Справа № 505/62/20
Провадження № 2/505/1002/2025
Іменем України
18.03.2025 року м.Подільськ Одеської області
Котовський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючої судді Павловської Г.В.,
при секретарі - Киларь Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Подільська міська рада Подільського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та виділ в натурі частини спільного домоволодіння, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 третя особа: Подільська міська рада Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та виділ в натурі частини спільного домоволодіння.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що їм на праві спільної часткової власності належить житловий будинок літ. Д з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_2 - 63/100 частини, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.07.1991 року, ОСОБА_1 37/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується договором дарування від 27.11.1991 року посвідченого державним нотаріусом Котовської державної нотаріальної контори Крисюк Л.В.
Належний їм на праві спільної часткової власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці, площею 0,0702 га, , згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №137939389 від 17.09.2018 року та №137939746 від 17.09.2018 року.
Рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради №273 від 30.10.2018 року житловому будинку, який належить їм на праві спільної часткової власності, розташованому на земельній ділянці, кадастровий номер 5111200000:02:020:0261 надана окрема поштова адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідачу ОСОБА_3 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2019 року.
Житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було одне домоволодіння, при цьому 75/100 частин даного домоволодіння на праві приватної спільної часткової власності належать їм, а 25/100 частин даного домоволодіння належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Так, їм належить на праві приватної спільної часткової власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ. 3, сарай літ. м, літня кухня літ. М, сарай літ. О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа №2-8.
На неодноразові пропозиції поділу їх спільного домоволодіння в натурі в окремі об'єкти - житлові будинки з відповідними господарським будівлями та спорудами відповідач ігнорує.
Тому просять суд виділити зі спільного часткового майна: житлового будинку АДРЕСА_1 в натурі належні їм на праві приватної спільної часткової власності 75/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , які складаються з 37/100 частин належних ОСОБА_1 та 63/100 частин належних ОСОБА_2 у складі приміщень: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ.З, сарай літ. м, літня кухня літ.М, сарай літ.О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа№2-8 в окремий об'єкт нерухомого майна, цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ. З, сарай літ. м, літня кухня літ.М, сарай літ.О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа№2-8, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши за ними право приватної спільної часткової власності на вищевказані 75/100 частин домоволодіння з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Визнати за ними право приватної спільної часткової власності, а саме: 37/100 частин за ОСОБА_1 та 63/100 частин за ОСОБА_2 без визначення часток в натурі на цілий житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ. З, сарай літ. м, літня кухня літ.М, сарай літ.О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа№2-8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 21.05.2021 року суддею Павловською Г.В. справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 13.06.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, але надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, але надав суду заяву в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі не заперечував у їх задоволенні.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у відсутності представника, при винесенні рішення покладатися на розсуд суду.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, доводові сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Котовської державної нотаріальної контори Крисюк Л.В., зареєстровано в реєстрі за №ІІ-924 ОСОБА_2 належить 75/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно копії договору дарування від 27.11.1991 року, посвідченого державним нотаріусом Котовського державної нотаріальної контори Крисюк Л.В. та зареєстрованого в реєстрі ІІ-2349 ОСОБА_1 є власником 37/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Належний позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці, площею 0,0702 га, , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №137939746 від 17.09.2018 року та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №137939389 від 17.09.2018 року.
Рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради №273 від 30.10.2018 року житловому будинку, який належить ОСОБА_2 (63/100 частки, згідно свідоцтва про право за заповіту від 05.07.1991 р.№ІІ-924) та ОСОБА_1 (37/100 частки, згідно договору дарування житлового будинку від 27.11.1991 року, р.№ІІ-2349) на праві спільної часткової власності, розташованому на земельній ділянці, кадастровий номер 5111200000:02:020:0261 надана окрема поштова адреса: АДРЕСА_1 .
Згідно інформаційної довідки КП «Інвентаризатор» №1167 від 09.12.2019 року 75/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_2 - 38/100 частин, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Котовською державною нотаріальною конторою 05.07.1991 року, р.№ІІ-924 і ОСОБА_1 - 37/100 частин - на підставі договору дарування, посвідченого Котовською державною нотаріальною конторою 27.11.1991 року, р.№ІІ-2349. Право власності зареєстроване в реєстровій кн.№104, р.5424.
Згідно технічної характеристики на житловий будинок по АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності, опис об'єкта складається з: житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ. 3, сарай літ. м, літня кухня літ. М, сарай літ. О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа №2-8.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №176513801 від 06.08.2019 року, відповідач ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу ННХ 077937, ННХ 077938, р.№1897, виданий 06.08.2019 року, видавник приватний нотаріус Подільського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й.
Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об"єкта нерухомого майна №222 від 13.03.2025 року, житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5111200000:02:020:0261 за технічними показниками може бути виділено в окремий об"єкт.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частина 1 ст. 325 ЦК України закріплює, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Згідно із ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Згідно із ч. 1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно з ч. 1ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки. Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України, слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в Постанові від 03 квітня 2013 року, справа №6-12цс13.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Також, відповідно до ч.1 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Відповідно до ч.4 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що
Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи( ч.5 ст. 319 ЦК України).
Отже, суд доходить висновку, що виділ у натурі частки із спільного майна є допустимим та можливим та з огляду на це, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Керуючись ст.16,181,183 256,316-319,355,358,361,364 ЦК України, ст.ст.3-5,10,11,12,13,19,23,30,34,76-81, 89, 95, 102, 106, 110, 229,247,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Подільська міська рада Подільського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та виділ в натурі частини спільного домоволодіння - задовольнити.
Виділити зі спільного часткового майна: житлового будинку АДРЕСА_1 в натурі належні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності 75/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , які складаються з 37/100 частин належних ОСОБА_1 та 63/100 частин належних ОСОБА_2 у складі приміщень: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ.З, сарай літ. м, літня кухня літ.М, сарай літ.О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа№2-8 в окремий об'єкт нерухомого майна, цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ. З, сарай літ. м, літня кухня літ.М, сарай літ.О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа№2-8, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши за ними право приватної спільної часткової власності на вищевказані 75/100 частин домоволодіння з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право приватної спільної часткової власності, а саме: 37/100 частин за ОСОБА_1 та 63/100 частин за ОСОБА_2 без визначення часток в натурі на цілий житловий будинок з прибудовою та тамбуром літ. Д, д, д-1, загальною площею 64,9 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., погріб літ. р, навіс літ. д-2, навіс літ. З, сарай літ. м, літня кухня літ.М, сарай літ.О, вбиральня літ. О-1, навіс літ. О-2, гараж літ. Р, вимощення І, колодязь ІІ, огорожа№2-8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Г.В.Павловська
Повне судове рішення складено та підписано 18.03.2025 року.