02 квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.03.2025 р., якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 щодо бездіяльності слідчого ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області.
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді. Постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області внести відомості до ЄРДР щодо оголошення у розшук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про розгляд питання щодо бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР щодо оголошення у розшук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Узагальнені доводи апелянта.
На обґрунтування апеляційних вимог щодо скасування оскаржуваної ухвали, апелянт зазначає, що рішення слідчого судді є необґрунтованим та незаконним.
На думку апелянта, слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що слід відмовити у відкритті провадження за її скаргою. Зазначає, що скарга стосується бездіяльності уповноважених осіб ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області, які після отримання заяви, повинні були внести відомості до ЄРДР щодо оголошення у розшук ОСОБА_7 .
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 щодо бездіяльності слідчого ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області.
Рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що питання, які включено скаржником до поданої скарги, не містять вимог, які могли б бути предметом оскарження до слідчого судді.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Можливість особи звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є її невід'ємним правом. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, у пунктах 1-8 ч.1ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зазначені у ч.1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних дій, бездіяльності слідчого, прокурора не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.
Наведений у даній статті перелік рішень, дій або бездіяльності, що може бути предметом оскарження, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 березня 2019 року у справі за №807/1456/17, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Бездіяльність пов'язана із нездійсненням процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов'язаний здійснити, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України, може бути оскаржена виключно щодо тих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор безумовно зобов'язані вчинити саме у визначений Кримінальним процесуальним кодексом строк, але з різних причин їх не вчиняє.
Із змісту скарги поданої адвокатом ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_6 до суду першої інстанції вбачається, що скаржниця просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області внести дані до ЄРДР щодо оголошення у розшук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, в поданій скарзі апелянт зазначає вимоги щодо зобов'язання службових осіб вчинити дії, які не є тими процесуальними діями, які слідчий чи прокурор безумовно зобов'язані вчинити саме у визначений Кримінальним процесуальним кодексом строк, але з різних причин їх не вчиняє.
Тому, враховуючи, що скарга ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_6 не містить будь-яких посилань на жодне з рішень, дій або бездіяльності, які визначені ст. 303 КПК України, є вірним висновок слідчого судді, що слід відмовити у відкритті провадження за її скаргою, відповідно до положень ч. 4 статті 304 КПК України.
З огляду на наведене, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам ст. ст. 303, 306-307 КПК України, є законним і обґрунтованим, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.03.2025 р., якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про розгляд питання щодо бездіяльності слідчого ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді