17 лютого 2025 року справа №640/17861/22
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність посадових осіб Міністерство Юстиції в особі відділу державної реєстраційної служби України, щодо:
- не встановлення фактичних обставин грубого порушення нотаріусом ОСОБА_2 порядку вчинення нотаріальних дій та виконання нею правил нотаріального діловодства під час виконання нею 17.05.2007 року нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки без використання нею жодного спеціального бланку нотаріального документу шляхом вчинення посвідчувального напису з порядковим реєстраційним номером « 1164», стороною якого є ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 ( покупець), зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за реєстраційним номером : 2092593;
- не вжиття заходів в межах повноважень для зобов'язання нотаріуса ОСОБА_2 виявити допущену нею помилку при вчиненні нею нотаріальної дії при нотаріальному посвідченні за окремим порядковим реєстровим номером « 1164» спірного Договору сторонами якого є ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за реєстраційним номером: 2092593.
- не вжиття заходів в межах повноважень для зобов'язання нотаріуса ОСОБА_2 вчинити дії для скасування зазначеної нотаріальної дії на виконання припису пункту 1 Розділу 1 «Загальні положення» Глави 15 «Заходи, що вживаються нотаріусом при виявленні порушення законодавства» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595;
- зобов?язати провести реєстраційні дії, щодо скасування:
державної реєстрації права власності на ОСОБА_3 від 18.05.2007 року де підставою був договір купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , укладених 17.05.2007р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , посвідчених приватним нотаріусом Івано-франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровими номерами: 1052 на бланку ВЕО 562517;
державної реєстрації згідно договорів купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , укладених 07.09.2009р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та посвідчених приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровими номерами: 1059 та 1063.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/17861/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16 травня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/17861/22 на виконання Закону України № 2825-IХ від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
16 травня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.
Ухвалою київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи № 640/17861/22 та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Міністерством юстиції України вбачається бездіяльності щодо не встановлення фактичних обставин порушення нотаріусом ОСОБА_2 порядку вчинення нотаріальних дій та виконання нею правил нотаріального діловодства під час виконання нею 17.05.2007 року нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки.
Позивач зазначив, що він є власником домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1000 га в АДРЕСА_1 . Між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки від 17 травня 2007 року, який складено і посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 1152. На виконання вищевказаного договору ОСОБА_3 сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 116 420 грн за домоволодіння і 22 960 грн за земельну ділянку, разом - 139 380 грн, а позивачем передано це майно у власність ОСОБА_3 .. Однак таких дій по відчуженню майна Позивач не вчиняв, тому його позбавлено можливості користуватися і розпоряджатися на власний розсуд об'єктами нерухомого майна, що належать йому на праві приватної власності. Він не надавав згоди на проведення експертної грошової оцінки нерухомого майна; не укладав жодних договорів купівлі-продажу; не продавав ОСОБА_3 домоволодіння та земельну ділянку; не складав, не підписував і не посвідчував у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 жодних договорів.
Відповідачем подано відзив, у якому останній зазначив, що за дорученням Міністерства юстиції України від 04.04.2019 № 970/19.6.1/32-19, комісією Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у присутності ОСОБА_5 , проведено повторну цільову перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства при посвідченні 17.05.2007 договору купівлі-продажу. Про результати проведеної цільової перевірки повідомлено Міністерство юстиції України та ОСОБА_5, яка діяла в інтересах Позивача, отже доводи стосовно бездіяльності Відповідача являються безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У відповіді на відзив Позивач підтримав усі свої позовні вимоги викладені в позовній заяві.
На адресу суду надійшов відзив третьої особи: Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни. Наголошує, що доводи Позивача щодо допущеної помилки при вчиненні нею нотаріальної дії при нотаріальному посвідченні за окремим порядковим реєстровим номером « 1152» від 17.05.2007 р. та реєстровим номером №1164 від 17.05.2007 р. та щодо нікчемності правочинів є безпідставними, оскільки судами дано оцінку стосовно цього в Постанові Верховного Суду від 06 грудня 2019 р. по справі №344/18932/18, Постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року по справі №344/16968/16-ц, а також Постанові Верховного Суду по справі №344/3509/17. Верховний суд у Постанові від 09 жовтня 2019 року по справі №344/3608/18 прямо зазначив що державна реєстрація права власності проведена з дотриманням вимог законодавства.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 було подано заява на Заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації щодо неналежної організації Південно-Західним міжрегіональним управлінням розгляду звернень ОСОБА_1 , перевірки викладених в них фактів, прийняття рішень відповідно до чинного законодавства і забезпечення їх виконання, та нездатності Управління здійснити належний контроль за дотриманням нотаріусом ОСОБА_2 порядку вчинення нотаріальних дій та виконання нею правил нотаріального діловодства під час виконання нею 17.05.2007 року нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вих. №Б-372/12-34/499 від 11.06.2021 року, повідомлено позивача про наступне:
"З порушених у заяві від 04.05.2021 питань щодо дій приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зокрема в частині зазначення серії та номеру спеціального бланку нотаріального документу, на якому, під час виконання 17.05.2007 нотаріусом ОСОБА_2, нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, нотаріусом ОСОБА_2 вчинено посвідчений напис із позначенням окремого порядкового реєстрового номеру « 1164» Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області та Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції неодноразово, в межах компетенції, надавались відповіді ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. Зокрема, за дорученням Міністерства юстиції України від 04.04.2019 №970/19.6.1/32-19, комісією Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у присутності ОСОБА_5 , проведено повторну цільову перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства при посвідченні 17.05.2007 договору купівлі-продажу.
Про результати проведеної цільової перевірки повідомлено Міністерство юстиції України та ОСОБА_5 , яка діяла у Ваших інтересах.
Крім того, на адресу управління юстиції неодноразово надходили звернення з аналогічних питань від ОСОБА_1 та від ОСОБА_6 , яка діяла від Вашого імені, зокрема:
-10.05.2017 надійшло звернення ОСОБА_6 від 05.05.2017, про що їй надано відповідь 31.05.2017 №Б-224/01-34;
-09.06.2017 надійшло звернення ОСОБА_6 від 09.06.2017, про що їй надано відповідь 20.06.2017 №Б-297/01-34;
-12.06.2017 надійшло звернення ОСОБА_6 від 12.06.2017, про що їй надано відповідь 20.06.2017 №Б-297/01-34;
-25.03.2019 та 18.04.2019 надійшли звернення ОСОБА_6 від 19.03.2019 та 16.04.2019, про що їй надано відповідь 24.04.2019 №Б-167/01-34;
-03.06.2019 надійшло звернення ОСОБА_1 від 03.06.2019, про що йому надано відповідь 24.06.2019 №Б-225/01-34;
-24.02.2020 та 02.03.2020 надійшли звернення ОСОБА_1 від 16.02.2020 та 25.02.2020, про що йому надано відповідь 23.03.2020 №Б-113/01-34 із дорученням копій листів Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 31.05.2017 за вих. №Б-224/01-34 та від 24.04.2019 за вих. №Б-167/01-34;
-02.02.2021 надійшло звернення ОСОБА_1 від 01.02.2021, про що йому надано відповідь 15.02.2020 №Б-84/12-34/120.
Встановлення законних та визнання протиправних дій приватним нотаріусом при вчиненні нотаріальних дій покладається на суди.
Враховуючи вищенаведене, звертаємо увагу на такі судові рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.09.2017 апеляційну скаргу відхилено, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 встановлено нікчемність договору купівлі-продажу домоволодіння від 17.05.2017 та земельної ділянки зареєстрованим номером 1152 із використанням спеціального бланка нотаріального документа серії ВЕО номер 522517 із застосуванням наслідків нікчемності договору залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 22.11.2018 (справа 344/4640/17) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 11.07.2017 щодо визнання порушеного особистого немайнового права, визнання дій протиправними і зобов?язання вчинити певні дії, залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 (справа 344/3608/18) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2018 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20.02.2019 щодо визнання протиправною державної реєстрації Івано-Франківським ОБТІ 18.05.2007 права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17.05.2007, зареєстрованого за Nє1152, залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 06.12.2019 (справа № 344/18932/18) касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.08.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19.09.2019 щодо нікчемності договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007, залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду України від 21.09.2020 (справа № 344/1587/16-ц) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.01.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02.04.2019 щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 17.05.2007, за реєстровою дією за №1152, залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 10.02.2021 (справа №344/16968/16-ц) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15.04.2019 щодо скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності, залишено без задоволення".
Листом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вих. №Б-373/12-34/500 від 11.06.2021 повідомлено позивача, що звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка діяла у інтересах позивача, Міжрегіональним управлінням своєчасно були розглянуті та надано відповіді.
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не відповідає нормам законодавства та фактичним обставинам справи, а тому звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Відповідно до абзацу першого та другого статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно з абзацом першим статі 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльні - зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що будь-яке втручання діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому чи вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудна відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.
Частиною другою статті 21 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Таким чином, Міністерство юстиції України та його територіальні органи наділені організаційно-контролюючими функціями щодо дотримання нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій, та не може здійснювати втручання у діяльність нотаріуса.
Водночас, відповідно до статті 18 Закону Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів.
Проведення повторної перевірки з питань, які вже були предметом перевірка не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межа предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України його територіальних органів.
Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів затверджується Міністерством юстиції України.
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватним нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України
Так, судом встановлено, що за дорученням Міністерства юстиції України від 04.04.2019 №970/19.6.1/32-19, комісією Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у присутності ОСОБА_5 , проведено повторну цільову перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства при посвідченні 17.05.2007 договору купівлі-продажу.
Про результати проведеної цільової перевірки повідомлено Міністерство юстиції України та ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах Позивача.
Матеріалами справи підтверджено, що на адресу Міністерства юстиції України та його територіальних управлінь неодноразово надходили звернення з аналогічних питань від Позивача та від ОСОБА_5 , яка діяла від його імені, на що надавалися обґрунтовані відповіді та наголошувалося, що встановлення законних та визнання протиправних дій приватним нотаріусом при вчинені нотаріальних дій не відноситься до повноважень Міністерства та його територіальних органів, а покладається на суди.
Суд звертає уваги, що судами неодноразово розглядалося питання щодо законності нотаріальних дій, вчинених Третьою особою щодо спірного нерухомого майна Позивача, де судами було встановлено правомірність дій Третьої особи.
Так, ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.09.2017 апеляційну скаргу відхилено, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 встановлено нікчемність договору купівлі-продажу домоволодіння від 17.05.2017 та земельної ділянки зареєстрованим номером 1152 із використанням спеціального бланка нотаріального документа серії ВЕО номер 522517 із застосуванням наслідків нікчемності договору залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 22.11.2018 у справі №344/4640/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 11.07.2017 щодо визнання порушеного особистого немайнового права, визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №344/3608/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2018 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20.02.2019 щодо визнання протиправною державної реєстрації Івано-Франківським ОБТІ 18.05.2007 права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17.05.2007, зареєстрованого за №1152, залишено без задоволення.
Крім того, постановою Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 344/18932/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.08.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19.09.2019 щодо нікчемності договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007, залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду України від 21.09.2020 у справі № 344/1587/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.01.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02.04.2019 щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 17.05.2007, за реєстровою дією за №1152, залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 344/16968/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15.04.2019 щодо скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності, залишено без задоволення.
Варто зазначити, що Міністерство юстиції України не є суб'єктом державної реєстрації і не здійснює будь-які реєстраційні дії.
Статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачені повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав.
Так Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативне правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації та територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України Про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз'яснення для застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими акта.
З огляду на викладене, Міністерство юстиції України виконує організаційні та контрольні функції у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме мало не є суб'єктом, що безпосередньо здійснює державну реєстрацію нерухомого майна.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.
Таким чином, після 30.04.2016 Міністерство юстиції України не є суб'єктом держаної реєстрації і не має повноважень щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі, й на підставі рішення суду.
Отже відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства та у спосіб встановлений законом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачено, зокрема, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті.
У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про: скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України; виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов'язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку; зобов'язання державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов'язання; тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Отже, Міністерство юстиції України може скасувати рішення державного реєстратора за умови задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність такого реєстратора у сфері державної реєстрації.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Висновки відповідача, на думку суду, підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими та такими що, відображають дійсність обставин справи.
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що Позивач належним чином не довів та не обґрунтував позовні вимоги до Міністерства юстиції України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд,-
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.