Справа № 521/5187/25
Номер провадження:1-кс/521/1419/25
02 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання старшого дізнавача СД відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12025164470000090 від 28.03.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -
До слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси звернувся слідчий з клопотанням, погодженим з прокурором про накладення арешту на майно.
З клопотання вбачається, що 28.03.2025 до ЧЧ відділу поліції № 1 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з проханням прийняти міри до невідомої особи, яка 15.03.2025 незаконно проникла до його домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . (ЄО №10687)
28.03.2025 сектором дізнання відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області за вказаним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025164470000090, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
28.03.2025 в якості потерпілого було допитано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що 17.03.2025 року приблизно о 18:00 год йому зателефонувала його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що проходячи повз його будинок АДРЕСА_2 , у якому на теперішній час ніхто не проживає, помітила ознаки проникнення на територію.
В ході проведення дізнання надійшов рапорт співробітника о/у СКП ВП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області про те, що до скоєння кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
28.03.2025, перебуваючи у службовому кабінеті №402 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , добровільно видав працівникам поліції свій особистий одяг, у який був одягнений 15.03.2025 в момент проникнення до домоволодіння, розташованого за адресою:
АДРЕСА_2 , а саме кепку чорного кольору, кофту чорного кольору та кросівки (кеди) чорно-білого кольору.
28.03.2025 ОСОБА_6 надав письмове пояснення, у якому зазначив, що 15.03.2025, проходячи по АДРЕСА_2 , припустивши, що у ньому ніхто не проживає, вирішив до нього проникнути через цікавість.
В подальшому проведено огляд добровільно наданих речей ОСОБА_6 , а саме кепки чорного кольору, кофти чорного кольору та кросівок (кедів) чорно-білого кольору, які постановою старшого дізнавача від 28.03.2025 визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Тому, вбачається необхідність в накладанні арешту на вилучені речі та документи для забезпечення зберігання речових доказів, які мають важливе значення для проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, вилучені предмети відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто є об'єктом кримінально протиправних дій, тому з метою збереження речових доказів, виникли підстави слідчому судді для накладення арешту на майно.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно являється предметами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Дізнавач у судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій підтримала клопотання та вважає, що є всі законні підстави для задоволення клопотання, з підстав які викладені в ньому. Просила проводити розгляд клопотання без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту вказаного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого дізнавача СД відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12025164470000090 від 28.03.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 28.03.2025 добровільно видав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: кепку чорного кольору, кофту чорного кольору та кросівки (кеди) чорно-білого кольору, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1