03 квітня 2025 року м.Суми
Справа №592/14387/23
Номер провадження 22-ц/816/486/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Семиволосом Володимиром Владиславовичем,
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 травня 2024 рокуу складі судді Литовченка О.В., ухваленого в м. Суми, повне судове рішення складено 14 травня 2024 року,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі - ТОВ «Сумитеплоенерго») звернулося до суду із вказаним позовом.
Позовні вимоги мотивує тим, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 серпня 2023 року скасовано судовий наказ, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми 31 січня 2023 року за заявою ТОВ «Сумитеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 18 червня 2019 року ТОВ «Сумитеплоенерго» було визначено виробником та виконавцем послуг в м. Суми з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 745 від 21 грудня 2019 року встановлено розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії споживачам, які були приєднані до інженерних мереж ТОВ «Сумитеплоенерго» окремо для кожної будівлі згідно з додатками № 1, 2 до цього рішення.
ОСОБА_1 є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,2 кв. м. 01 жовтня 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води». Відповідач з червня 2020 року по грудень 2022 року користувався послугами позивача з централізованого опалення. Станом на дату подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед позивачем 29 354,68 коп. за послугу постачання теплової енергії, заборгованість в сумі 55,06 грн по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку, 61,36 грн - заборгованість за послугу заміни ВКО та 34,10 грн - заборгованість з абонплати.
Зазначає, що нарахування оплати за спожиті відповідачем послуги з централізованого опалення здійснювалось позивачем на підставі тарифів, на послуги теплопостачання для категорії споживачів «Інші» встановлені постановою НКРЕКП № 89 від 14 січня 2020 року, № 639 від 17 березня 2020 року, № 2256 від 30 листопада 2020 року, № 41 від 13 січня 2021 року. Також позивачем розраховано розмір плати за абонентське обслуговування згідно з прямими фактичними витратами відповідно до постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування».
Зазначає, що з моменту укладення договору та станом на 18 січня 2023 року від відповідача жодних заперечень щодо якості та кількості наданих послуг з централізованого опалення або щодо відмови від наданих послуг - не надходило.
На підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні збитки. Крім того, відповідно до п. 5.1.2 договору за порушення строку розрахунку відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 29 354,68 грн; по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 55,06 грн та 61,36 грн - по внескам за послугу заміни ВКО; заборгованість з абонплати - 34,10 грн; 469,64 грн - 3% річних, 1234,34 грн - пені та 1741,14 грн - інфляційні збитки.
04 січня 2024 року позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 37 304,14 грн; по внескам з обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 55,06 грн та 61,36 грн - заборгованість по внескам за послугу заміни ВКО; заборгованість з абонплати - 34,10 грн; 469,64 грн - 3% річних; 1234,34 грн - пеня та 1741,14 грн - інфляційні збитки (а.с. 157-158, Т. 1).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 травня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Сумитеплоенерго» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 31 жовтня 2020 року по 30 листопада 2023 року в сумі 37 304,14 грн; заборгованість за надані послуги із внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 55 грн 06 коп., та 61 грн 36 коп. заборгованості з внесків за послугу заміну ВКО; заборгованість за надані послуги з абонентської плати в сумі 34 грн 10 коп.; 469 грн 64 коп. - 3% річних; 1 234 грн 34 коп. - пені та 1741 грн 14 коп. інфляційних збитків.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Семиволоса В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити за недоведеністю позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що, на його думку, рахунки № НОМЕР_1 і акти прийому-передачі теплової енергії є недостовірними, неналежними і недопустимими доказами, а відомості зняття показань з засобів обліку теплової енергії - недостатніми доказами по справі.
Вказує на те, що в рахунках № НОМЕР_1 та актах прийому-передачі теплової енергії кількість калорій не зрозуміло звідки взялася та її неможливо перевірити. Щодо відомостей зняття показань з засобів обліку теплової енергії вказує на те, що вони стосується всіх 60 власників (орендарів) будинку, а не конкретного споживача.
Акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки № 500 виготовлено без урахування показників загальнобудинкового лічильника, як то передбачено положеннями ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водпостачання», а тому є недопустимими доказами.
Вказані документи, на думку скаржника, не містять інформації щодо предмета доказування.
Зазначає, що за весь період часу з 01 жовтня 2020 року по 30 листопада 2023 року відсутній основний показник всіх розрахунків - визначення індивідуальної частки відповідача в загальній кількості тепла, отриманого багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .
На думку сторони відповідача, судом були допущені порушення норм процесуального права, а саме: порушення принципу гласності та відкритості судового процесу; суд залишив без відповіді звернення відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження; обраний судом хід ведення судового процесу практично позбавив відповідача можливостей довести обставини, які мають значення для справи, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень Крім того, в порушення вимог ст. 194 ЦПК України, суд першої інстанції, відмовивши у прийнятті зустрічного позову, не долучив до матеріалів справи копію зустрічної позовної заяви.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін. Зазначає, що в ході судового розгляду суд першої інстанції детально дослідив та оцінив належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих позивачем доказів у їх сукупності і дійшов правильного висновку щодо їх достовірності та невідповідності заявлених доводів відповідача. Стверджує, що позивачем правильно та законно проведено нарахування за спожиті відповідачем послуги з постачання теплової енергії, які відповідачем не спростовано належними та достовірними доказами і розрахунками. Обсяги та вартість наданих послуг з постачання теплової енергії досліджені судом та підтверджуються матеріалами справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 18 червня 2019 року «Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми» ТОВ «Сумитеплоенерго» було визначено виробником та виконавцем послуг в м. Суми з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 55,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24; 26-27, Т. 1).
01 жовтня 2011 року між ТОВ «Сумитеплоенерго» та ОСОБА_1 укладено договір № 500-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (а.с. 16-22, Т. 1).
Згідно з п.п. 1.7, 1.8 договору характеристика об'єкту (об'єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) споживання - договірні навантаження теплової енергії вказані в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Умови обліку споживання послуг, характеристики засобів обліку води і теплової енергії вказані в додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору розмір тарифів на послуги встановлюється НКРРКП відповідно до чинного законодавства України.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.2 договору).
Споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (а.с. 4.3).
Щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого (додаток № 3), є невід'ємною частиною договору та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем послуги. (п. 4.4 договору).
При виникненні потреби, але не менше одного разу на рік, сторони за цим договором проводять звірку розрахунків за послуги з оформлення акту звірки взаємних розрахунків за договором (п. 4.6 договору).
Відповідно до п. 4.2.19 споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені цим договором строки.
Згідно з п. 5.1.5 в разі несвоєчасної оплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги виконавця, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і світкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.
Невід'ємну частину цього договору становлять: додаток № 1 «Характеристика об'єкту (об'єктів) надання послуг, обсяги та нормативи споживання - договірні навантаження теплової енергії»; додаток № 2 «Умови обліку спожитих послуг», додаток № 3 «Акт прийому-передачі теплової енергії», додаток № 4 «Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві», додаток № 5 «Протокол узгодження розподілу теплової енергії між споживачами».
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Сумитеплоенерго» були надані: пояснення щодо відпуску теплової енергії по приміщенням ОСОБА_1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за період червень 2020 - грудень 2022 року (а.с. 28, Т. 1), копії відомостей зняття показників лічильника комерційного обліку теплової енергії (29-42; 193-219. Т. 1), копії акту прийому-передачі теплоенергії (а.с. 43; 220, Т. 1); розподіл нарахувань за загальним лічильником теплової енергії, встановленого за адресою: АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що опалювальна площа належна споживачу ОСОБА_1 50,80 кв. м, опалювальний об'єм приміщень 202,18 м3, що становить 2,129% від загального об'єму (а.с. 70, Т. 1); копії рахунків № 500 та актів прийому-передачі теплової енергії та або гарячої води до договору № 500-Т від 01 жовтня 2011 року (а.с. 47-68; 71-115; 160-171; 221, Т. 1).
