Справа № 752/1207/25
Провадження №: 2-а/752/159/25
Іменем України
03.04.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
за участю секретаря - Замай А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови серії ЕНА № 3750033 від 29 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 3750033 від 29 грудня 2024 року, у якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог зазначає, що 29 грудня 2024 року поліцейським 1 взводу 6 роти 4 бат. Полк-1 УПП в м. Києві капітаном поліції Мариничем О. В. винесено постанову серії ЕНА № 3750033 про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Вважає, що вона не порушувала правил дорожнього руху, про що повідомляла інспектора. При цьому, інспектор патрульної поліції постійно поводив себе зухвало та повідомив, що буде складати протокол.
Позивач стверджує, що не розмовляла по телефону під час руху, він був закріплений на передній панелі авто і на пристрої був ввімкнений навігатор, за яким вона рухалась.
Зазначає, що порушена також процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідач не надав можливості позивачу скористатись своїми правами , зокрема, надати письмові пояснення, надати докази вчинення правопорушення, ознайомитись із матеріалами справи.
Вважає, що вказана постанова винесена без достатнього обґрунтування та відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
27 лютого 2025 року представник Департаменту патрульної поліції - Нестерович А. С. подала відзив на позовну заяву, у якому просила у задоволені позову відмовити. Свої заперечення мотивувала тим, що ОСОБА_1 порушила п. 2.9д правил дорожнього руху (далі - ПДР ), за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП. Вказує, що реалізуючи покладені на інспектора обов'язки, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, інспектор оцінив докази та факт вчинення позивачем правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення та виніс постанову відповідно до вимог чинного законодавства (частина друга статті 122 КУпАП).
Зазначає, що подія була зафіксована на нагрудний реєстратор інспектора № 473973, однак надати відеофайл правопорушення з об'єктивних причин неможливо, оскільки відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із пунктом 1 частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За нормою пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи, 29 грудня 2024 року о 10:31 год поліцейським 1 взводу 6 роти 4 бат. Полк-1 УПП в м. Києві капітаном поліції Мариничем О. В. складено постанову серії ЕНА № 3750033 стосовно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Зі змісту вказаної постанови убачається, що водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 29 грудня 2024 року о 10: 29 год в м. Київ, вул. Сергія Колоса, під час руху транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, державний реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , користувалася засобом зв'язку не обладнаним технічними пристроями, що дозволяють вести перемовини без допомоги рук, чим порушила пункт 2.9.д. ПДР.
Постанову серії ЕНА № 3750033 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху складено відповідачем не в автоматичному режимі.
Відповідно до вимог пункту 2.9.д. Розділу 2 ПДР визначено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів для забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, водієві забороняється: під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Частина друга статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.
За приписами статей 258, 283 КУпАП та пункту 1 розділ ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частина п'ята статті 258 КУпАП визначає, якщо, під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Посилання на жоден з цих доказів у винесеній постанові немає.
З оскаржуваної постанови вбачається, що у розділі 7 «До постанови додаються», відповідачем зазначено: бодікамера № 473973.
У відзиві відповідач зазначає, що подія була зафіксована на нагрудний реєстратор інспектора №473979, проте направити відеофайл правопорушення не є можливо, оскільки строк відеозаписів становить 30 діб.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Статтею 254 КУпАП визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до статті 256 КУпАП, крім іншого, зазначається місце, час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.
Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень
Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.
Статтею 77 КАС України визначено , що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування постанови від ЕНА № 3750033 від 29 грудня 2024 року, якою накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід задовольнити та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 7, 251, 276, 283 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 134, 241, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕНА № 3750033 від 29 грудня 2024 року, винесену поліцейським 1 взводу 6 роти 4 бат. Полк- 1 УПП в м. Києві капітаном поліції Мариничем О. В. щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною другою статті 122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП за відсутністю у діях особи події та складу адміністративного правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн ( шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 квітня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук