03.04.2025 Справа №607/988/22 Провадження №1-в/607/88/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
під час розгляду у судовому засіданні в залі суду клопотання (подання) начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_3 від 28.02.2025 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання,
з участю: прокурора ОСОБА_5 , представника органу пробації ОСОБА_6 ,
Начальник Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_7 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду із поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного судом покарання.
Подане клопотання мотивує тим, що за час перебування на обліку Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, порушував покладені на нього обов'язки щодо реєстрації, неодноразово відносно нього складені протоколи про вчинення адміністративних правопорушень та 25.03.2024 стосовно ОСОБА_4 відкрите кримінальне провадження №12024211040000767. На виставлене йому попередження щодо скасування звільнення ОСОБА_4 не реагує, він наданий час оголошений у розшук, а тому орган пробації зробив висновок, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, своєю поведінкою не виправдав виявлене його довір'я і є підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробування і направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання.
В судовому засіданні представник органу пробації подане клопотання підтримує.
Прокурор в судовому засіданні подання заперечила і вважає, що подання подане передчасно, так як не встановлено причини відсутності засудженого та оголошення у розшук. Після вставлення всіх обставин, причин неявки на реєстрацію, які можуть бути поважними, орган пробації не позбавлений права на повторне звернення до суду із таким клопотанням.
Суд, розглянувши подання, ознайомившись з матеріалами клопотання та особовою справою ОСОБА_4 , приходить до наступного висновку.
Згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2024 року №607/988/22 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 358 КК України та призначено йому за даними кримінальними правопорушенням покарання: за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років; за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначене ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік. Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Згідно ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_4 в період дії іспитового строку покладено на орган пробації за місцем проживання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.11.2024 ОСОБА_4 звільнено від призначеного згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2024 року №607/988/22 (1-кп/607/577/2024) покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння. Вважати ОСОБА_4 засудженим згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2024 року №607/988/22 (1-кп/607/577/2024) за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік із покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, про які вказано у вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області суду від 10.04.2024.
04 липня 2024 року засуджений ОСОБА_4 прибув до органу пробації, де ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та обов'язками, які на нього поклав суд, що підтверджується підпискою. Також роз'яснено про те, що у разі невиконання покладених обов'язків, систематичного вчинення правопорушень, що стягнуть за собою накладення адміністративні стягнення, звільнення від відбування покарання з випробуванням буде скасоване.
Із матеріалів особової справи встановлено, що ОСОБА_4 на реєстрацію з'являвся лише чотири рази, а в подальшому до органу пробації не прибував, причин неявки не повідомляв. Також ОСОБА_9 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень та відносно якого на розгляді в судах перебувають адміністративні справи. Попри цього, відносно ОСОБА_4 внесені відомості до ЄРДР за №12024211040000767, однак подія мала місце 25.03.2024, що раніше постановленого судом відносно нього вироку 10.04.2024.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Із особової справи засудженого ОСОБА_4 встановлено, що після неодноразових його неявок до органу пробації та вчинення ним адміністративних правопорушень, до нього не було застосовано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, як це передбачено у ст. 166 КВК України. Також, внесені відомості Єдиного реєстру досудових розслідувань про можливе вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення не може в даному слугувати підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, оскільки відомості були внесені до постановлення Тернопільським міськрайоним судом вироку 10.04.2024 відносно ОСОБА_4 .
Тому суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання слід відмовити, оскільки клопотання подане передчасно.
Зазначене не позбавляє орган пробації при встановлених порушеннях з боку засудженого, виконання вимог КВК України, встановлення причин неприбуття ОСОБА_4 на реєстрацію, які можуть бути поважними, повторно звернутися до суду із поданням про скасування звільнення відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 78 Кримінального кодексу України, ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, ст.ст. 372, 376, 537, 539 Кримінального процесуального України, суд -
У задоволенні клопотання (подання) начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_3 від 28.02.2025 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання - відмовити.
Повернути Тернопільському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області особову справу №95/звп/2024р. відносно ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1