03 квітня 2025 року м.Суми
Справа №585/1862/24
Номер провадження 22-ц/816/487/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Яковець Юлією Ігорівною,
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2024 року у складі судді Цвєлодуб Г.О., ухваленого в м. Ромни Сумської області,
в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал банк» (далі по тексту - АТ «Універсал банк») звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 03 серпня 2020 року між банком та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви, укладено договір про надання банківських послуг «Мonobank». Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. АТ «Універсал банк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Разом з цим, у ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 03 серпня 2020 року, станом на 04 березня 2024 року виникла заборгованість в розмірі 72039 грн 76 коп., яка являє собою загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2024 року позовні вимоги АТ «Універсал банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03 серпня 2020 року у розмірі 72039 грн 76 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Яковець Ю.І., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, позивачем не було надано доказів на підтвердження відкриття банківського рахунку, видачі кредитної картки із зазначенням її реквізитів, доказів перерахування кредитних кошів на картку чи рахунок відповідача, а також розміру заборгованості за тілом кредиту.
Вказує на те, що судом першої інстанції не була взята до уваги правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17. Наголошує на тому, що надані позивачем умови та правила, і тарифи не містять підпису позичальника, а матеріали справи не містить підтвердження, із зазначенням дати та часу, одержання відповідачем у електронному вигляді умов та правил, паспорту споживчого кредиту та тарифів. У підписаній відповідачем анкеті - заяві не зазначено ані процентної ставки за користування кредитними коштами, ані строку повернення кредиту, ані відповідальності за порушення зобов'язання, ані умов надання позичальнику овердрафту. Тому, на думку заявника апеляційної скарги, відсутні правові підстави для нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, розмір яких становить 51066 грн 17 коп.
Посилаючись на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вказує на безпідставність нарахованих позивачем з 24 лютого 2022 року неустойки.
У визначений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу позивачем подано не було.
Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 16).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що відповідач ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення. Заявник просить встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць.
До кредитного договору банк додав умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank (а.с. 27-48).
До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, в якому містяться умови та порядок кредитування споживання з відміткою в графі підпису споживача «споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання договору», підтвердження про підписання відповідачем саме цього паспорту споживчого кредиту позивач суду не надав (а.с. 49-51).
Додатком до позовної заяви є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с.52).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 03 серпня 2020 року, станом на 04 березня 2024 року заборгованість за наданим кредитом (тілом кредит) становить 72039 грн 76 коп. (а.с. 12-14).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містять у собі умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), тарифи, таблицю обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, які, як зазначає позивач, викладені в редакції, чинній на момент укладення договору. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Посилаючись на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним з позивачем договором, станом на 04 березня 2024 року утворилася заборгованості за тілом кредиту у сумі 72039 грн 76 коп., які підлягають стягненню на користь позивача.
Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює сторона яка кредитує (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмірі кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Додані ж банком до позову умови і правила надання банківських послуг, тарифи, таблиця обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, в яких визначені умови кредитування, не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки не підписані відповідачем, на що не звернув увагу суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення.
Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За положеннями ст. 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Проте, надані позивачем умови і правила надання банківських послуг, тарифи, таблиця обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Доказів, протилежного, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, банком надано не було.
При цьому, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Усупереч доводів апеляційної скарги, підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить погоджений сторонами договору розмір відсотків за користування кредитними коштами, що становить 3,2 % в місяць.
Використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою про рух коштів по картці клієнта ОСОБА_1 від 30 травня 2024 року, що є належним та допустимим доказом існування у відповідача кредитної заборгованості.
Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» просить стягнути виключно заборгованості за тілом кредиту, що становить 72039 грн 76 коп.
Повторно дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 03 серпня 2020 року та виписку по картці від 30 травня 2024 року, колегією суддів було встановлено, що нараховані банком відсотки за користування кредитними коштами на загальну суму 51071 грн 16 коп. були списані за рахунок збільшення тіла кредиту, що суперечить приписам ст.ст. 1048, 1049 ЦК України.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що вимог про стягнення відсотків банком взагалі не заявлялося, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 37951 грн 10 коп. (160328,26 (загальна сума витрат за картковим рахунком) - 71306 грн (розмір внесених відповідачем коштів на погашення боргу) - 51071,16 (списаних відсотків за рахунок тіла кредиту) . Відповідно рішення суду, з підстави визначених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.
Крім того, пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1595 грн 17 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що у суді першої інстанції відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5300 грн 00 коп., що підтверджується наданими договором про надання правничої допомоги від 23 травня 2024 року (а.с. 109), актом наданих послуг від 01 липня 2024 року (а.с. 110) та платіжною інструкцією від 27 травня 2024 року (а.с. 111). На переконання колегії суддів зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає ступеню складності справи, часу витраченому адвокатом на виконання договору, обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підстав для зменшення розміру цих витрат, які підлягають розподілу між сторонами не вбачається.
Тобто, пропорційно до частки позовних вимог у задоволенні яких позивачу було відмовлено, з позивача на користь відповідача належить стягнути 2507 грн 92 коп. понесених в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу.
Також, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача належиться стягнути 2149 грн 24 коп. судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 369, п.2 ч.1 ст. 374, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Яковець Юлією Ігорівною, задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» 37951 гривню 10 копійок заборгованості за кредитним договором та 1595 гривень 17 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» на користь ОСОБА_1 2507 гривень 92 копійки витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.
В іншій частині позову Акціонерного товариства «Універсал банк» відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» на користь ОСОБА_1 2149 гривень 24 копійки судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов