"03" квітня 2025 р.
Справа № 642/1140/25
Провадження №2/642/744/25
03 квітня 2025 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Гримайло А.М., за участю секретаря Антонян А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гаращука Сергія Вікторовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивачки звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з вищезазначеною позовною заявою про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області було зареєстровано шлюб, за актовим записом № 109.
ОСОБА_1 проживала з відповідачем однією сім'єю до 03 березня 2024 року, після чого проживання однією сім'єю було фактично припинено.
Сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на дату подачі позову проживає разом з матір'ю.
На даний час склалась ситуація, за якої фактично шлюбно-сімейні відносини із відповідачем припинились. Кожен веде окремий побут, між подружжям немає взаєморозуміння, згоди, взаємних прав та обов'язків. Кожен із сторін проживає окремо. Позивачка зазначає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, тому вважає за можливе та доцільне припинити і юридичний зв'язок між мною та відповідачем шляхом розірвання шлюбу. Строк на примирення просить не надавати.
Після розірвання шлюбу позивачка просила залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Враховуючи викладене просить позов задовольнити, а шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2025 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін. Призначено судове засідання.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про розгляд справи. Через канцелярію суду адвокат Гаращук С.В. подав заяву, просив розглянути справу без його участі та участі позивачки, позов підтримує в повному обсязі та просить розірвати шлюб.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав. Проти розірвання шлюбу не заперечує.
За таких обставин на підставі ст. 223, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню на підставі наступного.
30 березня 2018 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області було зареєстровано шлюб, про що складений актовий запис №109.
Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.03.2018.
Від спільного шлюбу у сторін, народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 21.08.2018, яке видане Харківським Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, серії НОМЕР_2 , актовий запис 3786.
Шлюбні стосунки між подружжям припинені, оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Сторони не створили міцної сім'ї, внаслідок відсутності взаєморозуміння, конфліктів, припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і тоді суд відповідно ст. 112 СК України з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. При встановлені таких обставин, при яких подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак на даний час не проживають разом та не підтримують сімейних відносин. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, про, що однозначно і категорично ствердила у тексті позовної заяви, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Таким чином причини розірвання шлюбу об'єктивні, подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Оскільки позивачка в позовній заяві вказала, що бажає після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище, тому суд вважає за необхідне залишити заявниці прізвище « ОСОБА_4 ».
Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, небажання позивача надалі підтримувати сімейні взаємовідносини, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 142, 209, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України, -
Позов представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гаращука Сергія Вікторовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 30 березня 2018 року Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 109.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище - « ОСОБА_4 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 судові витрати по сплаті судового збору - 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.
Суддя А.М. Гримайло