2024 та копію Посвідчення про приписку до призовної дільниці від 01.02.2010.
У відповідь на заяву позивача від 12.07.2024, відповідач листом від 08.08.2024 №1/5700 повідомив, що згідно з даними системи військового обліку військовозобов'язаних відсутня інформація про перебування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Також, вказаним листом відповідач зауважив, що з 20.06.2024 військовий облік військовозобов'язаних рядового та сержантського складу мешканців Боярської ОТГ, Гатненської ОТГ та Чабанівської ОТГ переданий до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ). Для внесення даних до системи обліку військовозобов'язаних позивачу необхідно з'явитися особисто до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ).
Суд зазначає, що до компетенції та обов'язків відповідача, як суб'єкта владних повноважень, належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, суд зауважує, що відсутність в Реєстрі відомостей про перебування військовозобов'язаного на військовому обліку є підставою для взяття його на такий облік та включення відповідних відомостей до Реєстру. Коригування даних в даному випадку є неможливим у зв'язку з відсутністю в Реєстрі будь-яких відомостей про військовозобов'язаного.
Відповідно до пункту 81 Порядку 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Таким чином, оскільки в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів взагалі відсутня інформація про перебування позивача на військовому обліку, то в даному випадку позивач повинен був з'явитися особисто до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ), за зареєстрованим місцем проживання, для взяття його на військовий облік та включення до Реєстру відомостей, передбачених Законом №1951-VIII, а не звертатись із заявою про коригування даних.
За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у відсутності дій стосовно коригування (уточнення, внесення, долучення, зміни та ін.) інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача та наявності обов'язку у ІНФОРМАЦІЯ_6 відкоригувати інформацію.
Також, суд зазначає, що Додатком 2 до Порядку №1487 встановлено Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до вказаних Правил, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №563 стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за їх вибором.
Абзац п'ятий цього пункту не застосовується до працівників системи органів дипломатичної служби України.
подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
Таким чином, суд зауважує, що позивачем з моменту приписки його до призовної дільниці та взяття на військовий облік з 01.02.2010 не вчинялись жодні дії, спрямовані на перевірку даних його перебування на військовому обліку та з'ясування причин відсутності даних про перебування позивача на такому обліку.
Суд враховує, що військовий облік військовозобов'язаних рядового та сержантського складу мешканців Боярської ОТГ, Гатненської ОТГ та Чабанівської ОТГ передано до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ) лише з 20.06.2024, а тому відповідачу не могли бути відомі обставини чи причини відсутності (зняття чи виключення) позивача з такого обліку. Натомість, саме на позивача покладено обов'язок перебувати на військовому обліку, звіряти власні персональні дані з обліковими даними ТЦК та СП та повідомляти їх про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у відсутності дій (бездіяльності) відповідача щодо коригування (уточнення, внесення, долучення, зміни та ін.) інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 відкоригувати (уточнити, внести, долучити та ін.) інформацію у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача стосовно перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про надання відстрочки від призову, визнання протиправним рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації, оформленого протоколом від 22.06.2024 №14 та зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу, суд зазначає наступне.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 №26/2025 затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, востаннє продовжено з 05:30 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Частиною одинадцятою статті 38 Закону №2232-ХІІ передбачено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII ,тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням змін внесених Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», які набрали чинності з 18.05.2024).
Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування м форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок №1487.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону №3543-XII.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154 ,тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання відстрочки та рішення щодо відмови в наданні відстрочки з причин відсутності позивача на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також невідповідності додатків до заяви вимогам, встановленим Додатком 5 до Постанови №560.
Щодо визначення позивачем предметом судового розгляду бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази оформлення та направлення позивачеві відповіді на його заяву про надання відстрочки, відповідно до якої рішенням комісії, оформленим протоколом №14 від 22.06.2024, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову.
Суд звертає увагу на те, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти, обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
До таких висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі № 288/1557/16-а.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, 20.05.2024 позивач звернувся до відповідача засобами поштовою зв'язку із заявою в довільній формі про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII як особі, яка зайнята постійним доглядом за своїм батьком, який є особою з інвалідністю І групи.
На підтвердження права на отримання відстрочки позивачем до заяви від 20.05.2024 було долучено наступні документи: копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; копія картки фізичної особи - платника податків громадянина України ОСОБА_1 ; копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 28.08.2000; копія акта встановлення факту здійснення догляду від 01.05.2024 №03-36/141; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0083665 від 27.09.2019.
За результатами розгляду заяви позивача від 20.05.2024, відповідач листом від 25.06.2024 №1/4031 повідомив, що протоколом від 22.06.2024 №14 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з підстав не перебування на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також додатки до заяви не відповідають вимогам, встановленим Додатком 5 до Постанови Кабінету Міністрів України №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення про надання відстрочки від призову, оскільки заява позивача була своєчасно розглянута та за результатами такого розгляду відповідачем було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову, яке також є предметом даного судового розгляду.
Оцінюючи правомірність прийнятого відповідачем рішення суд зазначає наступне.
Згідно з Додатком 5 до Постанови №560 для осіб, які мають право на відстрочку відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку є:
- для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім'ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім'ї, які могли б здійснювати такий догляд;
- для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Додатком 8 до Постанови №560 затверджено форму акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
Форма заяви про надання відстрочки затверджена Додатком 2 Постанови №560.
З аналізу долучених позивачем документів вбачається, що акт встановлення факту здійснення догляду від 01.05.2024 №03-36/141 не відповідає формі, затвердженій Додатком 8 до Постанови №560.
Даний акт містить примітку про складення його на виконання норм, передбачених Правилами перетину державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 (зі змінами) (далі - Правила №57).
Суд зауважує, що вказані Правила №57 визначають порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону, натомість процедура надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення передбачена саме Постановою №560.
Таким чином, позивач не надав до заяви від 20.05.2024 передбачених Постановою КМУ №560 документів, а тому відмова відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на підставі вищевказаної заяви є правомірною.
Також, суд враховує, що відповідно до Витягу №721060-29062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 29.06.2024 даних про перебування позивача на військовому обліку не знайдено та зауважено про необхідність звернення до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
Водночас, як встановлено судом вище, позивач не виконав обов'язок щодо перебування на військовому обліку, не звертався то ТЦК та СП для взяття його на облік та внесення персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За умови відсутності позивача на військовому обліку відсутні підстави для надання йому відстрочки від призову на військову службу.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.