Провадження № 1-кп/243/627/2025
Справа № 243/2207/25
03 квітня 2025 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, а також в режимі відеоконференції з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62024050020000202 від 09.10.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, санітара-стрільця 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , увільненого від займаної посади та зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 червня 2022 року № 165 солдат ОСОБА_3 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду санітара-стрільця 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , яка знаходилась в оперативному підпорядкуванні та на всіх видах забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
В подальшому на підставі директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 21.06.2022 № Д-141/ДСК, та директиви командира військової частини НОМЕР_3 від 22.06.2022 № Д-46/ДСК, військова частина НОМЕР_1 була розформована.
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 серпня 2022 року № 242 солдата ОСОБА_3 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 408 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
02 червня 2023 року солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та взагалі ухилитися від проходження військової служби.
Того ж дня, у ранковий час доби (більш точно час під час досудового розслідування не встановлено), солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, увільненим від займаної посади та зарахованим у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, самовільно залишив місце служби - тимчасове розташування 7 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , розташованого у АДРЕСА_3 , з метою ухилення від військової служби, без наміру її проходження у майбутньому.
14 березня 2025 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч. 4 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, оскільки він бажає повернутися до військової частини НОМЕР_5 для подальшого проходження військової служби та виконання бойових завдань.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного, просив звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, та закрити кримінальне провадження.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали справи приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.До кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
До суду надано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_6 про проходження військової служби ОСОБА_3 у зазначеній військовій частині.
Також з'ясовано, що ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, йому роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України.
Враховуючи, що обвинувачений надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд вбачає підстави для задоволення клопотання обвинуваченого.
Крім того, за положення ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
На підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року відносно ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04 квітня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи те, що в судовому засіданні встановлена наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 та звільнити обвинуваченого з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження №62024050020000202 від 09.10.2024 року стосовно ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 408 КК України, - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_5 Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_5 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №62024050020000202 від 09.10.2024 року.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання.
Ухвала в частині скасування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 03 квітня 2025 року о 14 год. 50 хв.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1