Справа № 309/146/24
Закарпатський апеляційний суд
31.03.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/488/24, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 04.06.2024.
Цим вироком з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.06.2024:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Широке Широківського району Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , громадянин України, неодружений, непрацюючого, з професійною технічною освітою, раніше неодноразово судимий, востаннє 05.03.2024 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ст. 395 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років, засуджений:
- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного ОСОБА_6 покарання частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.03. 2024, а саме позбавлення волі на строк 01 (місяць), остаточно до відбування призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 01 (один) місяць.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Строк відбування ОСОБА_6 покарання визначено рахувати з 22 год 10 хв- 12.12.2023.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчих експертиз в загальному розмірі 3786 грн 40 коп.
Речові докази: мотобур марки «Champion AG252», який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_9 , залишено останньому; велосипед, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 , залишено останньому; DVD диск з інформацією, що фіксувала подію 12.12.2023 із будівлі автостанції по вул. І. Франка, 118 в м. Хуст, та DVD диск з інформацією, що фіксувала подію 02.12.2023 із приміщення магазину «Дніпро М» по вул. Львівській, 23 в м. Хуст, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, - залишено в матеріалах кримінального провадження.
Згідно вироку ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
-2-
02.12.2023 приблизно о 19 год 30 хв, під час дії Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» ОСОБА_6 , проходячи повз магазину «Дніпро М», розташованому за адресою м. Хуст, вул. Львівська, 23, Закарпатської області, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи караність та протиправність своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого протиправного збагачення за рахунок таємного викрадення чужого майна, таємно викрав з під приміщення вказаного магазину належний ОСОБА_9 , бувший у користуванні, мотобур марки «Сhаmріоn АG0252» вартістю 3735 грн, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
12.12.2023 приблизно о 17 год 40 хв, під час дії Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» ОСОБА_6 , знаходячись біля кафе «У Макса», розташованому на території автостанції в м. Хуст Закарпатської області по вул. Івана Франка, 118, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи караність та протиправність своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого протиправного збагачення за рахунок таємного викрадення чужого майна, таємно викрав належний ОСОБА_10 , бувший у користуванні велосипед вартістю 1928 грн, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить пом'якшити признане йому вироком від 04.06.2024 покарання, призначивши таке із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 01 (один) місяць. Стверджує, що визнав вину, активно сприяв розкриттю злочину, є молодим за віком, має на утриманні неповнолітню дитину.
У доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Стверджує, що викладені у вироку висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Не здійснював крадіжки належного ОСОБА_9 мотобура, а взяв його через те, що вважав викинутим, оскільки такий знаходився на сходах між магазином, який був зачинений, та смітником. Вину у вчиненні крадіжки велосипеда визнає, і з урахуванням того, що вартість викраденого становить 1928 грн, просить пом'якшити йому покарання, призначивши штраф або виправні роботи. Просить викликати та допитати потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10
26.03.2025 захисник-адвокат ОСОБА_7 подала клопотання, в якому просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна від 12.12.2023 у потерпілого ОСОБА_10 , на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а за епізодом крадіжки майна від 02.12.2023 у потерпілого ОСОБА_9 призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 04 (чотири) місяці, або застосувати положення ст. 75 КК України.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що повідомлення про час та місце розгляду кримінального провадження вказаним учасникам кримінального провадження направлено відповідно до вимог законодавства і вони вважаються належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду; даних про поважність причин неявки та заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін від них не надходило; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки; прокурор та сторона захисту не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі потерпілих.
-3-
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката, які просили закрити кримінальне провадження за епізодом викрадення майна у потерпілого ОСОБА_10 у зв'язку з декриміналізацією, а за епізодом крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_9 призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, думку прокурора ОСОБА_5 , яка частково підтримала позицію сторони захисту, заперечивши застосування щодо ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України при призначенні покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга з доповненнями до неї підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, судове рішення (вирок), який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних провадженнях, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, у тому числі ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням, передбачених цим Кодексом, вимог щодо кримінального провадження, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням у ньому належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви не врахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановленні стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.
-4-
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
За змістом ст. 349 КПК України після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу.
Колегія суддів уважає, що при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , судом першої інстанції не дотримані передбачені ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, допущена неповнота та поверховість при дослідженні його фактичних обставин, у тому числі, викладені у вироку висновки не підтверджені наведеними у ньому доказами, які були досліджені під час судового розгляду, у зв'язку з чим такий не може бути визнано законним та обґрунтованим.
Апеляційним судом встановлено, що судовий розгляд було проведено без участі потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які подали заяви про розгляд кримінального провадження без їхньої участі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Той факт, що потерпілі подали заяви про проведення судового розгляду без їхньої участі, не звільняє суд від обов'язку повідомляти їх про час та місце судового засідання.
Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції жодного разу не повідомляв потерпілих про час та місце судових засідань, що свідчить про порушення судом вимог ч. 2 ст. 318 КПК України.
Апеляційним судом також встановлено, що у судовому засіданні 17.04.2024 було визначено порядок дослідження доказів, а саме: дослідити експертизи, допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі дані, що свідчить про те, що судовий розгляд здійснювався не за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому, із журналу та звукозапису судового засідання від 17.04.2024 вбачається, що обвинувачений надав пояснення з приводу обставин, які мали місце, проте у вироку таких показань не викладено, а лише формально зазначено, що обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся та підтвердив обґрунтованість обвинувачення.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що під час судового розгляду обвинувачений фактично не визнавав вину у вчиненні крадіжки мотобуру, зазначаючи, що такий знайшов, бо він стояв на сходах біля магазину, який був закритий. Про такі обставини обвинувачений ОСОБА_6 зазначає і у доповненні до апеляційної скарги.
Однак, суд першої інстанції, не зважаючи на ці твердження обвинуваченого, визнав доведеною вину ОСОБА_6 за цим епізодом, належним чином не спростувавши указані показання ОСОБА_6 , у тому числі не пославшись на будь-які докази, які б їх спростовували.
-5-
При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом не досліджувався відеозапис з камер відеоспостереження із приміщення магазину «Дніпро М» по вул. Львівській, 23 у м. Хуст.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що указаний відеозапис прокурором у суді першої інстанції не надавався і у наданих апеляційному суду матеріалах відсутній, хоча згідно постанови слідчого від 07.12.2023 диск із такими відеозаписом визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Аналогічна ситуація має місце і щодо відеозапису з камер відеоспостереження із будівлі автостанції м. Хуст по вул. І. Франка, 101.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що у судовому засіданні 03.06.2024, прокурор надав суду постанови про визнання речовими доказами дисків із відеозаписами з камер відеоспостережень від 13.12.2023 та 07.12.2023, а також предметів крадіжки від 13.12.2023, копії ухвали слідчого судді від 14.12.2023 та вироку від 05.03.2024, на які суд посилається у вироку. Однак, як вбачається із журналу та звукозапису судового засідання, такі судом не досліджувалися, а лише були зачитані прокурором. При цьому, порядок дослідження доказів не змінювався.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що висновки суду першої інстанції є передчасними та необґрунтованими, а тому вирок визнається належним чином невмотивованим та незаконним, оскільки ухвалений з істотними порушеннями вимог КПК України, у тому числі положень ст. 370, 373 цього Кодексу щодо законності та вмотивованості судового рішення.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, що у свою чергу свідчить про неповноту судового розгляду, оскільки судом не досліджувались обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути визнано законним та обґрунтованим.
За таких обставин, вирок суду за змістом та формою не відповідає вимогам ст. 370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до приписів ст. 409, 412 КПК України, а тому з урахування усіх порушень, встановлених під час апеляційного розгляду кримінального провадження, вирок підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що встановлені порушення, які були допущені судом першої інстанції при ухвалені вироку, з урахуванням положень ст. 2, 7, 9, 409, 412, 415 КПК України, є істотними та такими, що тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд враховує положення ч. 1 ст. 412 КПК України, відповідно до яких істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Водночас, згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційною інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою статті 412 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.
Відповідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
-6-
При цьому апеляційний суд також виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися принципу законності.
В той же час, відповідно до положень ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність, то вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в іншому складі.
Враховуючи наведене, доводи клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за епізодом крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_10 , у зв'язку із декриміналізацією та призначення ОСОБА_6 за епізодом крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_9 покарання із застосуванням положень ст. 69 або 75 КК України, підлягають до ретельної перевірки та належної оцінки судом першої інстанції під час нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки апеляційний суд не має права вирішувати наперед ці питання, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно усунути наведені вище порушення закону, ретельно дослідити обставини, зазначені в цій ухвалі, дати належну оцінку доказам з урахуванням позицій сторін обвинувачення та захисту з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, із зазначенням мотивів, з яких суд приймає до уваги одні докази та відкидає інші, і в залежності від установлених обставин, ухвалити законне, обґрунтоване та належним чином вмотивоване рішення.
Тому, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні питання в частині запобіжного заходу, апеляційний суд враховує положення ст. 419 КПК України, а також ст. 177, 194 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини, а також дані про особу обвинуваченого, неодружений, непрацюючий, раніше неодноразово судимий, у тому числі за кримінальні правопорушення проти власності, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчиняти інші кримінальні правопорушення .
Тому, на переконання апеляційного суду, наведені вище обставини викликають необхідність тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
-7-
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 04.06.2026, із урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 14.06.2024, щодо ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, - скасувати призначивши новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 29.05.2025 включно.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді