03 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/16564/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернова Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву, подану представником позивача в порядку ст. 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 11.04.2023 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 11.04.2023 року.
Рішення набрало законної сили та позивачу 29.01.2025 надіслано виконавчі листи.
Представник позивача Дзісь Андрій Романович звернувся до суду із заявою, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у невиконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 р. по адміністративній справі №240/16564/23;
- винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області: Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 11.04.2023 з урахування м доплати за понаднормовий стаж у розмірі - 2359,26 грн.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що всупереч рішення суду відповідач не здійснив перерахунку і продовжує неправомірно виплачувати позивачеві пенсію у попередньому розмірі. Наголошує, що доплата на виконання рішення суду повинна рахуватися зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, тобто за формулою: 8738,01 х 1% х 27 (42 роки - 15 років) = 2359,56 грн. Однак, Головне управління повідомило позивача, що розмір її пенсії буде зменшено, тобто застосовано двоскладову формулу відповідно до ч. 2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки інші зобов'язання в даній постанові відсутні, для проведення перерахунку пенсії зі збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років згідно положень частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ без застосування двоскладової формули
Представник позивача зазначає, що Пенсійним фондом не враховано той факт, що судом було встановлено, що пенсія позивачу призначена до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін, але пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, тому на неї не поширюється вказана умова.
Представник позивача наполягає, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшли заперечення на заяву, в яких просив відмовити за безпідставністю у задоволенні заявлених вимог, та в обгрунтування зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Розмір її пенсії станом на 11.04.2023 становить - 9663,25 грн., в тому числі:
- 3720,91 грн. - розмір пенсії;
- 460,46 грн. - доплата за 22 роки понаднормового стажу;
- 113,88 грн. - додаткова пенсія як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС З категорії;
- 5368,00 грн. - доплата по суду (стаття 39 ЗУ №796) від прожиткового мінімуму.
На виконання рішення №240/16564/23 розмір пенсії збільшено на 1% від середньомісячного фактичного заробітку 504,50 грн. (77188,82700 грн. - заробіток, ОСОБА_1 який враховано для обчислення пенсії за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.03.2008 : на 153 місяці), за кожен рік роботи понад встановлений стаж у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону №796.
Розмір пенсії в результаті перерахунку на виконання рішення суду №240/16564/23 з 11.04.2023 становитиме 9339,01 грн., в тому числі:
- 3720,91 грн. - розмір пенсії;
- 136,22 грн. - збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років на виконання рішення №240/16564/23, тобто 27% від середньомісячного заробітку 504,50 грн.;
- 113,88 грн. - додаткова пенсія як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС до 3 категорії;
- 5368,00 грн. - доплата по суду (стаття 39 ЗУ №796) від прожиткового мінімуму.
Розглядаючи вказану заяву, судом враховується таке.
Відповідно до пункту 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності.
Ця стаття містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Суд зазначає, що звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Згідно з позицією Верховного Суду (постанови по справі №805/1458/17-а від 21 березня 2019 року, від 05 липня 2021 року по справі №260/636/19, від 18 грудня 2020 року по справі № 200/5793/20-а), звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження стосовно вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, до якої вдаються тоді, коли позивач вичерпав усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Суд зазначає, що наразі відсутні відомості, чи перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду №240/16564/23, а тому вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у невиконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 р. по адміністративній справі №240/16564/23, є передчасною.
Стосовно вимоги про постановлення окремої ухвали суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
За приписами частин першої, четвертої, п'ятої та дев'ятої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З аналізу наведених норм слідує, що при виявленні під час розгляду справи порушення закону судом може бути постановлена окрема ухвала, у якій мають бути визначені вказівки щодо усунення порушень. Якщо ж такі порушення містять ознаки кримінального правопорушення, така ухвала надсилається прокурору або органу досудового розслідування. При цьому реалізація права суду на постановлення окремої ухвали безпосередньо пов'язана з виявленням порушення закону саме судом під час розгляду справи і таке виявлення судом має бути належним чином обґрунтовано та підтверджено відповідними доказами.
Окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду ознак порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.
Дослідивши представником позивача заяву в цій частині, суд дійшов висновку, що на обгрунтування вимоги про постановлення окремої ухвали не наведено обставин, які можуть свідчити про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, які носять очевидний протиправний характер та спрямовані на перешкоджання правосуддю.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, поданої представником позивача в порядку ст. 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Керуючись статтями 241-243, 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви, поданої представником позивача в порядку ст. 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Г.В. Чернова