Справа № 694/3411/24
провадження № 2/694/192/25
02.04.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 45981 грн. 59 коп.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.10.2020 року. Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю. Відповідно до рішення Звенигородського районного суду від 16.10.2020 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народеження, має тяжке захворювання: спондилоепіфізарна дисплазія, хронічна нестабільність надколінка справа. У зв'язку із захворюванням ОСОБА_3 отримував лікування в період з 24.04.2024 року по 13.05.2024 року та в період з 13.06.2024 року по 25.06.2024 року у НДСЛ «ОХМАДИТ». Після проведеного лікування ОСОБА_3 отримав курс реабілітації в період з 25.06.2024 року по 01.11.2024 року в ТОВ «Інститут вертебрології і реабілітації», вартість якої становить 36400 грн. Разом з тим, у зв'язку з віддаленістю ТОВ «Інститут вертебрології і реабілітації» від місця проживання ОСОБА_3 були понесені транспортні витрати на переміщення дитини з міста Звенигородка до м. Києва в ТОВ «Інститут вертебрології і реабілітації». Загальна вартість транспортних витрат становить 55563 грн. 18 коп. Транспортні витрати позивач обґрунтовує тим, що за наявності порушень організму у сина не вбачається за можливе його транспортування громадським транспортом. Після операції та лікування дитина була обмежена в рухливості та потребувала транспортування приватним транспортом, яке здійснювалось за рахунок матері. Відповідач не приймав участі у додаткових витратах на утримання дитини зумовлених хворобою дитини, а тому позивач змушена звернутись до суду.
Ухвалою суду від 21.01.2025 справу було відкрите провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач та її представник адвокат Бабенко Р.В. не з'явились. В позовній заяві мітиться прохання провести розгляд справи без участі позивача.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про повне визнання позову. Просить провести розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наданих доказів.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 11.03.2016 року, виданого відділом ДРАЦС по Соснівському району міста
Черкаси Черкаського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації народжень 11.03.2016 року зроблено відповідний актовий запис за № 303. Батьками дитини записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.8).
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.10.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 9-12).
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.10.2020 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 (а.с.13-16).
З виписки № 6826 вбачається, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 24.04.2024 р. по 13.05.2024 р. у НДСЛ «ОХМАДИТ». Діагноз: Спондилоепіфізарна дисплазія, Хронічна нестабільність надколінка справа. (а.с.17-18).
З виписки № 10182 вбачається, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 13.06.2024 р. по 25.06.2024 р. у НДСЛ «ОХМАДИТ». Діагноз: Спондилоепіфізарна дисплазія, Хронічна нестабільність надколінка справа на етапах після оперативного лікування. (а.с.19-20).
З довідки №4070 від 08.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 були сплачені готівкові кошти ТОВ «Інститут вертебрології і реабілітації» в сумі 36400 грн. на медичні послуги за лікування ОСОБА_3 у період 25.06.2024-01.11.2024. На підтвердження вказаного додано акт про надані медичні послуги (а.с.21-23).
Також до матеріалів справи додані копії чеків на оплату пального, а саме бензину, на загальну суму 55563 грн. 18 коп. (а.с.24-30).
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 185 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків,з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий батько (мати) зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Частина друга статті 185 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів
та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до статтей 181, 182 Сімейного кодексу України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Зазначені вище висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У пункті 18 вище зазначеної постанови зазначено, що передбачені статтею 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
З довідки №4070 від 08.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 були сплачені готівкові кошти ТОВ «Інститут вертебрології і реабілітації» в сумі 36400 грн. на медичні послуги за лікування ОСОБА_3 у період 25.06.2024-01.11.2024. На підтвердження вказаного додано акт про надані медичні послуги (а.с.21-23). Також позивачем були здійснені витрати на пальне в сумі 55563 грн. 18 коп. для транспортування дитини до місця лікування, про що вона надала суду відповідні копії чеків за придбання пального (а.с. 24-30).
Відповідач ОСОБА_2 повністю визнав позов та не заперечує проти його задоволення. Визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує прав інших осіб, а тому приймається судом.
Дослідивши надані сторонами докази, враховуючи повне визнання відповідачем заявлених позовних вимог, суд вважає доведеними понесені додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_3 у загальному розмірі 91963 грн. 18 коп., половина з яких в розмірі 45981 грн. 59 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про оплату додаткових витрат на дитину, а також те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50% судового збору у сумі 605,60 грн., а 50% судового збору у сумі 605,60 грн. необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 20 грудня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги, розрахунок від 20.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 20.12.2024 року про надання правничої допомоги та квитанцію від 18.07.2024 року про сплату грошових коштів в розмірі 5000 грн.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. необхідно стягнути з відповідач на користь позивача.
На підстав ст.ст. 180, 182, 185 СК України , ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 45981 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 59 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної
сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , засіб зв'язку: телефон НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , засіб зв'язку: НОМЕР_5 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.М.Кравченко