Справа 729/173/25
3/729/329/25 р.
03 квітня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі
головуючої судді Булиги Н.О.
за участі секретаря судового засідання Романченко С. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.3 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №264727 від 21.01.2025, ОСОБА_1 21.01.2025 року о 21 год. 30 хв., за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її бік нецензурної лайки та погрози фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ініціатором сімейного конфлікту 21.01.2025 року була ОСОБА_2 , яка після вживання спиртних напоїв поводить себе неадекватно та провокує сварки. Будь-яких дій, які б свідчили про вчинення домашнього насильства та посягали на безпеку ОСОБА_2 , він не вчиняв. Навпаки він намагається поводити себе врівноважено при спілкуванні із співмешканкою, а остання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчиняє конфлікти.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п.14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №264727 від 21.01.2025, ОСОБА_1 21.01.2025 року о 21 год. 30 хв., за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її бік нецензурної лайки та погрози фізичною розправою, внаслідок чого була заподіяна шкода її психічному здоров'ю, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.173-2 КУпАП.
З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що 21.01.2025 року о 21 год. 30 хв., вона перебувала в АДРЕСА_1 , де її співмешканець ОСОБА_1 висловлювався на неї нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 21.01.2025 року о 21 год. 30 хв., він перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 і після вживання спиртних напоїв, у нього виникла сварка зі співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої він висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Тому стверджувати, що внаслідок сварки потерпіла постраждала чи зазнала шкоди, підстав немає.
При цьому, образливі висловлювання в межах конфлікту, який склався між співмешканцем та співмешканкою за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.О.Булига