Відповідно до наданих позивачем відомостей розрахунків за період з 01 червня 2020 року по 31 грудня 2022 року за відповідачем обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 29 354,68 грн, по абонплаті - 34,10 грн; по внескам за обслуговування ВКО - 55,06 грн; по внескам за заміну ВКО - 61,36 грн (а.с. 6, Т. 1).
З відомостей розрахунків за період з 01 січня 2023 року по 30 листопада 2023 року за послугу з постачання теплової енергії також нараховано заборгованість в розмірі 7949,46 грн (а.с. 159, Т. 1).
Крім того, позивачем було нараховано за період з листопада 2020 року по лютий 2022 року інфляційні збитки в розмірі 1741,14 грн та за період з 11 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року 3% річних - 469,64 грн (а.с. 6-10, Т. 1).
Також нараховано за період з 11 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року пеню в розмірі 1234,34 грн (а.с. 11-14, Т. 1).
31 січня 2023 року Ковпаківський районний суд м. Суми видав судовий наказ № 592/894/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 29354,68 грн; внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 55,06 грн та внески за заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 61,36 грн; заборгованість за надані послуги з абонентської плати в сумі 34,10 грн; 3% річних в розмірі 469,64 грн; пеню в розмірі 1234,34 грн; інфляційні збитки в розмірі 1741,14 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 268,40 грн.
Ковпаківський районний суд м. Суми ухвалою від 29 серпня 2023 року у справі № 592/894/23 судовий наказ від 31 січня 2023 року, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми за заявою ТОВ «Сумитеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії скасував.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих позивачем доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що відповідач отримав від ТОВ «Сумитеплоенерго» послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , однак плату за них по встановленим тарифам своєчасно не здійснив, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 37304,14 гр, яка підлягає стягненню з відповідача. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 55,06 грн та 61,36 грн внесків за обслуговування вузла комерційного обліку та заборгованість за послуги з абонплати в сумі 34,10 грн. Також на підставі ч. 1 ст. 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню з відповідача пеня за договором № 500-Т від 01 жовтня 2011 року, інфляційні втрати та 3% річних.
Колегія суддів вважає, що такі висновки місцевого суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
З пункту 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до комунальних послуг належить, зокрема послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Положеннями ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачено що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач факт надання позивачем послуги з постачання теплової енергії не заперечує, з приводу якості та кількості наданих послуг до ТОВ «Сумитеплоенерго» - не звертався.
Суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та встановивши, що відповідач не виконував зобов'язання з оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, не сплачував внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, за послугу заміни вузла комерційного обліку та абонплату, у зв'язку з чим виникла заборгованість, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги, що рахунки № 500, акти прийому-передачі теплової енергії є недостовірними, неналежними і недопустимими доказами, а відомості зняття показань з засобів обліку теплової енергії - недостатніми доказами, є припущеннями відповідача та не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідач заперечує проти наведених нарахувань за спожиті послуги з постачання теплової енергії, зазначаючи, що неможливо встановити, яким чином позивач визначив із загального обсягу спожитої теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 обсяг саме спожитої ним теплової енергії, водночас свого контррозрахунку суду не надав та не спростував належними та допустимими доказами надані позивачем розрахунки заборгованості за спожиті послуги. До позивача з приводу незгоди щодо проведених нарахувань за спожиті послуги з постачання теплової енергії він не звертався.
Відповідач подав суду апеляційної інстанції 23 клопотання про визнання доказів недостатніми, недостовірними, неналежними та недопустимими. З цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінує докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. На думку колегії суддів, підстав для визнання доказів неналежними, недопустимими, недостовірними та недостатніми не вбачається.
Порушень судом норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Доводів щодо незгоди з обрахуванням розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних апеляційна скарга не містить.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367; 374; 375; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Семиволосом Володимиром Владиславовичем, залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 травня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов