Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1349/25
заочне
28 березня 2025 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого: судді Кондрацької Н.М.
секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001 відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу № 02-24122001 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Так, 10.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2098808 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 грн., дата надання кредиту - 03.07.2021, строк кредиту - 30 днів, валюта кредиту- гривня, цільове призначення - на споживчі потреби, стандартна процентна ставка - 1,90 % в день.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 19.02.2022 у загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6240,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 4240,00 грн. Згідно п. 2.1. кредит надається товариством, в межах дії договору про надання коштів шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта. Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024, на картковий рахунок відповідача 03.07.2021 було перераховано кредитні кошти у сумі 2000,00 грн. Крім того, позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 2098808 від 03.07.2021, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без реагування.
На підставі викладеного,просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2098808 від 03.07.2021 у сумі 6240,00 , а також судовий збір у сумі 2422, 40 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.02.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником позивача 05.03.2025 до суду подано заяву про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у заяві про розподіл судових витрат просив розгляд заяви проводити беї участі їхнього представника.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи думку сторони позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 03.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2098808.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 2000 грн.
Відповідно до п.1.3-1.4.2 договору визначено, що строк кредиту становить 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача (Графік платежів); стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день, занижена процентна ставка - 0,01%в день.
Згідно п.1.6 визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою становить 3140,00 грн., за заниженою ставкою - 2006, 00 грн.
Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024, указане товариство надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів ФК-П-19-/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 у сумі 2000 грн.
Окрім цього, судом встановлено, що 24.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001 відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2098808 від 03.07.2021 у зальному розмірі 6240,00 грн, з яких 2000,00 грн.- залишок за тілом кредиту, 4240,00 грн. -залишок за відсотками.
Тож відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед за ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за кредитним договором № 2098808 від 03.07.2021 у загальному розмірі 6240,00 грн.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язанні здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бут здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факто не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статі звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Таким чином, враховуючи, що кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2098808 від 03.07.2021 у загальному розмірі 6240,00 грн.
Що стосується стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Позивачем у позовній заяві вказано, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 10500,00 грн., на підтвердження яких до матеріалів справи додано: копію договору про надання правничої допомоги від 29.12.2023 та додаткової угоди №1 від 29.12.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019; акт отримання правової допомоги від 03.03.2025, у якому наведено перелік наданих послуг, кількість витраченого часу та вартість цих послуг, на загальну суму 10500,00 грн.; платіжну інструкцію № 35756 від 03.03.2025 про оплату правничої допомоги згідно договору від 29.12.2023 на суму 10500,00 грн.
За таких обставин, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат за надання правової допомоги, відсутність клопотання іншої сторони про їх зменшення, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн., оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність у відповідача пільг щодо його сплати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: вул. Кирилівська, буд. 82, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 2098808 від 03.07.2021 у загальному розмірі 6240,00 грн., а також 2422,40 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу у сумі 10500,00 грн., всього 19162,40 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 28.03.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька