Справа № 303/12887/23
Іменем України
06 березня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Кожух О.А., Мацунич М.В.
з участю секретаря Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року, у справі № 303/12887/23 (Головуючий: Куцкір Ю.Ю.), -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє - ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до держави Україна в особі державного органу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що поліцейським СРПП ВП №1 Мукачівського РУП у Закарпатській області Кохан М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №045325 відносно позивача ОСОБА_1 притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, який було закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивача вважає, що внаслідок незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності йому було спричинено моральну шкоду, так як він працює водієм і дана ситуація вплинула на його емоційний стан, він хвилювався, змушений був змінити графік роботи для явки в судові засіданні до суду, докладати додаткових зусиль для організації свого звичного життя, яке змінилося через необхідність доводити свою невинуватість в суді. В даному випадку, таким тривалим порушенням його конституційних прав і свобод, позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 50 000 гривень, яку просить суд стягнути на його користь із державного бюджету України.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції Головне управління Національної поліції в Закарпатській області подало апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як працівники ГУНП в Закарпатській області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальними діями, а не рішенням суб'єкта владних повноважень, достатніми для відшкодування моральної шкоди. Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи відповідача щодо з'ясування чим саме підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Заслухавши пояснення представника ГУНП в Закарпатській області Олексій В.В., який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає. Що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Штець І.І. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку електронного листа і його неявка не перешкоджає розгляду у його відсутності відповідно до ч2 ст. 372 ЦПК України.
Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Статті 1173,1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади чи місцевого самоврядування та їх посадовими особами, які є відмінними від загальних підстав делікатної відповідальності.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів ( ч 1 ст. 1173 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи ( ч 1 ст. 1174 ЦК України).
Наведеними правовими нормами передбачено, що для покладення відповідальності за дії посадових осіб та органів державної влади чи місцевого самоврядування наявність їх вини не є обов'язковою. Проте цими приписами встановлена обов'язковість інших трьох елементів складу цивільного правопорушення встановлених яких є необхідним для покладення відповідальності за завдану шкоду на державу, АРК або орган місцевого самоврядування.
Протиправність дій чи бездіяльності посадової особи або органу є одним із обов'язкових елементів, встановлення якого створює сукупність підстав для виникнення обов'язку з відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, оскільки за змістом статтей 1173,1174 ЦК України підлягає відшкодуванню шкода, завдана не будь - якими, а саме незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади чи його посадової особи.
Під протиправністю потрібно розуміти безпосередньо суперечність (невідповідність) рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадові або службові особи вимоги закону чи іншого нормативного акта.
Розгляд справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за статтею 124 КУпАП здійснюють судді районних, районних умісті, міських чи міськрайонних судів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлює, зокрема, чи відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до статті 256 КУпАП, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності тощо.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо за наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місце ДТП, показаннями технічних приладів. Засобів фото - та /або відеоспостереження, висновком експерта тощо, не підтверджено події чи складу адміністративного правопорушення, компетентний орган приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд оцінює правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно до ст. 256 КУпАП уповноваженою на те особою та чи діяв патрульний поліцейський під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до закону в межах накладених на нього функцій та завдань, про що зазначає у своїй постанові.
Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Отже, відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогами закону, складання його уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення може бути встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення.
Відсутність у судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, висновків суду про невідповідність, (суперечність) дій працівників патрульної поліції вимогам закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не перешкоджає зверненню особи до суду з вимогами про відшкодування шкоди за очевидно протиправні чи навіть свавільні дії поліцейських.
У справах про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, його посадових осіб, позивач може доводити наявність очевидних ознак протиправності чи свавільності дій цих суб'єктів, які спричинили порушення прав, свобод або інтересів позивача.
Вирішуючи спір у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, суд загальної юрисдикції може встановити наявність у діях працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ознак очевидної протиправності, таких як: відсутність повноважень у працівника патрульної поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення, складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка не була учасником ДТП тощо. Отже, очевидний характер протиправності дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне право порушення може бути встановлений судом загальної юрисдикції, зокрема й тоді, коли такі дії (бездіяльність рішень) явно суперечить вимогам закону та порушують права, свободи або інтереси осіб, які звернулись до суду.
При вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органу влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції ( у контексті цієї справи) чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин.
Втручання не буде свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві.
Отже, при вирішенні спору про відшкодування шкоди суд може встановити протиправний характер дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції як обов'язковий елемент деліктної відповідальності за наявності ознак очевидної протиправності чи навіть свавільності таких дій.
У разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі №335/6977/22 провадження №14-87/цс 24.
Висновок суду першої інстанції про здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка у подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше), судова колегія не може взяти до уваги, оскільки у разі відповідності протоколу про адміністративне право порушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п.1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити із вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 квітня 2024 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 березня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